Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 16:45

«План Маршалла» по-литовськи: чому інвестори мають давати гроші Україні?


Ілюстраційне фото

Київ – П’ять мільярдів доларів інвестицій у реальний сектор економіки щорічно протягом десяти років обіцяють у Кабінеті міністрів у рамках «Плану Маршалла для України». Для визначення напрямків, на які гроші мають піти у першу чергу, і напрацювання конкретних заходів створили спільну урядово-парламентську робочу групу, яка має представити цей проект на саміті «Східного партнерства» у листопаді в Брюсселі. Між тим, як зазначають експерти, якщо Україна сама не підтримуватиме свої інноваційні галузі грошима, на Заході цього також не робитимуть.

Результатом впровадження так званого «Плану Маршалла для України» має стати зростання української економіки на 5-10%, заявляє перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів.

«Цей план є надійним, простим і великомасштабним інструментом для підтримки базового малого і середнього бізнесу. Цей план виділяє основні напрямки сильних сторін України: це – інфраструктурні проекти, ІТ, питання переробки, і разом з тим ми розглядали підняття в агробізнесі окремих ланок», – сказав він на брифінгу в уряді 14 вересня.

Більш ґрунтовно про це говоритимуть на саміті «Східного партнерства» у Брюсселі наприкінці листопада, а вже в лютому-березні наступного року планується провести першу конференцію донорів, розповів співавтор плану екс-прем’єр Литви Андрюс Кубілюс.

«До цього Україна отримувала немалі грошові надходження у стабілізацію макрофінансової ситуації, але ці гроші не йшли на реальний сектор економіки, вони йшли на стабілізацію банківської системи, резерву валюти і таке інше», – зазначив він.

Між тим, як сподівається Кубілюс, виконання плану дозволило би створити певну адміністративну структуру, яка би допомогла освоїти вже ті гроші, які вже пропонували Україні різні донори, але з різних причин ці проекти не були достатньо успішними.

Інвестори вкладатимуть гроші, якщо держава розділить з ними ризики – Максюта

Якби анонсований «План Маршалла для України» реалізувався, то це дійсно було б дуже добре для української економіки, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.

«План Маршалла» після Другої світової війни, який здійснювали США відносно країн Західної Європи, передбачав зовнішнє фінансове управління

«Але треба зазначити, що аналогічний «План Маршалла» після Другої світової війни, який здійснювали США відносно країн Західної Європи, передбачав зовнішнє фінансове управління тими інвестиціями і кредитами, які надавали на той момент Сполучені Штати, – зауважує він. – Якщо йти повністю за аналогією «Плану Маршалла», то ті 5 мільярдів щорічно, які за цим планом мали би передбачатись українській економіці, очевидно, мали би передбачати і зовнішнє фінансове управління. Тоді є всі шанси, що ці гроші дійсно підуть на розвиток української економіки».

Андрій Новак
Андрій Новак

Це дійсно є зовнішньою ініціативою, яку підтримує низка європейських політиків, зокрема, працює міжпарламентська робоча група між Україною і Литвою, погоджується керівник економічних програм Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло.

«Наразі є ключовими, власне, змістовні речі: яким чином відбиратимуться пріоритети. По-друге, яким чином залучатимуться і розподілятимуться ресурси, що це буде – приватні інвестиції чи якийсь фонд. І по-третє, яким чином буде відбуватися контроль над використанням цих коштів, включаючи антикорупційний момент, який для України, очевидно, є ключовим», – каже він.

Ярослав Жаліло
Ярослав Жаліло

Водночас, на думку експерта, будь-який зовнішній план не замінить власного плану економічного зростання України. Такої ж думки притримується і його колега, член правління ІСЕД Анатолій Максюта. За його словами, держава сама повинна інвестувати у свої інноваційні галузі – інформаційні технології, авіабудування і таке інше.

Якщо інвестори побачать, що держава це підтримує, вони також вкладатимуть туди гроші, тому що вони будуть із державою розділяти ризики

«Якщо інвестори побачать, що держава це підтримує, вони також вкладатимуть туди гроші, тому що вони будуть із державою розділяти ризики вкладення грошей у ці проекти. Якщо ми хочемо, щоб іноземний інвестор вкладав гроші, а ми будемо на це дивитися, то результату не буде», – переконаний Максюта.

На думку експерта, з одного боку, інвестори не зацікавленні у «вирощуванні конкурента» в особі України, але з іншого боку, після анексії Криму і розв’язанні конфлікту на Донбасі, вони розуміють, що сильна тутешня економіка означатиме стабільність і спокій у регіоні.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG