(Рубрика «Точка зору»)
У Латвії від 2 лютого набула чинності тримісячна заборона на ретрансляцію телеканалу «Росія-РТР». Таке рішення ухвалене Національною радою з електронних ЗМІ у зв’язку з розпалюванням ворожнечі і підбурюванням до війни у телепрограмах «Вечір із Володимиром Соловйовим» і «60 хвилин».
Латвія – аж ніяк не перша європейська країна, яка намагається захистити своїх жителів від усього того смороду, який ллється з російських телеекранів. У сусідній Литві телеканал теж не працює. Зрозуміло, чому у країнах Балтії більше тривоги з приводу діяльності російських телепропагандистів. Тут проживає значне російськомовне населення і російські пропагандисти роблять все можливе, щоб не дати своїм глядачам у цих країнах долучитися до цінностей цивілізованого світу, борються з толерантністю, терпимістю, повагою до людини і правосуддя, самою правдою, врешті-решт.
Однак у рішенні латвійського контролюючого органу є щось зовсім унікальне, що можна порівняти із рішенням президента США Дональда Трампа відмовитися від зустрічі із Володимиром Путіним у зв’язку із розбійницькою акцією російських військових у Чорному морі. Трамп чітко пов’язав саму можливість контакту з російським президентом із подальшою поведінкою Кремля у конфлікті з Україною, із звільненням захоплених українських моряків і кораблів.
Латвійська національна рада з електронних ЗМІ вимагає від російських пропагандистів відмовитися від мови ворожнечі і ненависті до саме України та українців. У заяві ради вказується, що «22 травня 2018 року у програмі «Вечір з Володимиром Соловйовим» її ведучий неодноразово і недвозначно вороже висловлювався про українців, називав їх «бандерівцями», «нацистами», «антисемітами» і «бандитами». У свою чергу в передачі «60 хвилин» від 11 січня 2018 року лідер ЛДПР Володимир Жириновський неодноразово закликав почати військові дії на території України, а також образливо висловлювався про українців».
Латвійська рада звернула увагу на дуже важливу обставину – планомірну образу російськими пропагандистами не просто держави, не політичних партій або громадських об’єднань, а цілого народу – за етнічною й політичною ознакою. Залишається тільки дивуватися тому факту, що Соловйов і Жириновський, які часто нагадують нам про Голокост, кажуть про українців саме так, як говорили про євреїв «брати по зброї» російських телевізійних брехунів – гітлерівські пропагандисти. При цьому обом огидним спадкоємцям нацистського гауляйтера Юліуса Штрайхерп і їхнім численним соратникам надається ефір в країні, на території якої живуть мільйони етнічних українців – потенційних жертв цієї брехливої середньовічної пропаганди, яка завжди призводить до одного з небагатьох російських слів, які потрапили в усі мови світу – погрому.
У Латвії, для розвитку якої так важливе мирне співіснування громадян різного етнічного походження, це прекрасно розуміють – і ухвалюють логічне рішення прикрити кран, з якого сьогодні йде бруд, а завтра може сочитися кров. Дивно, що цього не розуміють в самій Росії, для якої етнічні конфлікти – від килимових бомбардувань кавказьких міст до побутової конфронтації за національною ознакою – є буденністю останніх десятиліть.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
