Доступність посилання

ТОП новини
26 Травень 2018, Київ 17:54

Київ – Розгром ромського стихійного поселення на Лисій горі і «громадський патруль» праворадикалів на вокзалі збурили суспільство і викликали осуд з боку правозахисних організацій. Окрім того, мешканці ромського поселення на Троєщині та місцеві активісти заявили про погрози ромам з боку людей у формі. Поліція наразі це не коментувала. Між тим, за даними офісу омбудсмена, ситуація з агресією щодо ромів повторюється кожної весни.

Про вимогу виселитись до кінця цього тижня і погрози зрівняти їхні житла із землею заявляють жителі стихійного ромського поселення на Троєщині. До Радіо Свобода звернувся киянин Павло Большаков, що живе неподалік. За словами чоловіка, він став свідком конфлікту.

Ромське поселення на Троєщині
Ромське поселення на Троєщині

​Це підтвердила і одна з мешканців табору Віра Макова. Жінка розповідає: минулої п’ятниці до поселення прийшли більше ніж десяток молодих чоловіків, частина з яких були у поліцейській формі, а частина – у чорному цивільному одязі, які вимагали найближчим часом покинути територію табору. Окрім того, вона стверджує, що дехто із прибулих у цивільному забирав у мешканців поселення речі, зокрема, мобільний телефон.

«Сказали, п’ятниця прийде – візьмуть трактор, бульдозер, і розвалять нас (поселення – ред.)» – зазначила Макова.

Жінка каже, мешканцям табору дали тиждень на виселення
Жінка каже, мешканцям табору дали тиждень на виселення

Наразі у саморобних будівлях залишаються люди різного віку, зокрема – діти. За словами Віри Макової, живуть ці люди, в основному, з металобрухту. Хоча б приблизну кількість мешканців поселення жінка не називає, але каже, що частина після п’ятничного інциденту виїхала в інше місце.

Радіо Свобода надіслало запит до поліції Києва з проханням пояснити цю ситуацію і все ще очікує на відповідь. Між тим, за словами Павла, нашого співрозмовника, із ним зв’язались представники Деснянського управління і домовились про зустріч для вирішення конфлікту. Окрім того, він говорить, що чув про намір направити у поселення інспекцію.

Лиса гора

Після публікації у медіа відео нещодавнього розгрому праворадикалами ромського табору на Лисій горі, який засудили Amnesty international та Українська гельсінська спілка з прав людини, поліція відкрила два провадження – за статтями «порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії» та «хуліганство», а міністр внутрішніх справ Арсен Аваков назвав інцидент «середньовічним дикунством».

Між тим, на день раніше керівник київської поліції Андрій Крищенко в інтерв’ю «112.ua» заявив, що на Лисій горі спалили сміття на суботнику, а не табір ромів. Він зазначив, що поліція не отримувала жодної скарги від ромів на побої чи насильство. А у відповідь на запит Радіо Свобода столична поліція також повідомила, що до Голосіївського управління поліції надходили скарги від жителів мікрорайону «щодо присутності та незаконного поселення осіб» на Лисій горі.

Спалене поселення ромів на «Лисій горі» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:00 0:00

21 квітня Сергій Мазур, що називає себе координатором організації «С14», повідомив про демонтаж стихійного поселення ромів на Лисій горі і «безпечне спалення» наметів його мешканців, а також анонсував «нові рейди». Це не перший такий захід їхньої організації. Перед цим, 18 квітня, Мазур написав про «громадський патруль» на київському залізничному вокзалі.

«У результаті нашої прогулянки негативних проявів ромів стало менше. Змусили за собою прибрати, не палити та не бухати у громадських місцях. Припинили на певний час терор громадян з боку їхніх дітей-попрошайок», – зазначив він. Під згаданими постами багато коментарів зі схваленням такої діяльності «С14», також зустрічаються заклики окремих користувачів до насильства щодо ромів.

Вокзал

Щодо «ватаг ромів» із Закарпаття, які ночують на вокзалі і нібито вчиняють там крадіжки, писав також напередодні журналіст Богдан Буткевич і закликав поліцію «звернути на це увагу».

Йому відповів (також у Facebook – із позначкою, що це неофіційна відповідь) поліцейський Євген Зборовський. За його словами, він перевірив інформацію Буткевича, і вона не підтвердилась.

«Роми приїхали в Київ за цукерками. Так, приїхали через півкраїни на гробки в Київ, щоб нагребти повні мішки цукерок, які ви для чогось лишаєте на цвинтарях, як своєрідне запрошення. Так, роми часто не найвихованіші і не найкультурніші представники нашого багатогаціогального суспільства і часто поводять себе надзвичайно нахабно, але за останні дні жодного підвищення кількості крадіжок на вокзалі не зафіксовано», – написав Зборовський.

Ситуація з погрозами ромам повторюється кожної весни – Філіпішина

Офіс уповноваженого з прав людини Верховної Ради у травні минулого року робив заяву про зростання в Україні проявів ксенофобії щодо ромів, порівняно із 2016-м.

Аксана Філіпішина
Аксана Філіпішина

За спостереженнями керівника управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності секретаріату омбудсмена Аксани Філіпішиної, наразі ця ситуація не змінилась.

Минулого року така ситуація була у Дарницькому районі Києва, у травні перед Євро-2017, цього року вже є випадок на Лисій горі
Аксана Філіпішина

«Не можу сказати, що вона погіршилася, але й достеменно не покращилась, – каже вона. – На краще змінилось хіба те, що обходиться поки що без жертв, на відміну від минулого і позаминулого року. Тим не менш, кожної весни, коли деякі роми починають мігрувати, щоб заробити копійчину і протриматись зиму, ми фіксуємо непоодинокі випадки погромів саме тимчасових поселень. Минулого року така ситуація була у Дарницькому районі Києва, у травні перед «Євро-2017», цього року вже є випадок на Лисій горі. Крім того, цього року ми мали ситуацію у Львові, коли так само через соцмережі поширювались заклики щодо «наведення порядку» з ромами, які начебто, на думку людей, порушують громадський порядок».

Уповноважений підписала звернення до поліції з вимогою розслідування інциденту на Лисій горі та реагування на інші інциденти.

Водночас, за словами Аксани Філіпішиної, місцева влада, замість вимог щодо виселення, могла б натомість спробувати забезпечити вивезення сміття із місць таких тимчасових поселень і постачання туди води.

Це питання соціалізації людей, а не протистояння з ними
Аксана Філіпішина

«Як це було свого часу у Голосіївському районі, коли була аналогічна ситуація і погрози, але ми знайшли тоді консенсус і з поліцією, і з органами влади. Тобто була забезпечена вода, волонтери забезпечували дозвілля дітей і жінок, які там були, а чоловіки, так, копали собі той метал, який вони копали. Але з людьми потрібно працювати. Вони живуть так, як живуть, не тому, що не хочуть жити інакше, це питання соціалізації людей, а не протистояння з ними», – зазначає вона.

Після Лисої гори методи «С14» набули певної популярності серед киян – Ліхачов

Агресія, яку зараз ми спостерігаємо, пов’язана з одного боку із тим, що роками не вирішується ситуація із соціальною та економічною інтеграцією ромів в українське суспільство, а з іншого боку – що упереджене ставлення до цієї групи є загальноприйнятим у суспільстві, зокрема, у медіа та соціальних мережах, вважає В’ячеслав Ліхачов.

Те, як це коментується у соціальних мережах, ілюструє, що суспільство поставилося до цього, в основному, позитивно, за винятком якихось навколоправозахисних груп
В'ячеслав Ліхачов

«Після акції, яка носила характер погрому формації «С14» на Лисій горі, ці методи вирішення, так би мовити, «ромського питання» набули певної популярності серед киян. Те, як це коментується у соціальних мережах, ілюструє, що суспільство поставилося до цього, в основному, позитивно, за винятком якихось навколоправозахисних груп. Вже були спроби відтворити спроби відтворити «успіх» «С14» у Русанівський садах (інформацію про це поширив у Telegram користувач, підписаний як організація «Немезіда» – ред.)» – зазначає він.

В’ячеслав Ліхачов
В’ячеслав Ліхачов

На переконання Ліхачова, аби ситуація не погіршувалась, правоохоронці повинні провести неупереджене і показове розслідування погромів та притягнути злочинців до відповідальності. З іншого боку, додає він, потрібно проводити просвітницьку роботу та вирішувати реальну складову проблеми неінтегрованості частини ромської спільноти до українського суспільства, і до цього потрібно докладати зусиль водночас й українським органам влади, і самій ромській спільноті – її лідерам та представникам ромських громадських організацій.

Сьогодні в Україні діють різні громадські проекти для ромів, а також створені культурні і просвітницькі платформи про їхнє життя і звичаї.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG