Доступність посилання

ТОП новини
08 липня 2020, Київ 02:42

«Якби не політика, підтримка населення була б на рівні 90%» – головний санітарний лікар України про карантин і його наслідки для країни


Віктор Ляшко

Карантин, запроваджений в Україні через поширення коронавірусної інфекції COVID-19​ 12 березня, продовжили до 11 травня. Щоправда, працювати, дотримуючись заходів, дозволили ринкам. Далі влада планує впроваджувати послаблення карантину поступово.

Як саме це відбуватиметься і чи не призведе це до нового зростання числа хворих, а також про те, які проблеми в охороні здоров'я оголила медична реформа, в інтерв'ю телеканалу «Настоящее время» розповів головний санітарний лікар України і заступник міністра охорони здоров'я Віктор Ляшко.

– Ви, адміністрація, керівництво України, намагаєтеся, наскільки я розумію, виходити з карантину, послаблювати режим. Але ми всі тут, в Чехії, в Україні і в інших країнах бачимо, що ми заходили в карантин, коли хворих було менше, ніж коли ми виходимо. Вас це не насторожує?

Ми не виходимо з карантину вже завтра. Ми плануємо впроваджувати перший етап послаблення карантину з 11 травня

– Мене як епідеміолога насторожує епідеміологічна ситуація в нашій країні. Але ми зараз виходимо на певне плато за захворюваністю, ми не виходимо з карантину вже завтра. Ми плануємо впроваджувати перший етап послаблення карантину з 11 травня, і то для певних сфер економіки, і то за певних умов протиепідемічних, а не політичних.

Ми розробляємо чіткі протиепідемічні вимоги до тих суб'єктів, які будуть відкриватися, щоб вони виконували вимоги санітарних і протиепідемічних норм для того, щоб не було поширення коронавірусної хвороби на території нашої країни.

Ми розробляємо чіткі протиепідемічні вимоги до тих суб'єктів, які будуть відкриватися

– Здається, ви не цілком довіряєте цим суб'єктам. Відчуття, що деякі з них дотримуватися не будуть. Чи мені здалося?

– У нас була така спроба з ринками. Ми дозволили працювати продовольчим ринкам, але побачили проблему, яку зафіксувала Національна поліція: наші протиепідемічні заходи не виконувалися. Тому на шість днів взагалі була повна заборона роботи продовольчих ринків. Зараз запустили новий механізм.

У відкритті цих ринків грала першочергову роль економічна складова. Для того, щоб регулювати ціни на продукти харчування, ми прописали норми, зараз за цими нормами буде здійснювати контроль державний спектр, Держспоживслужби, щоб не було порушень.

– Якщо раптом почне зростати кількість хворих, буде збільшуватися приріст – тоді що? Знову підете на карантин чи будете намагатися продовжувати відкривати, але займатися пропагандою здорового способу життя серед населення?

– Ми, можливо, єдина країна в Європі, яка пішла на карантин раніше за всіх. Кількість випадків, які у нас були в країні, було не більше п'яти, коли ми почали вже впроваджувати карантинні заходи.

П'ятдесят днів карантину показують нам, що ми вийшли на певне плато і не допускаємо ні спалаху, ні пікового навантаження. Тому рішення про те, що ми можемо потихеньку вводити сфери економіки, буде базуватися на тому, що кількість ліжок в наших лікарнях мають відповідати появі нових випадків хвороби. Нам буде де лікувати і як надавати медичну допомогу.

Це не наша нова позиція, це позиція Всесвітньої організації охорони здоров'я. Вона каже, що карантин зменшувати можна тоді, коли ми беремо контроль над інфекцією – тобто ми виконуємо тестування – і є можливість у системи охорони здоров'я надавати медичні послуги в лікарнях.

– Зараз головне – це, не вбивши економіку, дозволити лікарям лікувати тих, хто вже захворів, і зовсім не означає, що карантин повинен бути до останнього, хто повністю вилікувався?

Наше основне завдання – знайти баланс між протиепідемічними заходами і забезпеченням здоров'я громадян України та економічними питаннями

– Карантин до останнього, хто повністю вилікувався, неможливий, тому що поки не буде вакцини, поки не буде специфічного лікування, карантин можна тримати вічно. Тому наше основне завдання – знайти баланс між протиепідемічними заходами і забезпеченням здоров'я громадян України та економічними питаннями. Ось коли ми знайдемо цю золоту серединку, ми запустимо і нашу систему охорони здоров'я, і бізнес, і економіку для того, щоб країна могла жити далі. Але, як завжди, за певних умов.

– Тобто маски – назавжди?

Маски з нами будуть довго

– Не назавжди, я сподіваюся. Але маски з нами будуть довго.

– Чи є у вас якась розрахункова модель, в якій ви припускаєте, скільки відсотків від усього населення країни перехворіють в результаті? Я чув, в різних країнах цифри до 30%, як у вас?

– Моделей дуже багато. Але жодна з них не показує однакові цифри. Але ми розраховуємо прогноз під різні моделі. Коли ми вводили карантин, ми розуміли, що нам треба, щоб хворіло не більше ніж 2% населення, тоді наша система охорони здоров'я буде справлятися з кількістю хворих і особливо з кількістю важких хворих. Сьогодні всі наші заходи показують, що ми йдемо в тому графіку і в тих обмежувальних заходах, які реально дають уникнути колапсу системи охорони здоров'я.

– Населення України – зараз ваші союзники? Вам вдалося їх в свою віру перекувати? Чи ви, лікарі, з усіма, як і в інших країнах, з нами, з пацієнтами, розмовляєте, як з маленькими дітьми?

Якби не втручалася політика, у нас відсоток підтримки населення був би набагато вищий – на рівні 90%. Сьогодні рейтинги і соцопитування показують, що 70% населення підтримують карантинні заходи

– Якби не втручалася політика, у нас відсоток підтримки населення був би набагато вищий – на рівні 90%. Сьогодні рейтинги і соцопитування показують, що 70% населення підтримують карантинні заходи, які впроваджує наш уряд.

– А яким чином політика втручається?

– Починають проводити мітинги, починають піднімати підприємців, говорити, що все завалиться, економіка спуститься вниз. Коли ми говоримо тільки мовою цифр економіки, забуваємо про мову цифр охорони здоров'я, коли ми не враховуємо наслідки, які можуть бути від тимчасової втрати працездатності населення, інвалідизації населення, смертності населення.

Коли ми не враховуємо, скільки ми можемо не врятувати життів через навантаження на систему охорони здоров'я під час епідемії, цифри там будуть такі, що набагато [більше] лякають.

– А є в уряді такий чиновник, який, зіткнувшись з вами лоб в лоб, каже: «Відкривай». А ви йому: «Закривай». Тобто людина, яка думає про економіку більше, ніж про карантин, і таким чином досягається баланс системи?

– Я – чиновник не дуже довгий час, і мені, напевно, пощастило. На рівні уряду кожен міністр, який є сьогодні членом уряду, підтримує всі заходи, які впроваджуються з протиепідемічними заходами. Добре, що підтримує президент, добре, що підтримують голови фракцій у Верховній Раді. Це все сприяє тому, що ми реально і правильно боремося з коронавірусною інфекцією.

– Найкраща і найгірша області з точки зору поведінки чиновників і населення в ситуації протидії коронавірусу, на ваш погляд?

– Є неприємні сигнали, що не так керівники обласних міських адміністрацій, скільки мери певних населених пунктів починають порушувати закон і послаблювати карантин, замість того, щоб робити його жорсткішим, ніж загальнонаціональний, – у них [тільки такі] є норми.

Такі заходи – це дуже тривожний сигнал для нас. Я вважаю, це неприпустимо, щоб таке було, коли вся країна на карантині, країна працює на те, щоб перемогти пандемію. Деякі собі дозволяють вольності виключно для того, щоб отримати якісь одномоментні політичні дивіденди, не прораховуючи всі негативні наслідки, які можуть бути вже буквально через 7–14 днів після того, як вони самі необґрунтовано почнуть послаблювати карантин.

– З приводу людей, які хочуть зараз виїхати за кордон на заробітки, але не всі можуть. З медичної точки зору, чим більше людей поїде, тим вам легше?

– Ви неправильно розумієте ситуацію. Я як громадянин України хочу, щоб в Україні були умови для економіки, медичного обслуговування. І щоб усі, хто народився в цій країні, міг жити і залучати сюди інвестиції, залучати сюди громадян інших країн для того, щоб Україна стала кращою країною в світі. Тому треба все-таки розвивати нашу країну.

– Але це ж однаково вимагає часу. Є різниця між зарплатою через місяць і інвестиціями через рік для людей, які заробляють ці самі зарплати.

– Все вимагає часу, і боротьба з епідемією теж вимагає часу. Тому є період часу, в який треба об'єднатися і зробити якісь зусилля для того, щоб в подальшому було жити краще, жити здоровіше.

– Як ви зараз оцінюєте медичну реформу і чи можна сказати, що зменшення кількості лікарів – це благо для України? Чи ні, це проблема, і треба шукати гроші, щоб всіх підтримувати?

Епідемія з коронавірусною хворобою може показати всі проблеми, які існують в нашій медичній системі, і чітко покаже всі проблеми, які не врахувала медична реформа

– Я думаю, що епідемія з коронавірусною хворобою може показати всі проблеми, які існують в нашій медичній системі, і чітко покаже всі проблеми, які не врахувала медична реформа.

– Ось стрес-тест – коронавірусна епідемія, ось реформа. Що ви зараз бачите? Що точно здорово, що нездорово в реформі на тлі коронавірусної епідемії?

– Нездорово – підходи до фінансування інфекційних служб. Це повний провал, і це треба розуміти, тому що фінансувати «за випадок» інфекційну службу – так не можна робити. Треба було фінансувати інфекційні відділення, інфекційні лікарні за готовність до реагування. У нас епідемій може не бути п'ять-шість років. Немає пацієнтів – не приходять гроші в лікарні, менеджери почнуть скорочувати інфекційні відділення. Такого бути не повинно, тому що після цього з'являються спалахи інфекційних хвороб, і система охорони здоров'я саме лікарень не буде готова приймати інфекційних хворих.

– А що здорово?

– Здорово – те, що починається реальна статистика. Оплата за випадок – це зовсім інший підхід до статистики: вже не статталони, а «Електронне здоров'я» чітко має показати кількість хворих, кількість патологій, які з'являються в нашій охороні здоров'я.

– А є гроші на те, щоб цього балансу дотриматися? Я розумію, в чому була логіка: платити за випадок – це суттєво економить бюджет. Ти платиш тільки за тих людей, які отримали лікування. [У ваших словах], що повинні стояти ліжка і чекати пацієнтів, теж логіка є. Зрозуміло, буде епідемія – є лікарі, апарати і все. Де баланс?

– Вільними ліжка не будуть ніколи. Ліжка повинні бути готовими приймати інфекційних хворих. Ніхто ж не говорить, що коли є готовність до реагування, ліжко повинно простоювати. Можна надавати терапевтичну послугу. Але це треба все передбачати і розробляти, просто так взяти і за два місяці поміняти мислення, поміняти підходи до цього – це дуже важко.

– Багато лікарів, які отримують невеликі зарплати. Або трохи лікарів у порівнянні з тією кількістю, яка була, які отримують високі зарплати. Ви схиляєтеся до першого чи другого [варіанту]?

Лікарі сьогодні отримують у нас дуже низьку заробітну плату

– Особисто я як лікар скажу, що лікарі сьогодні отримують у нас дуже низьку заробітну плату.

– Це факт. Що робити? Звільняти їх?

– Ні, лікарів звільняти не можна ні в якому разі. І, як нам показала сьогодні практика, ми повинні берегти наших лікарів. Вони – на передовій, вони працюють.

– Тоді як бути з реформою? Просто збільшувати зарплату?

– Якщо ми говоримо про реформу, це треба окрему передачу. Давайте подивимося, що прописано в законі про фінансові гарантії у сфері медичного обслуговування. В тариф повинна закладатися зарплата на 250% більше, ніж середньоринкова на період липня минулого року, коли розраховувалися тарифи. Покажіть мені тариф, який врахував зарплату: середньоринкову плюс 250%.

– Чи є в Україні надлишок лікарів деяких спеціальностей або, на ваш погляд, нестача? Коронавірусна інфекція, як мені здається, повинна була якось оголити цю проблему.

– Це дуже цікава тема, на яку можна вести дуже багато дискусій. Ми завжди орієнтувалися на Євросоюз: кількість ліжок, кількість лікарів. Ці системи побудовані для мирного часу.

Після пандемії на нас чекають дуже цікаві глобальні процеси

З'явилася сьогодні пандемія коронавірусної хвороби, ми побачили всю нестачу лікарів, яка є в дуже хороших системах охорони здоров'я, на які ми орієнтувалися. Італія, Англія – що вони сьогодні мають? Брак для надання медичної допомоги і медичних сестер, і молодшого медичного персоналу, і лікарів-реаніматологів.

Тому після пандемії на нас чекають дуже цікаві глобальні процеси, буде дуже цікаво за ними спостерігати. Але на сьогодні пріоритетне для мене завдання – це тут, в Україні, перемогти епідемію і ліквідувати всі її наслідки.

Оригінал – на сайті телеканалу «Настоящее время», проєкту Радіо Свобода за участі «Голосу Америки»

  • Зображення 16x9

    Тимур Олевський

    Журналіст із Москви, працював у відомих російських ЗМІ, висвітлював події в Україні та на Близькому Сході, працював кореспондентом радіо «Эхо Москвы» і телеканалу «Дождь». На телеканалі «Настоящее время», створеному Радіо Свобода за участі «Голосу Америки», веду програму «Вечір».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG