Доступність посилання

ТОП новини
17 Грудень 2018, Київ 14:21

П’ять «хвороб» українських виборців


Ілюстраційне фото

На перші вибори президента України в 1991 році прийшли 84% виборців. І з того часу ще жодного разу українці не виявляли такої політичної активності. А все тому, що, як відзначають експерти, український електорат сьогодні страждає від політичної депресії, соціальної відчуженості, низької явки, недовіри до влади та розчарування в її можливостях. За їхніми словами, низька політична активність населення може призвести до розвитку сепаратизму, екстремізму та до авторитаризму.

За даними соціологічного опитування фонду «Демократичні ініціативи імені Кучеріва», на наступні вибори в березні 2019 року не піде 30% українців. Але насправді їх може бути набагато більше, зауважує директор фонду Ірина Бекешкіна.

Ірина Бекешкіна
Ірина Бекешкіна

Певна частина завжди відмовляється брати участь в опитуваннях. І серед них відсоток тих, хто не піде на вибори, набагато вищий
Ірина Бекешкіна

«Певна частина завжди відмовляється брати участь в опитуваннях. Це – від 30%, а під час виборів буває і половина. Це – як правило, люди, які не цікавляться політикою. І серед них відсоток тих, хто не піде на вибори, набагато вищий», – каже Бекешкіна.

Директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортнік переконаний, що сьогодні українці мають вкрай низьку політичну активність.

«Суспільство перебуває в стані такої політичної депресії і соціальної відчуженості від влади, від політичних процесів. Політичні процеси сприймаються як щось ганебне, корумповане і бридке», – відзначає Бортнік.

За його словами, така ситуація склалася через те, що суспільство розчароване у владі та її можливостях.

Люди не вірять у владу

Політтехнолог Михайло Дяденко зазначає, що українці не хочуть іти на вибори, тому що не вірять у чесність голосування та не мають надії на зміни на краще в майбутньому.

Михайло Дяденко
Михайло Дяденко

Люди не вірять у те, що нова влада щось змінить на краще, не бачать можливості, що їхній голос вплине
Михайло Дяденко

«Люди не вірять у те, що нова влада щось змінить на краще, не бачать можливості, що їхній голос вплине на те, що пройде той кандидат чи партія, за якого вони голосували», – говорить Дяденко.

Це пов’язано з тим, що в Україні відбувалися фальсифікації виборів, зауважує експерт. Тобто люди бачили, що їхнє голосування не мало ніякого значення.

Значна частина суспільства розчарована. Розчаровані прихильники революції, розчаровані, безумовно, і супротивники. Бо їм також ні за кого голосувати, вони не бачать цілей сьогодні
Руслан Бортнік

Окрім того, не виправдалися сподівання українців, які вони покладали на нову владу після Революції гідності 2014 року, наголошує Руслан Бортнік.

«Значна частина суспільства розчарована. Розчаровані прихильники революції, розчаровані, безумовно, і супротивники. Бо їм також ні за кого голосувати, вони не бачать цілей сьогодні. Саме тому на місцеві вибори ходять голосувати 40–50%, це при тому, що нормальне для України голосування 60–70%», – каже Бортнік.

Це розчарування призвело до того, що частина українців просто перестала цікавитися політикою і розчарувалася в політиці як у механізмі поліпшення життя, зазначає політолог Олексій Якубін.

Олексій Якубін
Олексій Якубін

Частина людей йде у внутрішню міграцію, у автаркію або думає про реальну міграцію
Олексій Якубін

«Вони починають сприймати навіть вороже будь-яких політиків, державу. А частина людей йде у внутрішню міграцію, у автаркію (відокремлення, ізоляція – ред.) або думає про реальну міграцію», – розповідає Якубін.

Він зазначає, що саме недовіра до влади і політична апатія призводять до розвитку тіньової економіки та вибудовування паралельного життя.

Люди, які не голосують, є джерелом сепаратизму – Бортнік

Низька явка на виборах створює серйозні ризики і загрози для державності, застерігає Руслан Бортінк.

Люди, які не голосують, є джерелом росту соціальної агресії, екстремізму, відчуження і сепаратизму
Руслан Бортінк

«Якщо голосуватиме 40% на виборах, то будь-яка влада буде лише умовно легітимною, буде одразу ж мати низький рівень підтримки. Люди, які не голосують, є джерелом росту соціальної агресії, екстремізму, відчуження і сепаратизму», – каже Бортнік.

Без високого рівня легітимності, наголошує він, країна буде слабкою, а влада не зможе повністю реалізувати навіть потенційно успішні реформи.

Більше того, попереджає Олексій Якубін, політична апатія громадян породжує думку про те, що країні потрібна «сильна рука».

Чинні представники влади, для них чим нижча явка на вибори, тим краще
Олексій Якубін

«Це породжує готовність до авторитаризму: «якщо ми і так не впливаємо, то хай якась сильна рука візьме на себе відповідальність і зробить все, що треба». Цим можуть активно користуватися чинні представники влади, тому що для них чим нижча явка на вибори, тим краще», – наголошує Якубін.

Михайло Дяденко також вважає, що політики можуть користуватися низькою активністю електорату, бо неявка на вибори людей, які могли б віддати свій голос за гідного кандидата, дає більше можливостей для фальсифікації.

«Певні кандидати можуть мобілізувати виборців, платячи за голоси певні кошти. По-перше, це буде не усвідомлений вибір – вже фальсифікація. Це збільшить їхні шанси бути обраними. І нічого корисного з цього не буде», – каже Дяденко.

Як збільшити явку?

Держава повинна забезпечити ширшу конкуренцію на виборах, переконаний Руслан Бортнік. Адже, на його думку, це гармонізує настрої суспільства.

Потрібно ключові питання, які розколюють суспільство, виносити на референдуми, щоб українці відчули, що вони є джерелом влади, що їхній голос має значення
Руслан Бортнік

«Політики мають домовитися про конкуренцію, щоб партії від крайніх лівих до крайніх правих були присутні в політикумі. Потрібно ключові питання, які розколюють суспільство, виносити на референдуми, щоб українці відчули, що вони є джерелом влади, що їхній голос має значення», – каже Бортнік.

Окремо експерт говорить про роботу з молоддю: потрібно впроваджувати якісну освіту в школах, щоб вже з цього періоду відбувалося формування освіченого громадянина, який звик до участі в державотворчих процесах.

Олексій Якубін також наголошує на важливості освіти для населення країни і переконує, що повинен бути курс, який би пояснював механізм функціонування держави.

«Інколи люди хочуть щось змінити, але не розуміють, в яких інституційних реаліях вони перебувають, як у нас все працює, з чого починати. І інколи, не маючи якихось знань, вони починають вигадувати велосипед», – вважає Якубін.

Він каже, що до політичного життя треба включати різні групи інтересів і надавати їм право вето на громадських слуханнях.

Окрім того, за його словами, потрібно, щоб політики відповідали за свої слова.

«Якщо політик говорить про якісь речі «я це зроблю», і він після цього це не зробив, або якщо його публічно впіймали на тому, що те, що він говорить, розбігається з тими речами, що він підписує, такий політик має одразу мати своєрідний «бан» і йти з політичного життя», – заявляє Якубін.

А Михайло Дяденко переконаний: треба наводити лад із самими виборами, щоб люди бачили справжній результат їхнього голосування. Для цього, перш за все, наголошує він, треба притягати до відповідальності осіб, які фальсифікують вибори.

«Також потрібно обмежити участь партій у виборчому процесі шляхом заборони партіям подавати кандидатури до виборчих комісій – це мають бути незалежні виборчі комісії», – зазначає Дяденко.

А політичні партії, в свою чергу, повинні мати право спостерігати за виборчим процесом, наголошує експерт.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG