Росія готова переказати нинішній владі Білорусі другий транш свого державного кредиту на суму в 500 мільйонів доларів «найближчим часом», повідомив журналістам у Москві речник Кремля Дмитро Пєсков за наслідками другого дня зустрічі президента Росії Володимира Путіна з Олександром Лукашенком, яка відбувається в російському курортному місті Сочі.
За словами речника, для надання траншу не лишається ніяких перешкод, і все вже узгоджено.
При цьому Пєсков заявив, що цей другий транш був анонсований іще до останніх подій, пов’язаних із примусовою посадкою в Білорусі пасажирського літака з метою захопити й арештувати білоруського опозиціонера, який летів у ньому через білоруську територію, що викликало різке засудження багатьох країн і міжнародних організацій і призвело до обмежень повітряного сполучення з Білоруссю.
Також, сказав він, про додаткову економічну допомогу Білорусі під час зустрічі не йшлося.
Лукашенко прибув на зустріч із Путіним до Сочі 28 травня, і ще під вечір того дня йшлося про те, що їхнє спілкування протриває лише один день. 29 травня, як сказав Пєсков, зустріч усе-таки продовжилася, вже як неформальна.
Перший транш у 500 мільйонів доларів російського державного кредиту загалом на суму 1 мільярда доларів, який Росія вирішила надати владі Лукашенка наприкінці 2020 року, надійшов тоді ж – у час, коли Лукашенко вже мав зіпсовані відносини з Заходом через жорстоке придушення його владою опозиції після президентських виборів у серпні 2020 року, після яких він заявив про свою перемогу, але її не визнала ні опозиція, ні значна частина світу, заявляючи про масові фальсифікації. Тоді йшлося про те, що другий транш мав надійти 2021 року, без уточнення дати.
Крім того, в жовтні 2020 року влада Лукашенка також отримала за підтримки Росії кредит на суму ще в 500 мільйонів доларів від так званого Євразійського фонду стабільності і розвитку, створеного в межах євразійських проєктів кількох післярадянських держав під егідою Москви.
Протягом усього часу після згаданих виборів Росія була головним союзником Лукашенка і його влади, надаючи йому політичну, технічну і фінансову підтримку.
Зокрема, протягом першого дня нинішньої зустрічі в Сочі, 28 травня, Путін назвав події після згаданої примусової посадки літака «сплеском емоцій» – незважаючи на те, що одна з арештованих у Мінську внаслідок тієї посадки є громадянкою Росії.
23 травня Білорусь примусово, з застосуванням винищувача, посадила в аеропорті Мінська пасажирський літак авіакомпанії Ryanair рейсом із Греції в Литву, який пролітав над її територією. У Білорусі послались на лист від імені палестинського угруповання «Хамас» про наявність на борту літака бомби, який із непояснених причин отримали в Мінську – аеропорті, який не мав ніякого стосунку до рейсу. При цьому на момент перехоплення літака вже майже біля литовського кордону до пункту призначення в Вільнюсі було значно ближче, ніж до Мінська. Пізніше з’ясувалося, що такий лист, підписаний від імені «Хамасу», автентичність якого сумнівна, був відправлений майже через пів години після того, як мінські диспетчери повідомили про цього листа екіпаж літака.
У Мінську літак обшукали і ніякої бомби не знайшли. Зате з літака зняли відомого опозиційного білоруського блогера Романа Протасевича і його подругу, росіянку Софію Сапегу. Обоє тепер перебувають за ґратами, їм загрожують численні кримінальні обвинувачення, які в випадку Протасевича можуть привести й до смертної кари, яка досі існує в Білорусі. Обоє також уже зачитали на відеозапис нібито свої визнання, що вони, мовляв, дійсно чинили дії, які сучасна держава Білорусь вважає злочинними; як вважають, це були вимушені заяви. Правозахисники визнали обох політичними в’язнями, країни світу і міжнародні організації вимагають їхнього негайного звільнення.
Влада Лукашенка заявляє, що, з її погляду, діяла правильно проти свого опонента, посилаючись на «правила авіаційної безпеки». Міжнародна організація цивільної авіації (ICAO) розслідує примусову посадку літака в Білорусі як «атаку на авіаційну безпеку».
Серед реакцій на ці події стали й заборони на польоти білоруської державної авіакомпанії «Белавіа» до низки країн, серед того й України, і через їхню територію – як фактичні санкції не проти самої авіакомпанії, а проти нинішньої білоруської держави під авторитарним керівництвом Олександра Лукашенка. Очікується, що ближчим часом під санкції країн Заходу у зв’язку зі згаданим інцидентом, який широко називають викраденням літака чи повітряним піратством, потраплять і інші білоруські державні компанії. Також санкції готуються проти білоруських посадовців, причетних до інциденту.
