Доступність посилання

25 Вересень 2017, Київ 20:39

Куди поділися російські рублі та «купоно-карбованці» і як гартувалася гривня


Грошова реформа 1996 року мала свої недоліки, однак вона таки дала Україні національну валюту, визнає фінансист Станіслав Аржевітін. А банкір Сергій Фурса наголошує: курс гривні – це відображення стану справ в українській економіці, і його коливання – це нормальний процес

Фінансист та банкір Станіслав Аржевітін розповідає, що грошова реформа 1996 року мала першочерговим завданням створення валюти, яка мала б довіру населення.

Незалежна країна повинна не тільки мати власний герб, але й власні гроші

«Незалежна країна повинна не тільки мати власний герб, мову, гімн, але вона повинна мати й власні гроші», – пояснює він і додає, що емісія нових грошей також дала суттєвий дохід центральному банку України, а отже – й бюджету.

Ми взяли в розрахунок ціни Радянської України напередодні розвалу Радянського Союзу. Тоді один долар коштував 56 копійок

«Ми взяли в розрахунок ціни Радянської України напередодні розвалу Радянського Союзу. Тоді один долар коштував 56 копійок. Не можна сказати, що в Радянському Союзі, коли не було ринкових відносин, це реальна ціна була. Але вона була такою, від якої можна відштовхнутись», – згадує він.

Втім, додає фінансист, реформа мала свої хиби. Наприклад, вона не врегулювала питання заощаджень українців в радянському Ощадбанку.

Станіслав Аржевітін
Станіслав Аржевітін
138 мільярдів рублів українці поклали в Ощадбанк СРСР. Реформа ніби не помітила цих людей, і ці 80 мільярдів доларів не були залучені в реформі

«138 мільярдів рублів українці поклали в Ощадбанк СРСР. Це було близько 80 мільярдів доларів. Так ось, реформа ніби не помітила цих людей, і ми цю проблему маємо до сьогоднішнього дня. Ми не зробили індексації, не зробили обміну, і ці 80 мільярдів доларів не були залучені в реформі», – нарікає Аржевітін. Цей прорахунок він вважає найбільшим недоліком реформи.

Ще одним прорахунком, на думку експерта, було те, що курс під час обміну карбованців на гривні був однаковий для всіх. Аржевітін нагадує про грошову реформу, оголошену радянською владою в 1947 році, коли обмінний курс різнився для малозабезпечених сімей та валютних спекулянтів – мовляв, схожі заходи варто було запровадити і в Україні 90-х. Крім того, реформа не врахувала боргів між підприємствами України та інших колишніх республік СРСР.

Також фінансист згадує, що в Україні на той момент залишилося 30 вагонів із російськими рублями.

Є документи про те, що обміняні купони та російські рублі спалювались на чотирьох теплоелектростанціях

«Ніхто досі не знає їхню долю. Є документи про те, що обміняні купони та ці російські рублі спалювались на чотирьох теплоелектростанціях», – пояснює він.

Втім, незважаючи на недоліки, грошова реформа дала українську національну валюту, підсумовує Аржевітін, тобто досягла своєї основної мети.

Говорячи про сучасний стан гривні, яка зазнала суттєвої девальвації у 2014 році, фінансист вказує на те, що в Україні виробляється менше товарів і послуг, ніж друкується грошей.

Золотовалютні резерви повинні заробляти за рахунок виробництва, а не продажу сировинних матеріалів

«Золотовалютні резерви ми повинні заробляти за рахунок виробництва, доданої вартості, а не за рахунок продажу сировинних матеріалів», – пояснює він. Крім того, зазначає експерт, довіра до валюти залежить від довіри до дій влади.

Фінансовий експерт Сергій Фурса наголошує, що коливання курсу – це нормально. Він нагадує, що гривню упродовж трьох років штучно фіксували на рівні 8 гривень за долар США, і про те, до яких наслідків це призвело.

«Ми втратили половину золотовалютних резервів, а економіка почала стагнувати і падати, бо це неприродно. Гривня має коливатись», – впевнений він.

Майбутнє національної валюти, зазначає Фурса, залежить не тільки від дій Національного банку, а й від політики влади.

Якщо ми імпортуємо більше, ніж експортуємо, це буде тиск на національну валюту

«Якщо уряд буде проводити недолугу політику, НБУ нічого не зробить. Якщо в нас є діра в торговому балансі, тобто ми імпортуємо більше, ніж експортуємо, а інвестиції не приходять, то знову ніякий Нацбанк нічого не зробить і це буде тиск на національну валюту», – стверджує він.

Фурса пояснює сезонні злети та падіння валюти з роботою сільськогосподарського сектору:

Дуже багато аграріїв працюють в кеші. Купуючи долари, вони тиснуть на національну валюту

«Дуже багато аграріїв працюють в кеші. Вони продають свою продукцію і купляють долари. Купуючи ці долари, вони тиснуть на національну валюту», – каже він.

Навесні, каже банкір, представники аграрної галузі продають долари, і гривня знаходить підтримку. Водночас наразі стабілізації валюти сприяє ріст цін на руду і метали, які експортує Україна, на світових ринках. Свою роль у зміценні валюти, на думку Сергія Фурси, відіграло і минулорічне очищення банківської системи.

Ми маємо більш ніж мільйон заробітчан. Це не дуже відображається в статистиці, але це великі додаткові гроші

«Плюс ми маємо більш ніж мільйон нових заробітчан, які поїхали до Польщі та частково до Чехії і зараз привозять свої гроші сюди. Це також не дуже відображається в статистиці, досить важко зрозуміти, як воно працює, але це досить великі додаткові гроші», – додає він.

Причому, зазначає експерт, курс, закладений в бюджеті, не є реальним фактором, що впливає на економічну ситуацію: «Це просто індикатор, щоб якийсь орієнтир мати. Що там закладають – неважливо. Це певний прогноз».

Не матиме значного впливу, на переконання банкіра, і призначення нового голови Національного банку за умови, що загальна політика НБУ не зміниться.

Керівник НБУ не дуже впливає на стабільність грошей. Від Національного банку не так багато залежить

«Сам по собі керівник НБУ, як і сам НБУ, не дуже впливає на стабільність грошей. Він коригує ці коливання, але від Національного банку не так багато залежить», – пояснює Фурса і підсумовує, що курс валюти – лише віддзеркалення стану економіки.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG