Доступність посилання

ТОП новини

Чорно-біле життя східноєвропейських жінок: в Одесі відкрили виставку портретів


Портрет Марім Хуршудян на виставці «Femme In East» (Одеса). Фотограф: Юлія Кочетова-Набожняк
Портрет Марім Хуршудян на виставці «Femme In East» (Одеса). Фотограф: Юлія Кочетова-Набожняк

Яким є досвід жінки в пострадянському просторі? В Одесі презентували фотовиставку «Femme in East» – п’ятнадцять чорно-білих фотопортретів активісток з Вірменії, Грузії, Молдови, України та Росії. Фотограф Юлія Кочетова-Набожняк знімала своїх колежанок по «Академії жіночого лідерства» в Одесі, Києві та Тбілісі. Куратор проекту – вірменська активістка Анна Камай, яка проводила інтерв’ю із учасницями і робила підписи для портретів. На відкритті виставки також пройшов перформанс про стереотипне відношення до жінок.

Для Юлії Кочетової-Набожняк це вже восьма виставка, вона представляла свої фотороботи у Великій Британії, Польщі, Сербії, Сполучених Штатах. Також Юлія вже зняла чотири документальних фільми – про війну в Україні, постконфліктний стан, історію кохання між екс-ультраправим та ультралівою активістами, а також про секс-працівниць.

Виставка «Femme in East» для неї – це запрошення до діалогу про стан жінок в пост-радянських країнах, фотограф розповідає про труднощі, стійкість своїх героїнь та шляхи подолання життєвих негараздів, які були пов’язані лише з тим, що вони були жінками. З героїнями фотографій вона познайомилась під час першого «воркшопу» Академії жіночого лідерства у Львові в листопаді 2018 року, а зйомки почала в Тбілісі під час другої зустрічі в квітні 2019.

Авторпортрет Юлії Кочетової-Набожняк
Авторпортрет Юлії Кочетової-Набожняк

«Мій підхід у фото – less is more (менше значить більше). Я зрозуміла, що треба говорити для якомога ширшої аудиторії, що має розуміти максимально велика кількість людей. Ця виставка не про дискримінацію, виставка про рівність і про зміни, до яких ми вже прийшли і до яких ми йдем. Ці дівчата – це натхнення і обіцянка, що світ за 10 років стане рівнішим», – говорить Кочетова-Набожняк. Ідея проекту прийшла до неї, коли вона тільки познайомилась із іншими дівчинами на «воркшопі», через фотографії Юлія хоче розповісти про місце жінки у країнах східного партнерства. Серед її героїнь є поліцейська, і офіцерка запасу, і студентка, і журналістка, і психологіня.

«Поряд зі мною сиділи герої, які пройшли через сексізм , які точно знають чого вони хочуть, а чого не хочуть. Портрет для мене це дуже відверта форма мистецтва. Ти дивишся на людину, ти бачиш її і ти нікуди не можеш дітися від її очей», – говорить Юлія.

Кураторкою проекту стала Анна Камай – активістка і культурний менеджер з Єревану (Вірменія). Як вона говорить Радіо Свобода, цей проект доводить, що феміністки – це не сердиті жінки, які показують голі груди, а ті сильні жінки – які боряться за свої права буквально кожного дня.

Анна Камай
Анна Камай

«Фемінізм – це проста ідея рівних прав і рівних можливостей для усіх. Історії жінок на фотографії доводять, що наше життя вже не таке як у наших матерів чи бабусь. Як куратор проекту, я проводила глибокі інтерв’ю із учасницями. Ставила їм запитання про те, чи вони пишаються в своєму житті сильніше за все, що б вони сказали собі в минулому, якщо б могли, щоб вони хотіли почути в своєму дитинстві, коли вперше відчули нерівність між чоловіками та жінками. Після спілкування я підготувала розгорнуті підписи для фотографій, це окремі персональні історії наших учасниць», – розповідає Камай.

Одна з учасниць проекту – Ірина Боровинська, бізнес-коуч та психологіня. На інтерв’ю вона розповіла куратору, що вперше дискримінацію відчула, коли хотіла стати правоохоронцем. Тоді виявилося, що в Академії МВС є квота на жінок – лише 10% студентів.

Ірина Боровинська біля свого портрету
Ірина Боровинська біля свого портрету

«Мені здається, що у житті я більш весела, а на фото я трохи засмучена. Може це ще й тому, що це знімали дуже рано вранці. Але художник Юлія так побачила, тому я не можу казати, чи це хороший або поганий портрет(сміється). Відео, фото, перформанси – таким чином ми можемо привернути увагу суспільства до того, що є проблема нерівності. Треба поступово впливати на суспільство інформаційно і робити це постійно», – говорить Боровинська.

Вона також є одною з авторок мультимедійного проекту «Мені це пасує» про нібито нежіночі професії. Глядачу пропонують подивитися на фотографії жінок у звичайному одязі, потім спробувати вгадати її професію і лише після цього відвідувач проекту бачить фото жінки в уніформі та дізнається, ким вона жінка насправді працює.

Як говорить Радіо Свобода засновник Європейської академії лідерства та дебатів (ELDA) Кріс Шталь, виставка не була запланована, коли в Академії починали проводити воркшопи для жінок-лідерів.

«Ми хочемо, щоб наші лідери робили щось самостійно. Ми пропонували або зняти фільм, або зробити сайт, або дійсно провести фотовиставку. Те, що відбувається зараз – це перлина наших проектів», – заявив він.

Виставка відбувається з 15 до 29 травня в одеській галереї InVogue. На відкритті заходу героїні проекту Катерина Кузнецова і Лара Грязєва разом із проектним менеджером Female Leadership Academy Стефі Кляйн провели перформанс. Менеджер ходила по галереї, оглядаючи фотографії, Лара ходила за нею і обвинувачувала, а Катерина – підтримувала Стефі.

Проект «Femme in East» є завершенням «Академії жіночого лідерства» Європейської академії лідерства та дебатів (ELDA, проект Stahlmedien) та фінансується Міністерством закордонних справ Німеччини.

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG