Щодо шістьох жителів Мінська порушили справу за статтею «Злісне хуліганство» за солідарність з Україною. Вони вивісили національні біло-червоно-білий та український прапори на лініях електропередач у Московському районі Мінська. Акція відбулася у день підриву Керченського мосту, який з’єднує окупований Крим з Росією.
Кілька тисяч білорусів протестували проти війни в Україні наприкінці лютого. Акції протесту жорстоко розганяли, а учасникам присуджували адміністративні арешти. Білоруська служба Радіо Свобода дізналася, як білоруси всередині Білорусі солідаризувалися протягом восьми місяців війни з Україною і що їм за це було. Утім, це лише частина з довгого списку антивоєнної та проукраїнської діяльності громадян Білорусі.
Сергій Коновалов (15 років колонії)
Працівник Білоруської залізниці з Вітебська. Затриманий 6 березня «за підготовку теракту». Нібито він планував знищити системи, що забезпечують роботу руху. Рух «рейкових партизанів» з’явився в Білорусі на початку березня 2022 року і мав на меті зірвати графік пересування російських військ і техніки територією Білорусі. Справу Коновалова розглядали в закритому режимі. Покарання – 15 років колонії суворого режиму та штраф у розмірі 300 базових одиниць.
Віталій Мельник (прострелені коліна)
«Рейковий партизан», який нібито підпалив релейну шафу на перегоні Новосади-Борисов у березні. Під час затримання проти Віталія застосували зброю. Тепер йому висунули звинувачення за статтями: теракт, образа Лукашенка, незаконне придбання зброї. Справу передали до суду.
«Світлогорські рейкові партизани»
28 лютого на одній зі станцій Світлогорського району підпалили релейну шафу. Це може призвести до зриву графіка прибуття потягів із російськими військовими та технікою. 4 березня у Світлогорську затримали Дмитра Равича, Дениса Дикуна та Олега Молчанова. Їм інкримінують цілу низку статей – участь в екстремістському формуванні, терористичний акт, державна зрада. Суд над «рейковими партизанами» триває в Гомельському обласному суді в закритому режимі. Перед цим Слідчий комітет виступив із заявою, що затриманим може загрожувати смертна кара.
Сергій Глебка (11 років ув’язнення)
У ніч на 2 березня житель Стовпців підпалив колоди на залізниці, щоб перешкодити руху російської військової техніки. Під час затримання його жорстоко побили.
Олексій Шишковець (11 років ув’язнення)
Рейковий партизан з Осиповичів. Із повідомлень пресслужб силовиків навіть незрозуміло, встиг він щось зробити чи тільки збирався.
Данута Перадня (6,5 років колонії)
Студентка з Кіровська Могильовської області. Її затримали 28 лютого за репост в одному з чатів тексту з критикою Путіна і Лукашенка щодо війни в Україні. У цьому тексті суд побачив заклики до виходу на вулицю. Данута вивчала романо-германську філологію в Могильові. Дівчина була засуджена за заклики до заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь.
Ілля Веромєєв (6,5 років колонії)
Жителя Гомеля засудили за заклики до протестів проти війни. У СІЗО хлопцеві виповнилося 19 років. Мріяв переїхати в Україну, де живе частина його родини.
Сергій Войтюк (2,5 роки колонії)
Перший білорус, якого засудили за бажання піти до білоруських добровольців з полку імені Кастуся Калиновського. Всього за аналогічними звинуваченнями затримані понад десять громадян Білорусі.
Олександр Миронов (2 роки колонії)
У день початку повномасштабної війни в Україні затримали жителя Жодина. Миронов залишив повідомлення в одному з чатів із запрошенням зібратися з протестом проти війни біля магазину Green. Засуджений за статтею 342 Кримінального кодексу «Дії, що грубо порушують громадський порядок», до двох років позбавлення волі.
Олексій Вечірній (1 рік 9 місяців колонії)
Громадянин Білорусі, уродженець України. За антивоєнний вірш у TikTok, де силовики побачили образу Лукашенка, отримав 1 рік і 9 місяців колонії.
Павло Ларин (1,5 року колонії)
24 лютого 2022 року він залишив коментар у Telegram-каналі мінського мікрорайону «Малинівка» про те, що думає про «спецоперацію» в Україні. Невдовзі Ларина затримали і судили за звинуваченням в образі Лукашенка і образі представників влади. Засуджений до 1,5 року позбавлення волі.
Ларин – багатодітний батько.
Людмила Романович (1,5 роки колонії)
Активістка Партії БНФ із Малорити написала листа до Адміністрації президента, де висловилася проти участі Білорусі у війні в Україні. Жінку затримали за використання в цьому листі слова «узурпатор». Зараз відбуває термін у Гомельській колонії.
Борис Кайзер (1 рік і 3 місяці колонії)
Жителя Речиці затримали за відео, яке випадково потрапило в чат місцевого заводу. На ньому під час сімейного застілля пан Кайзер передбачив поразку Росії у війні в Україні, а також мав не найкращу думку про діяльність Лукашенка. Відео в загальний чат помилково виклав його син. Цього було достатньо для кримінального переслідування.
Юрій Зарецький (3 місяці арешту)
Житель Гомеля намалював на стінах у своєму місті декілька графіті «Слава Україні» та «Путін – х...о». Юнак був засуджений за псування будівель. А ось до 2 років «домашньої хімії» засудили Володимира Ковальова з Кобриня за графіті «Слава Україні» та «Смерть нацистським окупантам».
В’ячеслав Букас (15 діб)
У серпні до пам’ятника жертвам політичних репресій у Бобруйську чоловік приніс жовту і блакитну лампадки. Його ідентифікували за відбитками пальців.
Олександр Баран (10 діб)
24 лютого священик з Линтупів опублікував на своїй сторінці у Facebook зображення українського стяга. Це прирівняли до пікетування і засудили священика до адміністративного арешту. Це не поодинокий випадок, коли людей карали добами за розміщення українського стяга в соцмережах.
Житель Вітебська (громадські роботи)
Жителя Вітебська (ім’я не розголошуємо) засудили до 50 годин громадських робіт за те, що під час відпочинку на озері без дозволу райвиконкому вигукував «Слава Україні».
Лариса Секяржицька (штраф, звільнення з роботи)
Вчителька історії з Бобруйська прийшла до школи зі стрічкою в кольорах українського прапора. Її затримали просто на місці роботи та оштрафували, а потім звільнили зі школи. Схожий випадок стався в Гомелі, де за антивоєнні висловлювання звільнили вчительку російської мови Оксану Чачоткіну.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
