Мріям Дональда Трампа про дружбу з Росією не судилося здійснитись, впевнений експерт-міжнародник Максим Ялі. Він впевнений, що Путін не погодиться на розміщення миротворчого контингенту ООН на Донбасі до президентських виборів у Росії, тобто до березня 2018 року, але деякі поступки можливі після них. Водночас політтехнолог Катерина Одарченко вказує на те, що миротворча місія з обмеженим мандатом може бути неефективна, і Україна мала б лобіювати резолюцію, що передбачає право миротворців на застосування сили.
Експерт-американіст Олександр Потєхін переконаний, що заява Дональда Трампа про те, що він хоче мати добрі відносини з Росією для врегулювання ситуації в Україні – це дитячі ігри.
Путін піде на введення миротворчої акції тільки у разі, якщо це буде крок до руйнування української державиОлександр Потєхін
«Путін піде на введення миротворчої акції тільки у разі, якщо це буде крок до руйнування української держави. Трамп – людина недосвідчена в міжнародних відносинах, а до того ж оця його свята віра, що йому варто переговорити з Путіним в потрібному місці і в потрібний час. Такі ж приблизно дитячі речі Трамп говорив під час своєї передвиборної кампанії», – нагадує Потєхін. Але додає: це не означає, що Америка пристане на пропозиції Росії щодо розміщення миротворчої місії ООН.
Міжнародний експерт Максим Ялі вважає, що бажання президента США налагодити дружні стосунки з Росії так і залишиться нездійсненим, оскільки зняти з Москви санкції він не може.
«Я б сказав, це такі фантомні болі Дональда Трампа. Маю на увазі, що американський Конгрес поставив крапку на його дружбі, принаймні на тому форматі, на який пан Трамп розраховував до виборів президента США та одразу після», – сказав він в ефірі «Ранкової Свободи».
«Коли всі ненависники і дурні усвідомлять, що хороші відносини з Росією – це добре, а не погано. Гратися в політику – погано для нашої країни. Я хочу вирішити (ситуацію з) Північною Кореєю, Сирією, Україною, тероризмом, і Росія може дуже допомогти»
Ялі припускає, що заяви Трампа можуть мати на меті продемонструвати Кремлю добрі наміри, які він не може втілити в життя. Він також згадує про те, що президент США не зміг зустрітись із Володимиром Путіним в Манілі під час зустрічі лідерів Асоціації країн Південно-Східної Азії (ACEAH), хоча перед тим вони мали коротку зустріч у В’єтнамі.
«Американська сторона зацікавлена в долученні Росії, насамперед мається на увазі до вирішення Північнокорейської проблеми (для Дональда Трампа це зараз є першочерговим завданням) ну і також, звичайно, обговорити українське питання. Проте, коли ця зустріч зірвалася, для мене особисто було зрозуміло, що ніяких зрушень в цьому питанні немає», – розповідає експерт.
На це ж, переконаний Ялі, вказують результати зустрічі спецпредставника Держдепартаменту США в Україні Курта Волкера та помічника Путіна Владислава Суркова. Як повідомлялось зі слів Суркова в ЗМІ, російська сторона пристала на три поправки з тих 29, що американці пропонують для російського варіанту резолюції про розміщення миротворців ООН на Донбасі.
На 10% позиції Штатів та Росії співпадають. Це означає лише одне: попереду ще далекий шлях перемовин та узгодження позиційМаксим Ялі
«На 10% позиції Штатів та Росії співпадають. Це означає лише одне: попереду ще далекий шлях перемовин та узгодження позицій», – впевнений він.
Ялі впевнений, що чекати на будь-які кардинальні зрушення в перемовинах до президентських виборів в Росії марно. Він нагадує попередню заяву Путіна: мовляв, відновлення контролю Києва над російсько-українським кордоном призведе до різанини, і Росія цього не допустить.
Путін не може дозволити себе представити слабким гравцем. Якщо миротворці отримають контроль над кордоном, то це буде сприйняте як слабкістьМаксим Ялі
«Пан Путін не може дозволити себе представити слабким гравцем. Якщо миротворці отримають контроль над кордоном, то це буде сприйняте як слабкість. А цього, звичайно, він напередодні чергових перевиборів самого себе дозволити не може», – аргументує Максим Ялі.
Політтехнолог Катерина Одарченко впевнена, що абияка миротворча місія Україні не потрібна.
Волкер наголошував на місії із широким мандатом, яка має право застосовувати силуКатерина Одарченко
«Волкер наголошував на місії із широким мандатом, на тій місії, яка має право застосовувати силу щодо роззброєння, яка має право примушувати до миру. В нас розглядається місія іншого типу, місія peace making, в той час як місії, які застосовують силу – це peace keeping або peace enforcement. Це різні функції, в тому числі й різна кількість миротворців», – порівнює вона. На думку Одарченко, для охоплення всієї зони конфлікту потрібен чисельний контингент із правом застосування сили, і Україна повинна лобіювати саме такий варіант миротворчої місії.
Водночас вона впевнена, що рішення щодо мандату, який пропонує США, буде озвучене не Куртом Волкером, а самим державним секретарем США Рексом Тіллерсоном.
«Будь-які представники Держдепартаменту, такі як спецпредставник Курт Волкер чи там помічник Тіллерсона – це люди, які виконують в деякій мірі технічну функцію», – зазначає експертка.
Максим Ялі вважає, що Росію може примусити до поступок в контексті розміщення миротворців в Україні хіба що оприлюднення доповіді фінансової розвідки США щодо активів оточення Путіна на Заході, яке має відбутись саме напередодні виборів президента Росії.
«Я думаю, це (оприлюднення доповіді фінрозвідки – ред.) буде таким поштовхом для Росії, щоб все ж таки піти на поступки. До того часу, думаю, будуть вже відомі технічні можливості, буде обговорюватись формат цієї місії, кількість контингенту, яка необхідна», – прогнозує він.
Катерина Одарченко згодна з тим, що змін в позиції Кремля до весняних виборів чекати не варто. Натомість наголошує на тому, що Україна мусила б чіткіше окреслити свій зовнішньополітичний вектор, щоб заручитись подальшою підтримкою Заходу.
«Ми декларуємо, що абсолютно чітко налаштовані бути членами НАТО. В той самий час зараз лише 40-42% українців підтримують ідею членства в НАТО. Решта як лідерів думок, так і людей, вважають, що Україні потрібен позаблоковий статус», – наводить приклад вона. На думку експертки, американцям також незрозуміла відсутність цілісної та затвердженої стратегії оборони країни.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
