«У Верховній Раді хоч би відкрили карту!». На Дніпропетровщині протестують проти нового нарізання районів

Дніпро – На Дніпропетровщині жителі об’єднаних територіальних громад Петропавлівського та Межівського районів, а також міста Першотравенська протестують проти нового районування. Зазначають: невдоволені віднесенням їхніх населених пунктів до новостворюваного району з центром в Синельниковому, з яким вони, як кажуть, не пов’язані ані економікою, ані інфраструктурою. Мешканці вже провели попереджувальний протест під облрадою і заявляють: якщо до їхньої думки не дослухаються, найближчим часом перекриють одну з загальнодержавних трас.

Радіо Свобода з’ясовувало, як нове районування може вплинути на мешканців та які ризики несе в собі новий розподіл області на райони.

Між селищем Петропавлівка, районним центром Петропавлівського району, який існував досі, і містом Синельниковим, яке має стати райцентром «укрупненого» району після реформи, – майже 100 кілометрів. По добрій дорозі автівкою – це менш ніж дві години їзди. Але трас між двома населеними пунктами немає, так само, як й автобусного чи залізничного сполучення, каже житель Петропавлівки Анатолій.

«А ми залишимося ні з чим»

Він впевнений: автори постанови про нове районування не прорахували цього моменту. Анатолій також зазначає: Петропавлівський район, на території якого діє п’ять шахт, історично, географічно й ментально ближчий до Павлограда, центру вугільного регіону Західний Донбас.

Саме до Павлограда їхній район і планували приєднати. Цей варіант мешканці обговорювали майже два роки, але в парламентській ухвалі несподівано побачили інше.

До Павлограда наші люди були згодні, а нам вліпили в останній момент – Синельникове. Синельниківський район такий самий, як Петропавлівський: голі, босі й голодні. Нема толком районної лікарні – ні там, ні там, лікарі повтікали через мізерні зарплати. До Синельникового нам добиратись 100 з лишком кілометрів, а до Павлограда – вдвічі менше, 50 кілометрів. Там, у Верховній Раді, хоч би відкрили карту й подивились! Як бабусі в Пенсійний фонд тепер доїхати? З трьома пересадками, та чи й доїдеш: дороги туди немає, треба їхати в окружну, через Павлоград. У нас – шахти, основні платники податків, а тепер усі податки йтимуть в Синельникове – і воно за наш рахунок підніметься, а ми залишимося ні з чим», – розповів Радіо Свобода Анатолій.

«Тільки ускладнили життя» – звернення до влади

Цього тижня Петропавлівська та Межівська районні ради на своїх сесіях ухвалили звернення до депутатів парламенту з вимогою скасувати їхнє підпорядкування Синельниковому й перевести до Павлограда. До них приєднався і Першотравенськ: там про невдоволення районуванням заявили міська рада, її виконком і громадська рада при мерії. Біля міськради провели акцію протесту.

«Віднесення міста Першотравенська до Синельниківського району може тільки ускладнити життя городян», – йдеться повідомленні мерії.

Текст самого звернення до високопосадовців у Києві поки не оприлюднили.

«Навіщо ця надбудова – район – над громадою?»

Керівник регіонального відділення Всеукраїнської асоціації громад, голова Межівської об’єднаної територіальної громади Володимир Зражевський каже: його менше цікавить географічна, а більше – економічна та фінансова складова реформи.

Частина мешканців очолюваної ним громади, каже він, можливо, й не відчує суттєвого дискомфорту після зміни райцентру: місцевий ЦНАП надає низку адмінпослуг, за якими людям не доведеться нікуди їхати. Однак, зауважує він, досі не зрозуміло, як буде з медициною та освітою.

«Так, ми прив’язані в системі освіти до районування: це і ЗНО, і різні методичні об’єднання. А в медицині – так тим більше. У нас в Павлограді створений госпітальний округ, опорні медичні заклади – в Павлограді й Першотравенську. Є структури, з якими співпрацюють мешканці, фермери, – податкові органи у Павлограді, де будуть вони?...», – сказав Радіо Свобода Володимир Зражевський.

І взагалі, каже голова ОТГ, поки не зрозуміло, що таке район, які його повноваження, функції, бюджет і вплив на громади.

«Ми переходимо на прямі бюджетні відносини громад з державою. Тоді навіщо райони? Навіщо ця надбудова – район – над громадою? Ми бачимо в цьому ризик. Якщо вона створюється, то, можливо, їй передадуться потім якісь повноваження і фінансовий ресурс? Зараз же ми, як завжди, йдемо задом наперед: зліпили якісь конфігурації – райони, а потім будемо думати, що вони будуть робити. Тому в людей і виникають сумніви. А де буде центр – чи то Синельникове, чи Павлоград, чи Дніпро – то вже інше питання. Ми спершу маємо зрозуміти ступінь ризику, який несе це нове районування», – сказав голова ОТГ.

Зростання «заробітних плат та чисельності посадових осіб»​?

Володимир Зражевський каже: дивує те, що розробники досі проєкту не представили жодного економічного обґрунтування нового районування.

«Єдине обґрунтування – це кількість населення, яку має об’єднувати район, – це 150 тисяч. На нього посилались у Кабміні й Верховній Раді, але в самій постанові цього немає», – зазначив він.

У додатку до парламентської постанови, до речі, є розділ щодо прогнозованого впливу новації. Там йдеться про короткостроковий негативний вплив – зменшення кількості райрад, а також про довгостроковий позитивний – зростання бюджетів нових райрад і збільшення «заробітних плат та чисельності посадових осіб».

«Майна, повноважень і представницьких інтересів у райради не буде» – голова ОТГ

Керівниця регіонального відділення Всеукраїнської асоціації ОТГ Світлана Спажева також має нез’ясовані питання про нове районування.

Вона – голова Покровської об’єднаної територіальної громади в Покровському районі Дніпропетровщини. Громада налічує 17 тисяч мешканців й включає 31 населений пункт. Ця ОТГ також має увійти до Синельниківського району з центром за 100 кілометрів від громади.

Світлана Спажева каже: уся комунальна власність поки існуючої Покровської райради, окрім медичних закладів, вже перейшла до ОТГ. Лікарні також збираються забрати під юрисдикцію ОТГ. Якщо так станеться, то новоствореним районним радам буде нічим опікуватись, впевнена вона.

«Сьогодні все майно з районної комунальної власності в нашому районі передане до ОТГ. Школи – передані, заклади культури – передані. Залишилось питання тільки щодо закладів медицини. Як буде передано й медицину, то майна, повноважень і представницьких інтересів у райради не буде. Питання: як будуть представляти наші інтереси в Синельниківській районній раді? Так, ми розуміємо, треба рухатись шляхом децентралізації, але ж… Апарати районних рад? Ми не розуміємо, чим вони будуть займатись», – сказала в коментарі Радіо Свобода Спажева.

Однак, голова обласної ради Святослав Олійник каже: нове районування Дніпропетровщини загалом оцінює позитивно.

За його словами, реформа – економічно обґрунтована: тільки ліквідація райдержадміністрацій та райрад дозволить заощаджувати в області понад 500 млн гривень на рік.

Він закликає мешканців не хвилюватися – місце розташування лікарень, органів Пенсійного фонду, поліцейських дільниць та інших органів не зміниться. Окрім того, проголосована Верховною Радою постанова про новий територіальний устрій не має правових наслідків до моменту ухвалення змін до Конституції. Та й до самої постанови ще можна вносити зміни, зокрема й щодо східних районів Дніпропетровщини, зазначає посадовець.

«Можливо, коли в Києві працювали над межами нових районів, не врахували деякі місцеві тонкощі. Тому ми будемо готувати пропозиції до Верховної Ради щодо перегляду цих меж», – сказав Святослав Олійник.

Диспропорція між районами: хтось радіє, а хтось плаче

Дніпровський політолог Віктор Пащенко сумнівається в тому, що незгода частини громад може призвести до «перенарізання» районів. Зміни в адміністративному устрої України назрівали давно, зазначає він, але після цих низка територій може опинитись у невиграшних умовах.

Один з прикладів – місто Жовті Води, яке має відійти до району з центром 100 кілометрів у Кам’янському, з яким немає прямого сполучення. І це в той час, коли Жовті Води розташовані за 35 кілометрів від потужного промислового центру – Кривого Рогу, і з ним є налагоджений транспортний зв’язок.

Також, зауважує експерт, нові райони нерівноцінні ані територіально, ані фінансово, і в цьому також є ризики.

Поява Синельниківського району викликає занепокоєння. Чому? Бо об’єктивно це буде найбідніший район області. Саме місто Синельникове навряд чи може бути локомотивом, який потягне за собою весь район. Його не порівняти з Новомосковськом чи Кам’янським, де є промисловість. Синельникове – це містечко, і райони, які до нього доєднались, – теж фінансово слабкі. А от сусідній Павлоградський район тепер порівняно невеликий за площею й населенням, отже логістичні питання там будуть вирішуватись легше й фінансове забезпечення буде кращим. Цей район, я думаю, радіє тому, що він такий маленький, і не захоче змін. Тому головні загрози, які виникають: логістичні складнощі – для мешканців нових районів, яким доведеться їхати за послугами, а також те, що райони не стануть реальними, фінансово спроможними громадами», – сказав Радіо Свобода Віктор Пащенко.

Між тим жителі кількох громад у східній частині області заявляють: якщо до їхньої думки про районування не дослухаються, найближчим часом вони можуть перекрити трасу на Київ.

17 липня Верховна Рада України ухвалила постанову «Про утворення та ліквідацію районів» – за скорочення кількості адміністративних районів з 490 до 136.

Зорема, Дніпропетровську область мають поділити на 7 районів замість 22-х: Дніпровський, Кам’янський, Криворізький, Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський та Синельниківський.

На цю тему: Уряд поділив країну на 129 районів (замість 490): все, що треба знати про нове районування