Доступність посилання

20 Січень 2018, Київ 03:53

Українці не готові протидіяти насильству в родині – експерти


Ілюстраційне фото

Київ – Щороку від насильства в родині потерпають понад 150 тисяч українок, близько 600 з них гинуть. Щодня поліція фіксує приблизно 300 фактів домашнього насильства як щодо жінок, так і щодо дітей, при цьому більше від половини дітей і підлітків стають жертвами насильства вдома, зазначають у МВС.

Верховна Рада України в грудні цього року ухвалила закон, відповідно до якого домашнє насильство класифікують як кримінальний злочин. Фахівці називають ухвалення цього закону вкрай важливим, але при цьому зазначають: необхідно його реалізовувати, об’єднавши зусилля влади й громадськості.

«Казав мені милий, щоб пироги зліпила, а в мене не було сили, то він мене коромислом по спині», – ці слова з пісні-переспіву гурту «Рожаниця» є нічим іншим, як проявом домашнього насильства – як і зафіксовані в народному фольклорі тези на кшталт «б’є – отже, кохає», «без ременя у дитини знань не буде» тощо.

Оператори Національної «гарячої» лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної нерівності зазначають: насильство у сім’ї – одна з найбільш поширених форм порушення прав людини, і це так зване «тихе насильство» – по допомогу звертаються 10-15 відсотків постраждалих.

Протидіяти домашньому (родинному) насильству мають заходи, визначені в новому законі, який українські парламентарі ухвалили в грудні цього року. Відповідно до закону, насильство вдома є умисним систематичним фізичним, психологічним або економічним насильством над членом родини, що призводить до страждань, розладів здоров’я тощо. Покарання за домашнє насильство передбачає 150-240 годин громадських робіт, арешт до 6 місяців, обмеження волі до 5 років (залежно від тяжкості злочину).

Але задля того, щоб закон не лишився «на папері», а реально запрацював, потрібен пильний контроль за його реалізацією з боку громадськості та правозахисників. Таку думку в ефірі Радіо Свобода висловила виконавчий директор представництва «Міжнародної амністії» в Україні Оксана Покальчук.

Оксана Покальчук
Оксана Покальчук

Якщо ми хочемо, щоб гарний закон, ухвалений Верховною Радою, став об’єктивною реальністю, в якій ми будемо жити, необхідно контролювати його ухвалення, і робити це від моменту, коли ухвалюється держбюджет
Оксана Покальчук

«Якщо ми хочемо, щоб гарний закон, ухвалений Верховною Радою, став об’єктивною реальністю, в якій ми будемо жити, необхідно контролювати його ухвалення, і робити це від моменту, коли ухвалюється держбюджет, контролювати, скільки грошей держава готова виділити на реалізацію тих чи інших хороших законів. Треба контролювати, які органи мають бути створені, відповідно до положень закону», – каже Покальчук.

Поліція представляє проект «Поліна»

Вчасні виявлення випадків домашнього насильства, надання допомоги жертвам родинного насильства – завдання пілотних мобільних груп з протидії домашньому насильству, які запрацювали у поліції влітку цього року (скорочено – «Поліна»). Представляючи цей проект, заступник міністра внутрішніх справ Анастасія Дєєва повідомила: не можна допускати, щоб українці звикали і спокійно сприймали факти насильства у родинах.

Анастасія Дєєва
Анастасія Дєєва

А найголовніше – профілактика та попередження домашнього насильства. Адже глобальне насильство починається з сім’ї
Анастасія Дєєва

«Забезпечення належного захисту для постраждалих, надання гендерно чутливих послуг – це надзвичайно важливо. Мобільні групи будуть виявляти, реагувати, при необхідності перенаправляти потерпілих до необхідної структури. А найголовніше – профілактика й попередження домашнього насильства. Адже глобальне насильство починається з сім’ї: якщо ми дозволяємо собі насильство у родині, потім це стає абсолютно нормальним явищем для всього суспільства», – повідомила Дєєва.

Нові закони повністю не врегулюють ситуацію з насильством у родині – експерти

Голова громадської організації «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних» Олександра Голуб в інтерв’ю для Радіо Свобода наголошує: за даними опитувань, від домашнього насильства найбільше потерпають жінки й діти. Але всерйоз протидіяти насильству в родині ані українська влада, ані суспільство наразі не готові, визнає експерт.

Проблема гендерно обумовленого насильства є однією з найбільш актуальних для українського суспільства
Олександра Голуб

«Наша організація разом з інститутом «Соціополіс» проводили дослідження, яке підтвердило: проблема гендерно обумовленого насильства є однією з найбільш актуальних для українського суспільства. З приводу питання, що має робити держава, я б хотіла відзначити, що ухвалення Верховною Радою двох законопроектів, які «криміналізували», посилили відповідальність за домашнє насильство і впровадили заходи для запобігання й протидії цьому явищу, є позитивними кроками. Але, на жаль, вони повністю не зможуть урегулювати цю проблему», – каже Голуб.

Цьому перешкоджають, на думку фахівця, наявні в суспільстві гендерна нерівність і брак політичної волі долати такі негативні явища. Однак влада останнім часом демонструє розуміння складності проблем, пов’язаних з насильством проти жінок та гендерною нерівністю, каже Голуб.

Присутня все-таки надія, що, можливо, якщо не цей склад українського парламенту, то наступний зможе в повному обсязі ратифікувати Стамбульську конвенцію
Олександра Голуб

«Присутня все-таки надія, що, можливо, якщо не цей склад українського парламенту, то наступний зможе в повному обсязі ратифікувати Стамбульську конвенцію (з протидії насильству – ред.). Адже насильство щодо жінок має місце», – каже експерт.

Фізичне насильство над дитиною: досвід Чехії для України

Насильство в родині – це результат соціально-економічного стану самого суспільства, неналежного виховання дітей у сім’ї. Власне, мова іде про байдужість членів родини, сусідів, органів влади, поліції до цієї проблеми, каже головний спеціаліст служби в справах дітей Чортківської міськради (Тернопільщина) Наталія Атаманчук. Вона також розповідає: при спілкуванні з містянами з’ясувалось, що вісім з десяти людей ніколи б не звернулись до поліції, ставши жертвами насильства у родині: причина – негативний досвід спілкування з поліцейськими, недовіра до правоохоронців. Не маючи довіри до тих, хто має їх захистити, люди не повідомляють про факти насильства, живуть з ним, терплять насильство, розповідає Атаманчук в інтерв’ю для Радіо Свобода.

У місті на обліку служби у справах дітей стоїть одна сім’я, де перебувають двоє дітей, котрі зазнали домашнього насильства. Якщо точно, це було фізичне насильство в родині
Наталія Атаманчук

«Працюємо з дітьми, які зазнали насильства в сім’ї з боку своїх батьків, опікунів, вчителів або будь-яких осіб. Ми проводимо профілактичну роботу з родинами, а також ведемо облік сімей, де є факти насильства, і проводимо бесіди з батьками тощо. На цей момент у місті на обліку служби в справах дітей стоїть одна сім’я, де перебувають двоє дітей, котрі зазнали домашнього насильства. Якщо точно, це було фізичне насильство в родині», – зазначила Атаманчук.

На думку фахівця, щоб убезпечити дітей і жінок від домашнього насильства, необхідно активніше висвітлювати цю проблему, не боятись говорити про неї з батьками, з дітьми, у шкільних колективах. І робити це треба не лише в листопаді, у дні протидії домашньому насильству, а впродовж року, як це роблять у країнах ЄС, наприклад, у Чехії, каже Атаманчук.

«Нещодавно я була у Празі, ми з колегами відвідували тамтешні соціально-реабілітаційні заклади, де перебувають діти, котрі зазнали насильства у сім’ї. Там ми вчились, як працювати з цими дітьми, яку профілактичну роботу з ними проводити. А у квітні-травні 2018 року ми чекаємо на візит з Празького інституту безпеки: вони передадуть свою інформаційну базу щодо протидії насильству в родині українським спеціалістам», – розповідає експерт.

Фахівці також зазначають: на сьогодні для протидії домашньому насильству потрібні об’єднані зусилля усіх, хто веде боротьбу з цим явищем – освітян і правоохоронців, громадських активістів і політиків, публічних осіб та церкви.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
Loading...
XS
SM
MD
LG