Доступність посилання

ТОП новини
24 Квітень 2018, Київ 14:15

Наскільки воєнна розвідка України (ГУР МО) ефективно протистоїть ГРУ Генштабу Росії?


Президент України Петро Порошенко виступає під час урочистих заходів з нагоди 25-річчя створення воєнної розвідки України, 7 вересня 2017 року (ілюстраційне фото)

Росія нібито відкликає своїх офіцерів з окупованого Донбасу. Що отримає від цього Україна? Наскільки воєнна розвідка України (ГУР МО) може ефективно протистояти ГРУ Генштабу Росії – один з головних творців «проекту «ЛДНР»? Чому заяви української розвідки про можливі наступи або про протести на окупованих територіях часто не справджуються? Про це в ефірі Раді Донбас.Реалії розповів генерал-лейтенант запасу, екс-голова Служби зовнішньої розвідки України, президент незалежного центру геополітичних досліджень «Борисфен Інтел» Віктор Гвоздь.

– Вікторе, з’явилася новина про те, що Росія відкликає своїх офіцерів зі Спільного центру з контролю та координації на лінії розмежування. З чим це пов’язано, як Ви гадаєте?

У свій час мені довелося працювати в одній з перших миротворчих місій, у якій брала участь Україна, у колишній Югославії. Потім я був членом української делегації у Раді безпеки ООН. Я бачив, як так звані «сильні» світу цього у Раді безпеки за лаштунками вирішують питання війни та миру.

Тому питання відклику російських спостерігачів цієї місії навряд чи буде мати серйозний характер чи мати серйозне значення. Бо, з одного боку, більшість цих представників працювали на російську розвідку. Міжнародні організації завжди використовувалися Росією як місце, де можна збирати розвідувальну інформацію. А з іншого боку, якщо їх там не буде, то буде більше представників інших країн, які зможуть більш системно і незаангажовано надавати інформацію.

Ми розуміємо, що ця місія важлива, але її ефективність не така вже й висока, з моєї точки зору. Тому я не думаю, що ми щось втратимо чи виграємо.

– Тобто, загалом Ви схвально ставитеся до цього? Чим менше російських військових офіційно перебувають на території України, тим краще?

– Абсолютно. Тим більше, вони зрозуміли, що до них більше уваги, контролю за їхньою діяльністю. Вони й так знають ситуацію. Я думаю, що нема потреби Росії тут їх тримати.

– Щодо питання розвідки. Одночасно з повідомленням з Росії про те, що вони відкликають своїх офіцерів, український штаб АТО з посиланням на українську розвідку заявив, що після цього можуть бути провокації вздовж лінії розмежування, наступ на кілька населених пунктів. Чому розвідка пов’язує ці дві події?

Реальну розвідувальну інформацію мають тільки ті, які повинні мати. Звісно, аналізуючи ситуацію, можна припустити, що коли відкликають представників певної країни, то щоб не було питань до тієї сторони при загостренні ситуації. Вони відкликали, а що там відбувається далі – вже не їхня проблема. А тоді вони можуть сказати, що зробили це під тиском, а тут загострення, тож потрібно обов’язково вводити офіцерів назад, щоб ситуація стабілізувалася. Можливий і такий варіант. Це – ігри тактичного рівня.

Росія завжди використовувала миротворчі місії для виконання своїх міжнародно-політичних цілей

Росія завжди використовувала миротворчі місії для виконання своїх певних досягнень, міжнародно-політичних цілей.

– Впродовж вже четвертого року війни ми бачили чимало повідомлень від розвідки, які не знаходили підтвердження. Наприклад, штаб АТО прогнозує наступ на лінію розмежування. Чому взагалі не відбувається того, що прогнозує розвідка? І чому розвідка оприлюднює такі дані у ЗМІ?

Справа у тому, що розвідка – це інструмент. На лінії розмежування і там, де проводяться бойові дії, – це вид забезпечення бойових операцій. Тому інформація розвідки надзвичайно важлива.

Виявлення певних ознак щодо можливих наступів ще не підтверджує цей наступ

Виявлення певних ознак щодо можливих наступів ще не підтверджує цей наступ. Противник на цій території використовує тактику, як зараз її назвали, гібридної війни. Я би сказав, що тут немає нічого нового. Вона давно використовувалася.

До речі, під час Другої світової війни практично жодна розвідка не назвала точну дату початку наступу великих країн. Ні британська, ні французька, ні польська, ні радянська. Тому що противник, який планує наступи, проводить заходи маскування, дезінформації. Він грає цими датами так, що почне тоді, коли буде вигідно. Тому розвідка доповідає, а штаб повинен приймати рішення.

Віктор Гвоздь
Віктор Гвоздь

Коли я був головою Служби зовнішньої розвідки, у гарячий період березень-квітень 2014 року, ми також часто доповідали про наступи. Ми бачили, що починаються навчання, сили переводяться на посилене чергування, перекидається авіація. Є ознаки наступу, але буде чи ні – вже інше питання.

– Наскільки українська розвідка відрізняється від російської? Усі розвідки колишнього СРСР вийшли з однієї сорочки – сорочки КДБ. Чи можна сказати, що і зараз Служба зовнішньої розвідки та воєнна розвідка – структури, які діють за лекалами КДБ?

Загалом розвідка колишнього СРСР була однієї з найпотужніших спецслужб. Звичайно, частина керівників вийшла ще з того часу. Але їх залишилося дуже мало. І на зміну прийшла молодь. В Україні були різні ситуації щодо створення політичної розвідки, яка вийшла з КДБ, Головне управління розвідки – ГУР СБУ, а у 2004 році було створено Службу зовнішньої розвідки. Тобто був плавний перехід від однієї структури до іншої.

Воєнна розвідка формувалася інакше. В Україні її не було. Вона формувалася на базі тих залишків розвідувальних частин і управлінь, які лишилися від Радянського Союзу.

Також було створене розвідувальне управління у складі Генштабу. Потім було прийнято рішення оптимізації структур, створили Головне управління розвідки.

– Але за своєю суттю його створено з колишніх КДБістів?

КДБісти спочатку вийшли зі структур безпеки. Але після люстрації 2014 року їх вже практично не лишилося. А воєнна розвідка складалася з офіцерів Головного розвідувального управління. Частина повернулася і прийняла присягу Україні, частина повернулася з навчальних закладів, а більшість була набрана на території України. Вже потім були створені свої навчальні заклади. Звісно, протягом 26 років відбулася трансформація.

– Ви були головою Служби зовнішньої розвідки. А також очолювали Головне управління розвідки Міноборони України у 2008-2010 роках. Після початку російської агресії була поширена думка, що у спецслужбах в Україні скрізь були російські шпигуни. Чи бачили Ви таке, коли очолювали цю структуру?

Я не можу дати точну гарантію, що коли я очолював управління розвідки, у нас не було російської агентури. Важко сказати, тому що наші контррозвідувальні органи казали, що все нормально. Коли я очолював вже Службу зовнішньої розвідки, то нами була проведена відповідна робота і було виявлено декілька російських розвідників.

На той час, 2008-2010 роки, ми проводили низку операцій. Тоді було заарештовано п’ять офіцерів ФСБ в Одеській області. Це була спільна операція із СБУ.

– На чолі Росії стоїть чекіст, колишній кадровий співробітник ФСБ, певним чином Ваш колега, так?

– Не кращий.

– А чим він відрізняється від українських розвідувальників?

– Історію Путіна вже усі прекрасно знають. У розвідці він не досяг висот, був звичайним офіцером КДБ. Я завжди розглядаю Путіна як колективний образ сьогоднішньої керівної російської так званої еліти, яка намагається зберегти свою владу. Адже якщо вони втратять владу, вони втратять практично все і будуть відповідати за усіх жертв. Вони загнані у кут. Тому, я думаю, вони будуть грати до останнього.

Коли переміг Янукович, у Росії подумали, що взяли Україну під контроль. Але Майдан це поламав

Після Помаранчевого Майдану вони почали серйозно готуватися до подій, які відбудуться в Україні. І коли переміг Янукович, у Росії подумали, що взяли Україну під контроль. Але останній Майдан це поламав.

Спецслужби Росії контролюють практично усі сторони життя країни.

– Ви навіть писали в одній зі статей, що Путін вже не контролює власну спецслужбу ФСБ, вона вже на іншому боці барикад і може його переграти.

Наступає час, коли Факір зробив свою справу і Факір повинен піти. Тому що він вже починає нести загрозу для тих, хто його породив. Але Путін, думаю, це також розуміє.

Йому починає становити загрозу та сама система, яка потихеньку втрачає реальну інформацію про те, що відбувається. Вони живуть у своєму світі, який створили. Пропаганда промила мізки російському народу, усі канали контролюються. Але наступає час, коли цю завісу буде опущено і їм треба буде приземлитися у реальному світі.

– Є група «Інформаційний спротив», альтернативна розвідка. Чи варто українцям вірити їхнім повідомленням в умовах інформаційної війни?

Це – організація, яка збирає інформацію з відкритих джерел. Але вона не є розвідувальною інформацією. Розвідувальна інформація отримується оперативним шляхом з закритих джерел.

Але сьогодні 80% інформації лежить на поверхні, її потрібно уміти збирати, аналізувати. Я досить непогано оцінюю діяльність «Інформаційного спротиву». Це говорить про те, що у нас є громадянське суспільство.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG