Президент Чехії Мілош Земан викликав ще один скандал своєю відмовою виступити під час відзначення 50-х роковин вторгнення радянських військ у Чехословаччину. Його офіс видав заяву, що Земан все казав на цю тему ще 50 років тому, коли зайняв позицію проти радянської окупації, що придушила надії на демократизацію соціалізму, і за це втратив роботу. Але політичні опоненти Земана висловили обурення тим, що президент, який займає проросійську позицію та здійснює часті візити до Москви, порушує політичну традицію, що склалася в Чехії після повалення комунізму.
Придушення «Празької весни» танками країн Варшавського договору під проводом Радянського Союзу у серпні 1968 року – одна з найтрагічніших сторінок чеської історії. Бо можливість реформувати країну, демократизувати і звільнити суспільство від ідеологічних пут була зупинена ще на 20 років. Тому в Чехії так гостро відреагували на відмову президента країни Мілоша Земана виступити з промовою на відзначення 50-х роковин цієї трагедії.
Про цю відмову громадськість дізналася від речника президента Їржі Овчачека. «Не буде промови», – заявив Овчачек. «Президент був сміливим у 1968 році, коли хоробрість не була дешевою. Він втратив роботу, щоб виступити проти окупації. І це набагато цінніше, ніж тисяча виступів 50 років по тому». Це повідомлення він продублював і на своїй сторінці в мережі Twitter.
Але опоненти президента Земана звинуватили його у нещирості, а крім того – у порушенні традиції, що встановилася за роки після падіння комуністичної влади.
«Пан Земан нехтує своїми конституційними обов’язками в тому, що він не бере участі в подіях, коли відзначають такі важливі роковини для країни», – заявив лідер партії лібералів TOP 09 та колишній міністр юстиції Їржи Поспішил, який написав президентові відкритого листа.
Один із найбільш проросійських політиків Європи Мілош Земан викликає різке несприйняття багатьох чеських політиків та громадських діячів через свої заяви на підтримку Кремля, заклик до України відмовитися від ідеї повернення Криму та заклики до Заходу припинити санкції проти Росії.
«Земан – це ганьба! Тут у нас є один з найтемніших днів в історії нашої країни, і президент не може зробити заяву або покласти вінок, щоб відзначити день? Що це за лідер?», – обурюється 48-річний Ян Навратил, празький соціальний працівник, із яким Радіо Свобода поспілкувалося напередодні, 20 серпня, перед посольством Росії. там відбулася демонстрація, що мала нагадати про події 1968 року теперішній Москві, яка неодноразово виправдовувала окупацію Чехословаччини. Учасники демонстрації згадали і про нову окупацію Кремля – захоплення українського Криму.
Проте колишній радник президента Вацлава Гавела та частий критик Земана Їржі Пеге зазначив, що він був приголомшений рішенням президента. Він сказав, що те, що сталося з Земаном, було тим самим, що сталося з сотнями тисяч інших чехів та словаків, яких виганяли з роботи, не допускали до університетів, а багато інших були змушені покинути країну і на довгих 20 років були розлучені зі своїми сім’ями.
«Таке обґрунтування рішення президента є неймовірним», – сказав Пеге, колишній аналітик Радіо Свобода, який зараз є директором Празького кампуса Нью-Йоркського університету. Це ж його прямі обов’язки як президента виступати на такому важливому ювілеї».
На тлі скандалу навколо президента: чеське телебачення оголосило про безпрецедентний крок – воно повідомило, що транслюватиме виступ президента сусідньої Словаччини Андрея Кіски.
Офіційні виступи, що відбулися перед будовою Празького радіо, де в 1968 році загинуло близько 15 беззбройних людей, головним чином студентів, нагадали про жертв окупації. Молоді люди загинули, намагаючись перегородити дорогу танкам і не допустити радянських військових до будинку радіо.
Але і там не обійшлося без політичних інцидентів. Коли виступав прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, із натовпу доносилися крики «ганьба». У липні Бабіш нарешті зміг сформувати кабінет міністрів. Це сталося майже через дев’ять місяців після парламентських виборів і лише за допомогою комуністичної партії Чехії. Досі комуністів не допускали до жодного уряду, незважаючи на їхню достатньо високу підтримку серед населення. А у січні суд, що проходив у нього на батьківщині, в Словаччині, виніс рішення про те, що Андрей Бабіш був агентом чехословацької сили таємної поліції.
Раніше Бабіш написав, що події серпня 1968 року були одними з найтрагічніших в історії Чехословаччини.
Цю оцінку поділяють обидва народи. Згідно з нещодавнім опитуванням, і чехи, і словаки, вважають, що окупація військами Варшавського пакту була «найтемнішим часом» у майже 75-літній історії Чехословаччини.
