Доступність посилання

ТОП новини

Радіо Свобода Weekly: Зеленський переїхав на державну дачу в «Конча-Заспу»


У 2014 році, коли Ющенко таки вирішив залишити державну резиденцію, її планували продати і навіть влаштували оглядини для журналістів
У 2014 році, коли Ющенко таки вирішив залишити державну резиденцію, її планували продати і навіть влаштували оглядини для журналістів

«ZeДача»: Зеленський почав мешкати в державній резиденції в Конча-Заспі, яку напередодні відремонтували за держкошт

Ідеологія серіалу «Слуга народу», який став політтехнологічним підґрунтям приходу актора Володимира Зеленського у владу – задовольняла запит суспільства на рівність усіх громадян. В одній з найвідоміших сцен серіалу актор Зеленський різко засуджує політиків, які користуються державними привілеями за рахунок бюджету – кортежами, пільгами, державними дачами...

Про те, що це справді його позиція, а не режисерська вигадка, він заявляв і в самий розпал виборів, навіть більше – стверджував, що державні резиденції треба «віддати дітям під табори».

Чи можна було повірити, що ставши президентом Володимир Зеленський і сам почне мешкати на державній дачі? У тій самій «Конча-Заспі», де по сусідству – колишні президенти, спікери та прем'єри?

У тому ж будинку номер 29, який ще називають «дачею Ющенка» – бо третій президент України в ній мешкав за держкошт протягом десяти років, виїхавши лише після Революції гідності? В якому ще й зроблять ремонт за бюджетні гроші напередодні заїзду Зеленського?

Update: Після виходу матеріалу «Схем» про переїзд президента України Володимира Зеленського на державну дачу в Кончу-Заспу під Києвом Офіс президента підтвердив цей факт. В ОП зазначили, що це «тимчасово», і додали, що «глава держави у липні 2020 року продав будинок у с. Іванковичі в Київській області».

«Плівки Деркача» і заява секретаря РНБО

Позафракційний народний депутат Андрій Деркач разом із колишнім прокурором Костянтином Куликом оприлюднили 9 липня запис розмови людей із голосами, схожими на голоси Петра Порошенка та Джо Байдена, котра, нібито відбулася у 2016 році. А також запис розмови людей із голосами, начебто, Петра Порошенка та Володимира Путіна, котра, нібито, відбулася у квітні 2015 року. У цьому записі співрозмовники закінчують бесіду фразами: «Добре, Володимире Володимировичу. Тисну руку. Велике спасибі» і «Обіймаю. До побачення, давайте». Автентичність записів не підтверджена. Деркач заявляє, що передасть плівки у правоохоронні органи.​

Тим часом секретар Ради національної безпеки Олексій Данілов в ефірі ток-шоу «Право на владу» на каналі «1+1» назвав плівки, оприлюднені депутатом Андрієм Деркачем, частиною інформаційної війни.

«Те, що ми сьогодні спостерігаємо, це один з елементів інформаційних воєн: вони дуже потужні, і багато людей на них не звертають увагу, але вони є, ці процеси всередині нашої країни. У нас дуже потужна інформаційна російська агресія всередині країни», – заявив Данілов.

Чи справжніми є «плівки Деркача» і як вони вплинуть на рейтинг Порошенка та його політичної сили? Про все це – у програмі Свобода Live.

Чотири справи проти Порошенка за заявою Коломойського

Тим часом проти Петра Порошенка було відкрито ще чотири кримінальні провадження за заявою бізнесмена, ексакціонера «Приватбанку» Ігоря Коломойського.

«Пан Коломойський виступив зі стандартним набором і, звісно, його заяви стосуються «Приватбанку»: що нібито президент Порошенко перешкоджав господарській діяльності «Приватбанку», що нібито Порошенко поширював, розголошував банківську таємницю «Приватбанку», ну і, як завжди, там зловживання службовим становищем і навіть легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом», – розповів адвокат Порошенка.

Непомітний ювілей 70-річного Януковича

Ну і якщо ж ми вже згадали про чинного президента, про минулого, давайте пригадаємо ще й президента-втікача. Політичний оглядач Віталій Портников зазначає: «Можна уявити собі, яким був би гамір цього тижня, якби 2014 року Віктор Янукович всидів би на троні, а не опинився у Ростові. Телевізійні сюжети, коментарі придворних політологів, квіти у приймальні і змагання соратників у дорожнечі подарунків. І це навіть у тому випадку, якщо б Янукович вже був колишнім президентом, а не чинним головою держави. Тому що і в цьому випадку він залишався б «патріархом» проросійського політичного табору, «батєй», який пройшов через два Майдани і якого нікому не вдасться переплюнути».

А у нашому реальному житті про Януковича і його 70-річчя практично не згадували. Хіба що деякі медіа задалися питанням: а де він взагалі? Куди подівся? Де живе? Чому не з'являється на публіці? Чи відзначав ювілей? І чи вітав його Володимир Путін? Або теж забув про існування Януковича? Над відповідями на ці запитання Віталій Портников роздумує у нашій рубриці «Точка зору».

Партія регіонів, плагіат, Табачник і корупція: інтерв'ю з т.в.о. міністра освіти Сергієм Шкарлетом

А тепер від колишніх високопосадовців знову до теперішніх. Понад три місяці Міністерство освіти та науки залишалось без повноцінного керівника. На початку червня президент Володимир Зеленський заявив, що активно займається пошуком нового міністра і навіть має вже кількох конкретних кандидатів на цю посаду.

Одним із них виявився ректор Чернігівського національного технологічного університету Сергій Шкарлет. Однак, частина суспільства та політиків (навіть представників монобільшості) сприйняла його у ролі потенційного міністра доволі критично.

Приналежність до Партії регіонів, підозри у плагіаті та корупційних «хвостах» –​ ось лише кілька причин, через які критики Шкарлета не хотіли бачити його на чолі МОН. Після того, як профільний комітет Верховної Ради не рекомендував виносити цю кандидатуру як потенційного міністра на голосування у сесійну залу, в монобільшості знайшли альтернативний спосіб, як все ж таки поставити Шкарлета керувати Міністерством освіти та науки і вже 25 червня уряд призначив його т.в.о. міністра.

Із проханням про інтерв'ю Радіо Свобода звернулося безпосередньо до Сергія Шкарлета ще увечері того ж дня, але він відмовився від будь-яких коментарів телефоном, натомість на пропозицію записати розмову наживо погодився.

То як йому у новій ролі? Хто буде працювати із ним після того, як більша частина заступників пішла з міністерства? Якою він бачить реформу освіти? Та що може відповісти на численну критику, яка досі лунає на його адресу? Про усе це і не тільки новий т.в.о. міністра освіти та науки Сергій Шкарлет розповів Софії Середі.

Хто захистить українську мову?

А ще минулого тижня був обраний уповноважений із захисту державної мови. Ним став Тарас Кремінь. На цій посаді він змінив Тетяну Монахову, яка менш ніж через пів року після призначення звільнилася у квітні. Вона пояснила це тим, що секретаріат відомства, який їй доручили очолювати, так і не почав роботу та не отримав фінансування.

То хто такий Тарас Кремінь? Він з легкістю цитує Єшкілєва і апелює до оповідань Григора Тютюнника, каже, мабуть доля так розпорядилася, що захищати українську мову повинні люди з півдня і сходу. Депутат Верховної Ради восьмого скликання, Тарас Кремінь був одним із співавторів закону про забезпечення функціонування української мови як державної. Каже, «гайки», ані щось інше, ніхто закручувати не збирається, але одним із пріоритетів своєї діяльності бачить неухильне дотримання громадянами мовного законодавства. Що для цього робитиме? Про це і більше новопризначений Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповів в інтерв’ю головному редактору Київського бюро Радіо Свобода Інні Кузнецовій.

Судовий позов. Історик Вахтанг Кіпіані про Стуса і Медведчука

Народний депутат Віктор Медведчук вимагає заборонити розповсюдження книги журналіста та історика Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» «у будь-який спосіб на будь-якій території». Це вже не вперше Медведчук намагається заборонити книгу через суд. У 2001 році після виходу книги Дмитра Чобота «Нарцис. Штрихи до політичного портрета Віктора Медведчука» він через суд вимагав визнати 99 фактів, опублікованих у книзі, такими, що не відповідають дійсності, ганьблять честь, гідність та ділову репутацію. Тоді Печерський суд ухвалив рішення, що в книзі опублікована недостовірна інформація і зобов’язав видавців спростувати її та виплатити позивачу грошову компенсацію. Справа дійшла до Верховного суду України, який 4 липня 2007 року відхилив усі вимоги Віктора Медведчука. Ми ж пропонуємо вашій увазі інтерв’ю з Вахтангом Кіпіані щодо позиції захисту та перспективи судової справи.

Книжка журналіста й історика Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса»
Книжка журналіста й історика Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса»

«У книзі я запитую: «Може, він боявся КГБ?» Адвокат Медведчука каже, що це запитання ображає його клієнта, що Медведчук насправді не боявся КГБ. Ну хай довідку принесе з КГБ, що він його не боявся. Йому хочеться бути крутим, а у справі Стуса він – маленька і нікчемна фігура. У цьому і є суть історії. Якби він був таким адвокатом, як Соф’я Калістратова, про яку написали товсті книжки, то це була б інша історія. А в нашому випадку всі клієнти Медведчука кажуть, що він нікчемна фігура. І я, власне, лише повторюю за Стусом, Литвином, Кунцевичем, що він був нікчемною фігурою. Тому образа його зрозуміла, але, на мій погляд, в умовах демократичної країни це не може бути предметом судового розгляду», – вважає Кіпіані.

Крім того восени 2019 року ми вже запитували Віктора Медведчука про його бажання судитись з Вахтангом Кіпіані через книгу «Справа Василя Стуса» і от як він це пояснив.

Яворівська забавка і яворівський пиріг – українське визнання обіцяють, а список ЮНЕСКО – мрія на роки

Та хіба ж лише політиці є місце у цій розсилці? Яворівська забавка і яворівський пиріг можуть поповнити нематеріальну культурну спадщину України навіть цього року. А ось, щоб потрапити у список ЮНЕСКО, наразі велика мрія. Чим особливі на Львівщині яворівські забавки і пиріг? Як давно у цьому регіоні печуть картопляно-гречаний пиріг і виготовляють дерев’яні іграшки для дітей? Наша кореспондентка поспілкувалась із майстрами та майстринями і написала цікавий та дуже пізнавальний матеріал.

Меланхолія, фанк та гімн для дівчат. 10 українських треків червня

І щоб завершити на позитивній ноті, пропонуємо трішки музики на завершення. Від мотиваційної меланхолії до гімнів для дівчат – наш колега Олексій Кушнір зібрав десять українських треків, які привернули увагу в червні. Ви також можете послухати ці треки у спеціальному плейлисті на YouTube Music.

А ще на нашому сайті з’явився розділ «Подкасти». Тож про все найважливіше ви можете не лише читати, а слухати.

А якщо ж ви 100% «візуал», у нас є також найбільш вражаючі історії та події тижня, що минув у фото

Ваше Радіо Свобода Weekly

Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щопонеділка о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG