Міжнародна місія Світового конгресу українців зі спостереження за виборами 2019 року в Україні зафіксувала численні приклади російської дезінформації про Україну та її виборчі процеси в іноземних медіа. Про це йдеться у попередніх висновках медіа-моніторингу в 28 країнах світу дезінформації про вибори в Україні.
«На підставі свого довгострокового медіа-моніторингу та аналізу місія СКУ підтверджує розповсюдженість дезінформації про парламентські вибори та Україну загалом. Місія СКУ помітила різні дезінформаційні наративи під час парламентських виборів в Україні, котрі розповсюджувалися різними мовами через традиційні і соціальні медіа поза межами України. Цільовою аудиторією була міжнародна спільнота з різним ступенем відносин з Україною», – йдеться у повідомленні.
Також в місії СКУ додали: «У випадку України дезінформація залишається невід'ємною частиною російської гібридної війни, яка включає військові, економічні, кібернетичні та інформаційні компоненти. Кінцевою метою російської гібридної війни, включно із дезінформацією, є ослаблення України, щоб повернути її до російської сфери впливу і домінування».
Деякі з наративів, зафіксованих довгостроковими спостерігачами місії СКУ на час написання цих попередніх висновків, включають наступні:
● 7 червня 2019 року веб-сайт Mediapart опублікував англійською мовою, а 8 червня 2019 року сайт AgoraVox повторно виклав французькою мовою статтю під назвою «Чи французькі платники податків спонсорують український конфлікт?», де сказано: «Всі ці події викликають все більше невдоволення серед простих платників податків у Франції, котрі цікавляться, чи Франція фінансує українську війну на Донбасі і відверту антиросійську пропаганду». Ця стаття натякає, що це – «Україна розгорнула війну на Донбасі» та «поширює антиросійську пропаганду», а «французькі платники податків це фінансують».
● 14 червня 2019 року онлайн-газета L'Humanité опублікувала статтю французькою мовою «Україна: Зеленський, і далі?», в якій зазначається наступне: «Ейфорія переважаючої перемоги новачка Зеленського не повинна затьмарити виникнення ультраправого націоналістичного, антиросійського і ксенофобського елементу, на який опирається українська постмайданна влада. Таким чином найбільш тривожним явищем є піднесення неонацистських радикальних ідеологій у серці колишньої комуністичної держави. Уроки історії не збереглися». Ця стаття поширює традиційний брехливий закид українській владі в тому, що вона «радикальна і ксенофобська».
● 4 липня 2019 року на сайті AgoraVox було опубліковано статтю французькою мовою «Розпад влади в Україні розпочався», в якій ідеться про наступне: «Девальвація президентської влади ще більше прискорює дезінтеграцію української держави. Якщо президента вважатимуть маріонеткою, це призведе до безладу і розпаду. І така агітація набирає форми в боротьбі за склад Верховної Ради. Українські олігархи, які завдяки президенту вже мають домовленості один з одним та з главами іноземних держав, все більш відкрито управляють державою. Україна, яка раніше не мала суверенітету, тепер відкрито перетворюється на розмиту територію, чия політика задається зовнішніми акторами, і саме вони визначають, розпочинати дезінтеграцію України чи ні». Ця стаття намагається не тільки принизити президентську владу та наступний склад Верховної Ради, а й знову представити Україну як «корумповану та невдалу державу».
● 22 липня 2019 року, коментуючи інтерв’ю з політологом на телеканалі «Россия 24», англомовний сайт Fort Russ називає Україну «майданчиком для політичних експериментів», стверджуючи, що «старші партнери України у Вашингтоні визначають межі того, що є можливим, та направляють українських політичних персонажів по певному «коридору можливого». Це ускладнює, якщо не робить неможливим, дотримання обіцяних виборчих гасел під час їхніх кампаній». Ця стаття далі дезінформує, що «Україна не є суверенною державою», а тільки «політичним експериментом Вашингтона».
● 22 липня 2019 року новинний вебсайт Regnum опублікував статтю російською мовою під назвою «Вибори до Ради були названі найбільш закритими в історії». У статті цитується російський чиновник, який сказав, що «вибори до Верховної Ради України 21 липня стали найбільш закритими в історії республіки» […] «Судячи з кількості порушень, процедури 21 липня не можна назвати виборами». Ця стаття наголошує, що «порушення 21 липня 2019 року були настільки разючими», що парламентські вибори в Україні «навіть не можна назвати виборами».
На відміну від вищезгаданих наративів, додають в СКУ, попередні висновки міжнародних місій спостереження, у тому числі БДІПЛ ОБСЄ, ENEMO, КАНАДЕМ, НДІ та Європейського парламенту, чітко вказують на те, що Україна провела повністю демократичні вибори.
Місія СКУ представить всі свої напрацювання щодо медіа-моніторингу в своєму заключному звіті через 8 тижнів після завершення виборчого процесу.
22 липня місія міжнародних спостерігачів (від Бюро ОБСЄ з Демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ), Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, а також Європейського парламенту) оприлюднила спільний звіт, в якому вказала, що дострокові парламентські вибори в Україні пройшли ефективно і з повагою до основних свобод, втім позначились головним чином зловживаннями за рахунок впливу власників ЗМІ на висвітлення виборчого процесу та зловживаннями фінансового характеру через недосконалу правову базу щодо виділення коштів на виборчі кампанії.
21 липня в Україні пройшли дострокові парламентські вибори. На посади народних депутатів претендують майже шість тисяч кандидатів.
Явка виборців, за даними ЦВК, склала 49,84%. Це найнижча активність виборців на парламентських виборах в Україні.
ЦВК опрацювала 100% протоколів. До Верховної Ради проходять п’ять партій: «Слуга народу» (43,16%), «Опозиційна платформа – За життя» (13,05%), «Батьківщина» (8,18%), «Європейська солідарність» (8,10%) та «Голос» (5,82%).
