Доступність посилання

ТОП новини

Хотів потрапити в ЗСУ, щоб повернути дім: історія офіцера з Донеччини


Український танк із військовими видно через вікно автомобіля неподалік від лінії фронту біля Кремінної Луганської області, 15 січня 2023 року
Український танк із військовими видно через вікно автомобіля неподалік від лінії фронту біля Кремінної Луганської області, 15 січня 2023 року

Харцизьк Донецької області під російською окупацією з 2014-го. Коли місто зайняли проросійські сили, перед Ярославом Лагодою постав вибір: змиритися з новою реальністю, виїхати і почати нове життя на вільній території країни чи боротися за звільнення рідного регіону.

Через сімейні обставини ще рік чоловік був вимушений залишатися в окупації, але тоді ухвалив рішення: за першої ж можливості потрапити до лав Збройних сил України. Про шлях до війська, навчання і боротьбу за визволення не тільки Донбасу, а й всієї України, Ярослава розпитало Радіо Донбас.Реалії.

Окупація

– В окупації жилося дивно і незвично, до моїх повсякденних проблем додалися більш глобальні – що далі? Що з сім'єю та родичами, що буде з областю?

Родичі знали і навіть направляли та проводили роз'яснювальну роботу. Я був із ними солідарний, навіть вдячний, що у моєї сім'ї саме така позиція.

На жаль, я особисто не підтримую стосунків з ріднею, (але регулярно цікавлюся через тітку, бо вона спілкується). Є проблема зв'язку – родичі, які залишились, похилого віку, інтернетом користуватися не можуть. Та й не хочу їх наражати на небезпеку, створювати їм проблеми на старості: МДБ місцеве на Донеччині оголосили мене в розшук як зрадника «руського міра».

Залізничний вокзал Харцизька
Залізничний вокзал Харцизька

Виїзд

Коли з'явилася можливість виїхати з ОРДЛО, я подав заяву в СБУ. Вони розглядали мою кандидатуру 14 днів (так усіх розглядали) і дали дозвіл проїхати через конкретний КПВВ з ОРДЛО [до повномасштабного вторгнення РФ легальний перетин адмінмежі з ОРДЛО був можливий лише після отримання дозволу від СБУ – Ред.].

Я поїхав до Олександрії на Кіровоградщину, до друга родини, який мене прихистив та пропонував роботу з хорошою зарплатою. Але вже тоді я хотів потрапити в ЗСУ, щоб по змозі повертати державний лад на територію області.

Ярослав Лагода
Ярослав Лагода

Шлях до ЗСУ

За місяць після приїзду до Олександрії військкомат направив мене на військову підготовку до навчального центру №184 Львівської області в місто Старичі.

З вибором військової спеціальності було важко – посад і що стоїть за їхніми назвами, я не знав. В мирному житті був електриком, маю 4 розряд. Тому обрав посаду начальника електростанції у складі 92-ї ОМБр.

Спеціально вибрав бойову військову частину, оскільки хотів особисто допомагати і брати участь у тому, що відбувається в нашій країні, на той момент це ще була АТО.

Після півтора місяців підготовки приїхав представник 92-ї бригади та забрав мене і ще хлопців на ППД (пункт постійної дислокації, – Ред.). Всі люди були привітні, проблем по службі не було, хоч я і з Донбасу родом.

Командири всі були кваліфікованими офіцерами і мали великий досвід у службі, багато навчали і допомагали, коли я сам не міг впоратися.

Служба

Далі всім складом поїхали в Донецьку область виконувати завдання за призначенням. Це було місто Мар'їнка – передмістя Донецька, що в 60 кілометрах від мого рідного Харцизька. Ми там пробули близько року. Ось-ось мала бути ротація. Але мені командир запропонував йти вчитися у військовий інститут щоб стати офіцером.

Чому він вирішив, що я зможу, навіть не уявляю – певно, зарекомендував себе за проходження служби з позитивного боку. Може, просто не створював проблем і відповідально ставився до роботи, може, на той момент цього було достатньо. Лишається тільки гадати, чого мені запропонували.

Лейтенантські погони Ярослава Лагоди
Лейтенантські погони Ярослава Лагоди

Навчання на офіцера

Я поїхав на вступну кампанію до Харківського танкового інституту, вдало склав вступні іспити з фізичної підготовки та ЗНО. Вступив на факультет «Озброєння та військова техніка» у вересні 2017 року та почав новий рівень підготовки.

Сумнівів було безліч: чи зможу, чи гідний, оскільки ніколи не планував бути військовим, – а тут навчатися на офіцера, і ще й 5 років.

Навчання було різнобічним: починаючи від дисципліни, закінчуючи вивченням танків усіх модифікацій і взагалі всієї броньованої та колісної техніки, яка є на озброєнні ЗСУ або може бути.

В інституті познайомився з різними людьми, зустрів пристойну кількість курсантів і офіцерів з мого регіону. Вони і дали мені мотивацію. Якщо їм вдалося пройти навчання і такий шлях, від солдата до офіцера, чим я гірший?

Ярослав Лугода на службі
Ярослав Лугода на службі

З успішністю проблем не було: ні з точними науками, ні з фізичною підготовкою, ні з предметами з професійним ухилом, такими як військовий ремонт, автоматичні системи управління озброєнням тощо.

Дуже багато спогадів з часів навчання – особливо з практики, яку проходили в різних бригадах ЗСУ, зокрема й в зоні ООС. А ще з параду до 30-річчя Незалежності, в якому брав участь.

Закінчили навчання ми в прискореному режимі на 5-му курсі. 24 лютого нас підняли по тривозі, коли почалось повномасштабне вторгнення Росії.

Повернення на війну

Іспит на магістра успішно склали всі курсанти. І після розподілу по військових частинах приступили до виконання бойових завдань, і до сьогодні виконують їх.

Тепер це проблема не тільки мого регіону, масштаби змінилися – тепер ми воюємо не лише за Донецьк, Луганськ чи Крим, а за існування держави Україна.

В майбутньому я говоритиму дітям: – «Ви українці та країна ваша – Україна»... інакше не буде.

З 2016 року і до сьогодні – колосальні зміни у підході та у веденні бойових дій у ЗСУ. Нам є над чим працювати і до чого прагнути, але напрямок вірний, і ми переможемо.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІ0 ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу

XS
SM
MD
LG