Доступність посилання

ТОП новини
17 Липень 2019, Київ 10:30

«По Азимуту»: як захисник Донецького аеропорту створює проект про подорожі


Дмитро Вербич у Карпатах

Гори, піски та море. Півтора терабайта відео і десятки годин знятого відео. Двоє людей подорожують Україною, а ще двоє – все це детально фільмують для того, щоб потім створити по кілька серій із кожного виїзду. Радіо Свобода розповідає про мандрівника, захисника Донецького аеропорту Дмитра Вербича, який створює власний відеопроект про екстремальні подорожі.

Дмитро Вербич, позивний «Івіч», був командиром 3-ї роти 5-го окремого батальйону ДУК ПС.

Він розповідав Радіо Свобода про свою участь в обороні Донецького аеропорту.

Після повернення з війни Дмитро працює тату-майстром, навчається у Київській школі економіки.

Ідея вирушити в подорож і зняти це все на відео з’явилася у 2017 році, коли Дмитро Вербич познайомився з відеографами Кирилом Жоровим та Оксаною Бондаренко.

Спочатку пішли у Карпати, аби роззнайомитися і спробувати працювати разом.

Так розпочався проект «По Азимуту»: відео про подорожі маловідомими маршрутами України.

«Реабілітація серед природи»

Три епізоди проекту зняли влітку минулого року. Це історії про гірський карпатський масив Мармароси, Олешківські піски та Кінбурнську косу.

Поки що опублікували лише першу частину з походу Карпатами. Через кілька тижнів покажуть решту.

2 травня 2018 року на Дмитра Вербича у центрі Києва на Подолі напали кілька невідомих, тому зйомки проекту довелося поставити на паузу.

Зараз Дмитро працює над створенням туристичного клубу для ветеранів.

Ідея назвати проект «По Азимуту» виникла у Дмитра через спогади про юнацький туристичний клуб, де керівник завжди пропонував ходити в походи за компасом, по азимуту.

Особливість подорожей Дмитра – планувати маршрут максимально непопулярними шляхами.

Мета проекту – розповісти про маловідомі шляхи та бути корисним для мандрівників.

«У ігровій, невимушеній атмосфері показуємо, як в дощ розвести багаття, зберегти речі сухими, як зорієнтуватися на місцевості», – розповідає Дмитро.

Дмитро Вербич та Кирило Жоров у Карпатах
Дмитро Вербич та Кирило Жоров у Карпатах

У кожен похід Дмитро вирушає з іншим напарником, але всі члени мандрівки – учасники війни на сході України.

Один хлопець, з яким я в ДАПі був, писав: «Якщо в когось плавиться мозок, сходіть із Дмитром у похід»
Дмитро Вербич

«Це реабілітація серед природи. Цікаво дивитися на побратимів в таких умовах. Один хлопець, з яким я в ДАПі був, писав: «Якщо в когось плавиться мозок, сходіть із Дмитром у похід», – розповідає Вербич.

Показати все по-справжньому

«По Азимуту» щодня у Карпатах проходили від 15 до 20 кілометрів. Часом йшов дощ, було прохолодно чи наплічники натирали плечі.

Робота операторів в таких умовах ускладнена. Кирило та Оксана несли із собою дві камери, кілька змінних об’єктивів, камеру зі стабілізатором і коптер.

Дмитро Вербич
Дмитро Вербич
Ми намагаємося максимально все по-справжньому показувати
Оксана Бондаренко

«Ми намагаємося максимально все по-справжньому показувати. Це такий собі протест проти нинішніх тенденцій, коли телебачення показує всілякі елітні способи відпочинку, а коли мова йде про більш екстремальні подорожі – там десь дограється, є сценарій», – розповідає Оксана.

Дівчина каже, що у своєму проекті актори намагаються зберегти естетичність та робити «красивий продукт».

«Є формат або телевізійний, де все професійно, або ж блоги, зняті на телефони чи прості камери. Але таких відео й так забагато, їх може зробити і дитина. Ми ж зберігаємо у своїх відео атмосферність», – каже Оксана.

Олешківські піски
Олешківські піски

Свої подорожі команда називає бюджетними, адже гроші потрібні лише на квитки та харчування.

Разом із тим сподіваються, що з часом знайдуть комерційних партнерів, які захочуть підтримати проект.

Деякі телеканали пропонували купити проект «По Азимуту», але для цього потрібно було би внести багато змін, на що команда не погодилась.

Без сценарію

Дмитро розповідає, що відео дивляться різні люди: і ті, хто ніколи в гори не ходив, і досвідчені туристи.

«Для частини людей це стимул також подорожувати, а були й такі, які написали: «Подивилися, що тобі було важко, і тепер точно знаємо, що в такий похід не хочемо», – каже Вербич.

Подорож на Кінбурнську косу
Подорож на Кінбурнську косу

Після першого походу для проекту купили компас, і в Олешках та на Кінбурнській косі йшли виключно по азимуту.

Сценарію немає, визначеного маршруту також. Монтують свої відео також у хронологічній послідовності.

Одразу після трьох походів, Дмитро ходив у гори Грузії – у Тушеті, гірську область на північному сході країни.

Там також знімав відео, яке опублікують «спецвипуском».

«Влітку 2017-го я востаннє був на фронті. Там був друг, який хотів додому, в Тернопіль, до родини з доньками, але максимум тиждень міг витримати без війни. Я позвав його із собою в похід на два тижні. Було трохи важко, але ми багато говорили, і зараз у нього все добре, він вдома», – розповідає Дмитро.

Після одужання Дмитро планує продовжити роботу над проектом та має вже багато різних ідей: від мандрівок українськими болотами до зимових походів у гори.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG