Доступність посилання

22 Листопад 2017, Київ 23:10

Україні потрібна жива лабораторія сучасного мистецтва – Ройтбурд


Будівля Національного художнього музею України, за словами його працівників, нездатна розмістити експозицію творів сучасного мистецтва

Україні потрібен музей сучасного мистецтва, стверджують фахівці культурного сектору. Так, співробітниця Національного художнього музею Ольга Балашова закликає державу допомогти установі з пошуком землі чи приміщення для нового музею. А арт-критик та мистецтвознавець Олександр Соловйов вказує на те, що одна спроба створити такий музей в Україні вже була.

В Україні досі немає музею сучасного мистецтва. На цій проблемі наголосила директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець. Вона переконана, що головною перепоною є відсутність підтримки такого проекту з боку держави. На круглому столі в Інституті Горшеніна 11 жовтня мистецтвознавчиня наголосила на нагальній потребі створення такого музею.

Юлія Литвинець
Юлія Литвинець
Фондосховища настільки переповнені, ми у цьому просторі, в якому знаходимося, переставляємо звідси сюди
Юлія Литвинець

«Проблема, яка стосується безпосередньо нашого музею: зберігати вже немає де, вже фондосховища настільки переповнені. Ми далі не ростемо, ми у цьому просторі, в якому знаходимося, переставляємо звідси сюди. Це не є нормальна ситуація», – переконана Литвинець.

Думку директорки НХМУ розвинула в ефірі «Ранкової Свободи» її заступниця з питань розвитку НХМУ Ольга Балашова. Вона впевнена, що твори сучасного мистецтва не можуть зберігатись у і без того перенавантаженій будівлі музею.

Дуже невелика будівля музею, будувалася ще в ХІХ столітті. Сучасний художній процес має бути в якомусь окремому просторі
Ольга Балашова

«Це абсолютно неможливо, враховуючи, що це дуже невелика порівняно будівля музею, яка будувалася ще в ХІХ столітті. Сучасні твори та сучасний художній процес має бути в якомусь окремому просторі, тому конче необхідно, щоб з'явився новий простір», – впевнена вона.

За словами Балашової, музей періодично отримує нові надходження: так, майже рік тому туди потрапила колекція «Градобанку», також НХМУ періодично отримує нові надходження від меценатів.

Ми відроджуємо традиції меценатства, наш музей також починався з меценатської підтримки
Ольга Балашова

«Ми розглядаємо таку модель, коли буде співпраця держави з приватними особами, приватними меценатами. Ми відроджуємо зараз ці традиції меценатства, і вони поступово відроджуються, тому що наш музей також починався з меценатської підтримки того ж (колекціонера та мецената Богдана – ред.) Ханенка», – розповідає представниця НХМУ. Водночас наголошує: хоча музей сам є державною установою, йому потрібна підтримка інших органів державного управління, зокрема, у тому, щоб отримати приміщення чи землю для будівництва сучасного музею.

Художник Олександр Ройтбурд зауважує, що, якби будівля Національного художнього музею була більшою в декілька разів, можливо, вона могла б вмістити твори новітнього мистецтва. Однак сам традиційний формат музею для них не підходить, впевнений художник.

Олександр Ройтбурд
Олександр Ройтбурд
Відділ сучасного мистецтва в музеї не знімає з порядку денного питання про специфічний музей як живу лабораторію, в якій це мистецтво твориться
Олександр Ройтбурд

«Якщо буде відділ сучасного мистецтва в (Національному художньому – ред.) музеї, це не знімає з порядку денного питання про специфічний музей сучасного мистецтва не лише як майданчик репрезентативний, але й як живу лабораторію, в якій це мистецтво твориться, створюється, якось фіксується, якось живе. І він має бути динамічним, в його практиці сама репрезентація повинна займати не перше місце, а має бути підпорядкована живій комунікації», – пояснює він.

Мистецтвознавець Олександр Соловйов також вказує на принципові відмінності сучасних мистецьких творів від тих, які експонуються у звичному академічному форматі.

Олександр Соловйов
Олександр Соловйов
Сучасне мистецтво оперує радикальними формами, які епатують глядача
Олександр Соловйов

«Це (сучасне мистецтво – ред.) – мистецтво критичного ставлення до реальності, і воно оперує своїми інструментаріями, радикальними формами, формами, які епатують глядача. Це – не стільки мистецтво форми, скільки мистецтво свідомості, мислення», – пояснює він.

Художники можуть існувати в формі стихійних самоутворюваних інституцій поза межами комфортних центрів
Олександр Соловйов

З іншого боку, експерт висловлює міркування, що сучасне мистецтво здатне до саморегуляції та може адаптуватись до різних платформ: «Художники можуть існувати в формі стихійних самоутворюваних інституцій, сквотів, об'єднань, груп і так далі, поза межами якихось комфортних центрів та галерей».

Кураторка відділу сучасного мистецтва Художнього музею Філадельфії Олена Червоник пропонує створювати сховища, у яких зберігатимуться роботи, придбані за спільні кошти декількох музеїв. Такої схеми у Сполучених Штатах Америки дотримуються вже давно.

Також експерт додала, що не варто покладатися на сили держави, а створювати благодійне підґрунтя у музейному питанні.

Ми прив’язуємося до державної історії. Я вважаю, що потрібно розбудовувати закони філантропії
Олена Червоник

«Ми прив’язуємося до цієї державної історії, яка нам має щось дати. А я вважаю, що потрібно розбудовувати закони філантропії. І ці закони будуть діяти на наповнення колекцій», – впевнена вона.

Як приклад дії таких законів Олександр Соловйов наводить PinchukArtCenter.

«Від початку це задумувалось як музей сучасного мистецтва, але все йшло по приватній колії. Але ми знаємо, що й в історії модерністського мистецтва перші музеї також були приватними», – нагадує він. Основну складність зі створенням такого музею мистецтвознавець вбачає в тому, що сучасне мистецтво – це своєрідний продукт міжнародного досвіду.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG