Доступність посилання

ТОП новини
19 Липень 2019, Київ 11:15

5 років війни: як переплавляють реальність у фейк


Наслідки ракетного обстрілу російськими гібридними силами мікрорайону «Східний» Маріуполя, що був здійснений 24 січня 2015 року. Тоді 29 людей загинуло і 92 були поранені

«Це Київ напав на Донбас!», «Російських військових тут немає!», «Ми незалежні держави!» – такими тезами на окупованій частині Донбасу представники угруповань «ЛДНР» описують події останніх 5 років. Більш того, російські гібридні сили роблять усе, аби підростаюче покоління жителів ОРДЛО сприймало незаконні утворення своєю батьківщиною, а бойовиків своїми героями. Але що було та є насправді?

Агресія Росії – це «напад Києва»

«ЗСУ вбивали народ Донбасу» – це одна з провідних тез, які наполегливо транслює пропаганда в ОРДЛО протягом 5 років. Уся інформаційна політика спрямована на формування уявлення про конфлікт як «агресію Києва».

ЯК НАСПРАВДІ: На тлі Євромайдану, а потім захоплення Росією Криму в Донецьку і Луганську проходять мітинги: одні – за єдність України, інші – із закликами до Путіна ввести війська. У ЗМІ зафіксовані сотні свідчень донеччан про те, що агресивні люди у місті були не місцевими, мали російський акцент і не орієнтувалися у місті. Останні проукраїнські демонстрації «топлять у крові»: на одному з них вбивають донецького активіста, інших людей калічать, до кінця весни українські виступи сходять нанівець.

Читайте також: «Донецк, который сопротивлялся»

Протягом квітня-червня 2014 року російські гібридні сили захоплювали адмінбудівлі у містах Донеччини та Луганщини, штурмували військові частини, відділки міліції та прикордонну заставу Луганська, здійснили атаку на Донецький аеропорт. Київ у відповідь на це оголосив антитерористичну операцію.

Нас там «немає»

«Там воюють місцеві шахтарі і трактористи. Російських військових там немає». Угруповання «ЛДНР» відкидають усі закиди про участь військових Росії у конфлікті на Донбасі.

Росія обстрілює Україну з нової зброї
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:06:35 0:00

​ЯК НАСПРАВДІ: І українські, і міжнародні організації знайшли чимало доказів, що вплив росіян на конфлікт був та залишається колосальним.

Обстріли український військових з території Росії, постійний потік «добровольців», зброї та техніки (в тому числі й новітньої вже російського виробництва) через неконтрольовану ділянку кордону, та використання частин регулярних військ – все це є в розслідуваннях, які проводилися роками.

Читайте також: «Почему до сих пор существуют «ЛДНР»: что известно о российских войсках на Донбассе»

Бути ватажком бойовиків небезпечно для життя

«День пам'яті героя Мозгового», «День народження захисника Донбасу Гіві» – листівки, що прославляють загиблих бойовиків, постійно поширюють у сепаратистських медіа. Дітей вчать шанувати їх у школах, після загибелі Захарченка містом ще довго були розвішані сітілайти на його честь, а підконтрольні російським гібридним силам ЗМІ знімали про нього фільми.

ЯК НАСПРАВДІ: 31 серпня 2018 року вбили лідера угруповання «ДНР» Олександра Захарченка. Його підірвали в донецькому кафе «Сэпар». В угрупованні заявили, що встановили усіх причетних до вбивства. Це «дуже високопоставлені громадяни України та інших країн», заявив «новий» лідер «ДНР» Денис Пушилін. Чимало ж українських експертів вважають, що Захарченка вбили або росіяни, які вирішили його замінити, або підконтрольні їй сепаратисти – через бізнес розборки.

Це вбивство далеко не перше в ланцюжку загибелі цілої низки ватажків різного рівня угруповань «ДНР»/«ЛНР». Наприклад, на окупованій частині Луганщини протягом 2015 року було вбито чимало командирів збройних підрозділів. Серед них – Олександр Бєднов, відомий як «Бетмен», командир бригади «Привид» Олексій Мозговий, очільник стаханівських козаків Павло Дрьомов. В угрупуванні все списали на українських диверсантів. Але українські фахівці схиляються до думки, що всі ці вбивства – результат боротьби за владу між Ігорем Плотницьким та деякими військовими формуваннями на окупованій території Луганщини. Плотницький, до речі, також «правив» не довго. Після перевороту наприкінці 2017 року він був позбавлений «влади» в угрупованні «ЛНР». Але залишився живим. Досі залишаються під питанням обставини загибелі ще двох «засновників» угруповання «ЛНР» Валерія Болотова та Геннадія Ципкалова. У першого начебто зупинилося серце після кави, інший «повісився» у камері після ув’язнення.

У Донецьку також можна пригадати загибель бойовиків «Мотороли» та «Гіві». Одного підірвали у ліфті, іншого в кабінеті.

Як «гасять» бойовиків «ЛНР» і «ДНР»? (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:05 0:00

Загалом, майже всі, хто починав так звану «русскую весну» на Донбасі, при «владі» не залишилися. Вони або загинули, або були позбавлені повноважень та втекли до Росії. Згадують їх лише або відкриттям пам’ятників, або створенням поштових марок на їхню честь.

Я народилася в «ДНР»!

«Ми республіка», «ми самостійна держава» – такі слова лунають майже в кожному публічному виступі «чиновників» угруповань «ЛДНР». А нещодавно, до річниці так званого «референдуму», в Донецьку розмістили борд із дитиною та написом: «Я народилася в ДНР».

ЯК НАСПРАВДІ: Домогтися сприйняття збройних угруповань «ЛДНР» як держав – напрямок інформаційної політики в ОРДЛО. «Республіканську» ідентичність прищеплюють постійним повторенням з телеекранів і в школах, що угрупування – це держави, що склалися та є самостійними. Особливий акцент – на роботі із молодим поколінням. Так зване «патріотичне виховання» ведеться ще з дитячих садків, і аж до вишів.

Читайте також: «Так боевики «воспитывают» детей»

ПОСЛЕДНИЙ ВЫПУСК РАДИО ДОНБАСС.РЕАЛИИ:

(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG