Доступність посилання

ТОП новини

Викладач зривається на учня: хто винен?


Ілюстраційне фото

«Стули пельку! Я тобі слово давала?» – кричить викладачка фізичної культури київського коледжу на першокурсника. Таке відео потрапило в мережу і одразу набуло багатотисячні перегляди та широке поширення. Втім, оцінки ситуації в соцмережах були різні, хоча більшість засуджувало вчительку.

Випадок стався в Київському коледжі інформаційних систем та технологій. Розмову зняли студенти, а поширення відео отримало завдяки публікації журналістки Наталки Прудкої на своїй сторінці.

Пізніше авторка допису додала, що викладачці фізкультури загрожує звільнення.

В коментарях думки дописувачів щодо ситуації розділилися: одні засуджують поведінку вчителя, інші – підозрюють підлітків у провокації.

Як би там не було, це не виправдовує поведінку педагога, зазначає в коментарі Радіо Свобода освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

«Я спілкувався з директоркою коледжу, вони проводять службове розслідування. І сподіваюся, що висновки будуть належними. Моя позиція – така людина не має права працювати в освіті. Але судячи з того, як поводиться ця викладачка, це не перший випадок. І невже про це ніхто не знав? Явно видно, що це не випадковий зрив, а модель поведінки», – зауважує Сергій Горбачов.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов

Він не виключає можливу провокацію, втім, вказує на те, що на відео підліток спілкується якраз ввічливо.

До освітнього омбудсмена звертаються з причин насильства, причому як з боку вчителів, так і з боку учнів.

Для всіх, хто стикається з подібними випадками, є механізм дій, зауважує Сергій Горбачов і рекомендує ознайомитися із наказом №1646 Міністерства освіти від 28 грудня 2019 року щодо порядку реагування на булінг (цькування).

Чимало повідомлень про випадки жорстокого поводження в закладах освіти з'являються на фейсбучній сторінці спільноти «Батьки SOS». Співзасновниця групи і одноіменної громадської організації Олена Бондаренко вважає, що відповідальні, перш за все, працівники закладів освіти.

«У вчителів є дуже багато механізмів, як вплинути на поведінку дитини у закладі освіти. У педагога є певний набір знань і досвіду для того, щоб зрозуміти як поводитися із дитиною, які важелі вжити, і, врешті, є цілий перелік кроків, які має зробити педагог для того, щоб виправити поведінку дитини: звернення до керівництва закладу, звернення до соціальних служб, до психолога, до поліції, батьків», – пояснює вона свою думку.

Тож більше публікацій все ж зі скаргами на поведінку вчителів, додає вона. Зазначає, що чимало батьків, якщо судити по коментарях, часто підтримують такі методи і не розуміють, що відбувається порушення прав їхніх дітей, а вчителі нерідко стають на захист тих працівників, які дозволили собі принижуючу та жорстоку поведінку.

Радіо Свобода провело опитування серед своїх читачів щодо того, чи стикалися вони із насильством у школі. Більшість відповіли, що так – з боку вчителів, на другому місці – не стикалися.

Звідки така поведінка?

Це напевно є якийсь відбиток цієї радянської системи, коли вчили дітей, що вони безправні, бо вона малі
Олена Бондаренко

При тому, що з часів ще радянської школи безліч добрих вчителів, які спілкуються з дітьми на «ви» та користуються широкою повагою, та система наклала свій відбиток, вважає засновниця ГО «Батьки SOS».

«Це напевно є якийсь відбиток цієї радянської системи, коли вчили дітей, що вони безправні, бо вона малі. Часто чули вислів: «Дорослих треба поважати», – незалежно від того, чи ставиться той дорослий з повагою до дитини, чи він об неї витирає ноги і обзиває. От ті шаблони зараз руйнуються, бо вчимо дітей поважати всіх людей, не лише дорослих. Поважати апріорі, а потім вже залежно від того, як людина ставиться до тебе, бо не можна поважати і терпіти дорослих тільки тому, що вони дорослі», – зазначає Олена Бондаренко.

Так не можна розглядати цю проблему, переконаний освітній омбудсмен Сергій Горбачов.

«Це загальна проблема у суспільстві. Ви що не бачили хамовитих продавчинь, хамовитих водіїв маршруток, хамовитих чиновників? Не може бути освіти інакшої, ніж все суспільство», – пояснює він.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов
Освітній омбудсмен Сергій Горбачов

Чи допомагає оприлюднення?

Публічність – це крайній метод реагування, зазвичай, за спостереженнями Олени Бондаренко.

«Часто батьки починають з розмови із вчителем, і залежно від того, чи вирішиться ця ситуація в межах школи, залежить чи виникнуть вони потім в публічній площині, – каже вона. – Часто вони чують: «дитина бреше», «такого не було», «це все вигадки», – потім може початися цькування дитини педагогічним колективом, іноді навіть дітей до цього залучають».

Розголос часто допомагає з'ясувати, що це був не поодинокий випадок, додає засновниця ГО «Батьки SOS».

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов погоджується із тим, що це один з варіантів вирішення проблеми, коли відбувається цькування з боку вчителя.

Він зауважує, що в таких випадках важливі докази, бо часто доводиться мати справу із домислами. Сергій Горбачов згадує випадок, коли сам працював директором школи.

«Бували ситуації взагалі за межами здорового глузду, коли до мене в кабінет директора прилітає мама однієї з учениць, розлючена, із криком, що вчителька забрала в доньки зошит для малювання, і розірвала та кинула його в обличчя. Я викликаю негайно дітей, вони кажуть – не було такого, запитую інших дітей, які ще навіть не знають, що йде з’ясування, відповідають, що вчителька підійшла, подивилася зошит і віддала їй зошит назад. Викликаю вчителя та ученицю разом із мамою і питаю, що це було, вона відповідає: «Мамо, мені це наснилося і я це тобі розповіла»,– розповідає Сергій Горбачов.

Більше того, все більше батьків і вчителів наполягають на постійній відеофіксації в школі, зокрема у кабінетах, аби захиститися від недобросовісних звинувачень, додає він.

Чи більшає випадків цькування з року в рік?

Випадків стає об’єктивно менше, але медійно більше, зазначає Сергій Горбачов.

«І перше, і друге є гарною новиною, оскільки поступово формується нульова толерантність у суспільстві до таких випадків, поступово формується розуміння, що є булінгом, а що не є булінгом, і як з цим боротися. Але це дуже довгий процес», – зазначає Горбачов.

Схожу думку має і Олена Бондаренко. «Ми просто більше дізнаємося про такі випадки. Навіть батьки приходять в коментарі і пишуть, що в них таке теж було, і тоді ніхто нічого не говорив», – зауважує вона.

Випадки булінгу потребують реакції, засудження та попередження, переконані обидва експерти. Втім, кожен випадок варто розглядати окремо, а не переносити негатив на всіх працівників освіти.

«Величезна кількість вчителів – цілком притомні люди, які працюють нормально, із повагою ставляться до дітей, до колег, нормально спілкуються з колегами, але за законами медіа висвітлюватися буде те, що привертає увагу, що дозволяє хайпанути, а позитивні приклади будуть замовчені, нібито і немає. А це неправда, і це не так», – резюмує Сергій Горбачов.

  • Зображення 16x9

    Ольга Комарова

    Журналіст Українського бюро Радіо Свобода з 2015 року. До команди приєналася як переможниця Регіональної стипендії Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа. Після завершення стипендії залишилася працювати в редакції кореспондентом. Автор і ведуча серії радійних програм «Свобода в деталях», яка виходила на частотах Радіо НВ. Ведуча і журналіст програми «Ньюзрум», автор серії програм «Коротка пам'ять», які виходять на Ютуб-каналі Радіо Свобода Україна. В журналістиці працює з 2009 року. Починала свій шлях з роботи на комунальному телебаченні міста Южного Одеської області. 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG