Доступність посилання

ТОП новини
24 Травень 2018, Київ 09:40

Українська художниця знайомить чехів із традиційним українським ткацтвом


Українська художниця знайомить чехів із традиційним українським ткацтвом (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:44 0:00

Створити гобелен чи килим, пояс або інше доповнення одягу, за лічені години може не кожний. Для української художниці Лідії Кришталь – це не проблема. У жанрі художнього ткацтва та розпису тканини вона працює більше ніж 35 років. Її основні роботи розташовані в інтер’єрах громадських споруд у Києві, в посольствах Австрії, Швейцарії, Японії та у приватних колекціях за кордоном. Відома в Україні художниця стала учасницею численних Всеукраїнських та міжнародних виставок. А нині вона мешкає у Чехії і за допомогою майстер-класів та індивідуальних занять поширює традиційні українські техніки ткацького ремесла.

Ткацтвом Лідія Кришталь займається ціле життя. У 1981 році вона закінчила Львівський державний інститут декоративного та прикладного мистецтва, після чого її дипломний гобелен демонстрували на міжнародних виставках в Іспанії, Франції та Росії.

Лідія Кришталь
Лідія Кришталь

Для члена Національної спілки художників України дорога до Чехії прокладалася вже давно. Минулі 15 років свого життя Кришталь присвятила викладанню на кафедрі дизайну Київського національного університету технології і дизайну (колишній КТІЛП), який мав тісні зв’язки зі схожим за фахом Технічним університетом у чеському місті Ліберец.

Так склалося, що майстерня у мене була на Майдані. З нею хоч нічого і не сталося, але для мене це було останньою краплею
Лідія Кришталь

«До нас часто приїжджав завідувач кафедри текстильного факультету Їржі Міліткі, запрошував до себе і наших студентів, і викладачів. Тому мені часто доводилось їздити у службові відрядження до Ліберця. Пізніше туди на навчання поїхала моя наймолодша донька. Момент, коли я вирішила возз’єднатися зі своєю родиною, – це був 2014 рік, коли на Майдані все горіло і стріляло. Так склалося, що майстерня у мене була на Майдані. З нею хоч нічого і не сталося, але для мене це була останньою краплею», – поділилася спогадами українська майстриня.

Півтора роки тому у Празі Лідія Кришталь відкрила власну затишну майстерню «Gobelada», у якій вона працює і навчає всіх охочих. Однак на відміну від України, де витвори художниці затребувані у ткацьких колах, у Празі на цей момент вони мало кому відомі.

Щасливим випадком можна назвати знайомство Лідії з чеською некомерційною організацією InBase, робота якої спрямована на цільову групу мігрантів. Окрім юридичної допомоги, за якою до них звернулася і Лідія, організація також запропонувала українській художниці влаштувати власний воркшоп.

Такого досвідченого майстра у нас ще не було
Мартіна Грдлічкова

«Ми проводимо різні воркшопи, але творчих зустрічей під керівництвом такого досвідченого майстра у нас ще не було. Я працюю в «InBase» близько року, і можу чесно сказати, що воркшоп пані Лідії у порівнянні з іншими – це зовсім інший рівень. І не тільки тому, що це діяльність, яка, як ми бачимо, подобається жінкам, але і тому, що Лідія Кришталь – це, перш за все, талановита художниця. Цінність цього воркшопу полягає не тільки в тому, що ми задовольнили наших клієнтів, але що ним ми хоч трохи допомогли Лідії дати про себе знати», – поділилася враженнями координатор зустрічі Мартіна Грдлічкова.

Оскільки майстер-клас такого плану з Лідією був для InBase першим, а отже, і пробним, в організаторів були певні сумніви щодо заповнення вільних місць. Однак результат себе виправдав. Майже на сім годин вихідного дня Лідії Кришталь довірилися десять жінок із різних країн.

«Сьогодні тут дві жінки з Азербайджану, одна з Росії, далі пані зі Словаччини, одна дівчина з Угорщини, і одна з України. Також дві чешки. Мені дуже приємно, що місця так швидко заповнились. Я впевнена, що дівчат прийшло би більше, якби простір дозволив», – додала Мартіна Грдлічкова.

У Чехії Лідія всього 4 роки, тож ще відчуває мовний бар’єр. Однак на творчий процес і роботу це не впливає, каже художниця.

Без мови складно, але я відчуваю доброзичливе розуміння з боку учениць, і це мене підтримує
Лідія Кришталь

«Є багато різних специфічних слів по технології, які у щоденному житті не вживаєш. Наприклад, що таке ремізка, бердо, що таке перебір ниток. Їх я намагаюся вчити. Перепоною це не є, але інколи мене це напружує, звичайно. Без мови складно, але я відчуваю доброзичливе розуміння з боку учениць, і це мене підтримує. Якщо я не знаю якесь слово, завжди знайдеться хтось, хто підхопить і перекладе за мене», – сказала Лідія Кришталь Радіо Свобода.

Гобеленове ткацтво, якому вчить Кришталь, – це традиційна техніка, вона спільна для всіх народних килимів: болгарських, чеських, українських тощо. Відрізняє їх лише композиція і орнамент. Українські старовинні килими із квітковими рослинними мотивами, наприклад, походять з полтавського регіону, пояснює Лідія.

Для своїх учениць, для багатьох з яких знайомство із українським гобеленовим ткацтвом відбувається вперше, Лідія обрала для зразку невеликий килимок на рамі, яка не є повноцінним верстатом, але дозволяє відчути себе справжнім майстром старовинної технології. На його створення в Лідії пішло десять робочих годин.

«Якщо говорити про далеку історію виникнення ткацтва, килимарства – колись такими теплими килимами утеплювали житло і стіни. Тепер, звичайно – це скоріш декоративне оформлення інтер’єру, оздоба. Навіть в цій класичній техніці вже зараз використовуються нетрадиційні матеріали, де поєднуються і вовна, і метал, люрекси і скло. Зараз ткацтво більше розгалужене в новітні способи переплетень, багато авторських технік тощо. Але саме ось ці килими, вони виткані в техніці нашого традиційного ткацтва», – поділилася творчим досвідом Лідія Кришталь.

Закінчивши роботу як викладач в університеті, Лідія Кришталь не закінчила свою роботу як митець. Звільнившись від обов’язків викладача, тепер вона більше часу присвячує творчій роботі у вільному режимі і розвитку своєї майстерні, у якій найближчим часом планує розпочати багато різних курсів із рукодільної справи.

І хоч серед талантів Лідії Кришталь присутні й інші техніки, зокрема декорування тканини в техніці холодного і гарячого батику і техніка традиційного розпису писанок, ткацтву вона віддає найбільшу перевагу.

«Ткацтво це таке первісне ремесло, можна ткати прості ужиткові речі. Це основа всього для мене. Ткацтво – це все моє свідоме життя. Це і робота моя і відпочинок, і улюблена справа. Така робота умиротворяє, заспокоює, дає широкі можливості самовираження», – зазначила наприкінці зустрічі відома українська майстриня.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG