Минулої осені Україна переписала історію російського вторгнення. Це було не вперше, і якщо найближчими тижнями Україна буде така ж успішна, як сподівається, то це буде не востаннє.
Росія залишила місто Лиман в Донецькій області 1 жовтня 2022 року, передавши його українським військам. Це стало результатом двомісячного контрнаступу, в якому ЗСУ відвоювали десятки населених пунктів переважно в Харківській області і в якому виявилися основні оперативні проблеми російських військ.
Успіх приголомшив Росію і здивував західні країни.
Після важкої зими, протягом якої Росія намагалася отримати перевагу на полі бою, Москва і Київ зараз готуються до нового українського контрнаступу, який є, за сигналами урядовців, неминучим. Так чи інакше, це буде головний перелом у цій війні.
Коли він почнеться, невідомо. Весняний сезон багнюки в Україні, що робить поля та ліси непроїзними навіть для гусеничної техніки, може бути найбільш визначальним фактором.
Але, за оцінками Заходу, очевидно, що наступ буде масштабнішим і складнішим, ніж будь-яка інша операція, яку Україна провела від початку російського вторгнення, 24 лютого 2022 року. З цієї причини західні партнери Києва роблять обережні прогнози.
Можливо, українці нас здивують. Вони дивували нас із самого початку. Ніхто не вірив, що вони зможуть рік боротися проти РосіїЕріх Вад
«Реальність така, що перебуваємо у патовій військовій ситуації та ведеться війна на виснаження. Цей наступ, який, ймовірно, відбудеться після «періоду багнюки», необхідний як з політичної, так з військової точки зору, – сказав Еріх Вад, бригадний генерал німецької армії у відставці і колишній військовий радник (нині вже колишньої) канцлерки Ангели Меркель. – Але врешті-решт навряд наступ змінить загальну військову ситуацію через чисельну перевагу Росії та її здатність до ескалації конфлікту».
«Можливо, українці нас здивують, – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода. – Вони дивували нас із самого початку. Ніхто не вірив, що вони зможуть рік боротися проти Росії».
Втомлені, але нескорені: українські захисники Бахмуту
«Українці, звісно, хочуть якнайшвидше вигнати російську армію зі своєї території, – сказав Лоуренс Фрідман, почесний професор військових досліджень Королівського коледжу Лондона, в аналітичній статті, опублікованій 16 квітня. – Але зараз, коли настала весна, виникають сумніви щодо того, чи дійсно вони готові до великого контрнаступу проти російських окупантів».
Збройні сили України мають нове оснащення, нове озброєння і 12 нещодавно новостворених бригад, три чверті з яких тренували з інструкторами НАТО і США тактику, відому як загальновійськові маневри.
Це передбачає одночасне, скоординоване, «симфонічне» застосування різних підрозділів – артилерії, авіації, піхоти, танків та інженерів.
Для українських офіцерів, багато з яких виховані на радянському мисленні, це нова тактика.
Найновіші українські підрозділи, а також усі її регулярні та нерегулярні частини підуть у наступ, маючи понад 32 мільярди доларів на озброєння та безпекову допомогу з американських арсеналів, і мільярди від європейських союзників.
Американські поставки включають в себе високотехнологічне озброєння – бронемашини Stryker і Bradley, протимінні піхотні машини Cougar, а також HIMARS, високомобільну артилерійську ракетну систему, яку українські війська дуже ефективно використали під час харківської наступальної операції. За словами речника ВПС України Юрія Ігната, ракетні батареї Patriot американського виробництва прибули в Україну, і деякі з них вже використовуються. Бойові танки Abrams M1 не прибудуть вчасно до ймовірного весняного контрнаступу.
Інше озброєння, яке, як очікується, українські підрозділи матимуть на озброєнні, включає німецькі танки Leopard 2, британські танки Challenger і французькі машини AMX-10.
Генерал Крістофер Каволі, голова Європейського командування збройних сил США, заявив 26 квітня американським законодавцям, що «98 відсотків» бойових машин, обіцяних союзниками НАТО для України, вже були доставлені.
Ми повинні бути реалістами. Не буде жодного магічного моменту, коли Росія сама розвалитьсяБен Воллес
«Я налаштований оптимістично і думаю, що між нинішнім і наступним роком Україна з цією технікою продовжить досягати переломного моменту, – заявив минулого тижня журналістам у Вашингтоні міністр оборони Великої Британії Бен Воллес. – Я також думаю, що ми повинні бути реалістами. Не буде жодного магічного моменту, коли Росія сама розвалиться».
Але Україні бракує іншого критично важливого обладнання: менш гламурної техніки – тракторів, які розчищають шляхи через мінні поля, щоб піхота могла просуватися вперед, або машин, які можуть швидко навести тимчасовий міст через водний шлях.
Також існує факт, що Росія окопується і розширює свої оборонні лінії – мінні поля, окопи, протитанкові «зуби дракона» – по всьому приблизно 1200-кілометровому фронту, який простягається від Луганської області України (Донбас) на південний захід до гирла Дніпра і його східних берегів у Херсонській області. І Росія має коротші шляхи постачання, ніж Україна.
«Росіяни постійно мають чисельну перевагу і здатність до ескалації конфлікту на полі бою, – сказав Вад. – І вони зараз мають дуже сильну оборонну позицію. Якщо ви хочете атакувати, вам потрібна щонайменше три-п’ятикратна перевага Сухопутних військ».
«У складності таких операцій не повинно бути жодних сумнівів, – написав генерал-майор австралійської армії у відставці Мік Раян у своєму блозі на початку місяця. – Дійсно, немає жодної військової операції, яку було б складніше спланувати, організувати і виконати, ніж прорив загальновійськовими силами».
«Скромні територіальні досягнення»
Із очевидних причин, де і коли має відбутися контрнаступ України – це залишається таємницею, що суворо охороняється. Ситуація ще більше ускладнилася після витоку секретних документів Пентагону, які з’явилися на початку цього року на популярному сервері серед геймерів Discord.
Серед цих даних, з’явилися сумніви Білого дому щодо того, наскільки успішними будуть українські зусилля, і ймовірність того, що вони принесуть лише «скромні територіальні досягнення».
У Міністерстві оборони США не коментують зміст документів, що потрапили в мережу. Достовірність матеріалів не була незалежно підтверджена.
Бахмут: найкривавіша битва піхоти з часів Другої світової війни
Багато західних спостерігачів і військових експертів вказують на Запорізьку область, що знаходиться приблизно за 550 кілометрів на південний схід від Києва, як на одне з можливих місць для наступу. Успішне просування на південь, до міста Мелітополь або порту «Бердянськ», поставило б під загрозу «сухопутний міст» – коридор, який Росія використовує для постачання своїх військ у Херсонській області і в Криму – українському півострові, який перебуває під російською окупацією з 2014 року.
Частина Херсонської області на східному березі Дніпра, звідки російські війська відступили в листопаді, пішовши з обласного центру після тижнів безперервного тиску з боку українських військ, є одним з варіантів.
Зі своїх позицій з протилежного берега річки Росія продовжує обстрілювати місто Херсон, тероризуючи його жителів. З’являються суперечливі повідомлення про те, що українські спецпідрозділи створили плацдарм через річку з міста і вище за течією.
Інші варіанти включають місця в Донецькій або Луганській областях, як Вугледар, де російські війська зазнали кількох нищівних поразок впродовж останніх місяців.
«Знищити українців – знищити США та європейських союзників»
Потреба українського успіху на полі бою частково пов’язана з тим, що, незважаючи на невдалий зимовий наступ Росії, загальне вторгнення, яке триває вже 15-й місяць, перетворилося на війну на виснаження.
За оцінками західних розвідок, втрати росіян становлять близько 200 тисяч убитих і поранених. З українськими цифрами складніше, хоча витік документів Пентагону і анонімні повідомлення західних чиновників свідчать про те, що втрати України перевищують 120 000 вбитих і поранених.
Ані Україна, ані Росі не повідомляють офіційних даних про своїх загиблих.
Обидві сторони намагаються розширити свої ряди. З вересня минулого року Росія мобілізувала 300 000 військових, хоча не всі з них були розгорнуті в Україні.
Приватне угруповання «Вагнер» відправило в Україну десятки тисяч солдатів. Більшість з них були в’язнями, яких навербували з літа минулого року.
Росія також проводить нову мобілізаційну кампанію, модернізує свою систему і посилює боротьбу з тими, хто ухиляється від мобілізації.
Незрозуміло, скільки новобранців Росія ще хоче мобілізувати, хоча російські посадовці вказали, що це може бути до 400 000 осіб.
Вважається, що багато українських сил виснажені. Після російського вторгнення в Україні була оголошена загальна мобілізація, створена «Гвардія наступу», рекрутингова кампанія, що має на меті формування нових штурмових бригад, підпорядкована Міністерству внутрішніх справ. Вона намагається посилити свої висококваліфіковані регулярні частини військами, підготовленими за стандартами НАТО.
Підготували і спорядили більше ніж дев’ять нових українських бронетанкових бригад. Це забезпечить Україні сильну позицію для подальшого відвоювання окупованих територійЄнс Столтенберґ
«Загалом ми підготували і спорядили більше ніж дев’ять нових українських бронетанкових бригад. Це забезпечить Україні сильну позицію для подальшого відвоювання окупованих територій», – заявив 27 квітня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Війна на виснаження йде на користь Росії, кажуть фахівці. Вона має більше населення, більшу промислову базу і більший природний ресурс – це все робить постійну підтримку Заходу ще більш важливою. Президент РФ Володимир Путін дав зрозуміти, що, на його думку, у нього є час і ресурси, щоб пережити Україну і її західних прихильників.
Путін «все ще вірить, що він зможе виграти, тому що в нього є час... що він може знищити українців, що він може знищити США і наших європейських союзників і що він дбає про Україну більше, ніж ми», – заявив директор ЦРУ Вільям Бернс у своєму виступі в Техаському університеті сільського господарства і менеджменту на початку цього місяця.
«Але українці дуже відважні. І за останні кілька років я навчився не недооцінювати їхній драйв та їхні можливості», – сказав Бернс.
Тим часом, оскільки новий наступ все ще очікується, Україна може ще більше намагатися зміцнити свої позиції, сказав Вад.
«Чим довше українці чекатимуть свого наступу, тим краще вони зможуть тиснути на західних союзників, щоб їм надали більше техніки, танків і так далі», – додав він.
«Вони повинні показати, що працюють ефективно»
Але війна на виснаження може піти на користь Росії через нетерпіння серед західних союзників України, що зростає. Франція, наприклад, активно наполягає на припиненні вогню або на мирних переговорах.
Опитування громадської думки в США свідчать про менший ентузіазм щодо озброєння України. Невелика, але зростаюча кількість законодавців у Республіканській партії виступає за сповільнення, якщо не припинення, американської військової допомоги.
«З політичної точки зору, наступ важливий для того, щоб показати західним союзникам, що українські сили працюють, що вони здатні вигнати росіян зі своєї території і змінити військову ситуацію», – сказав Вад.
Українські цивільні та військові лідери публічно заявили, що їхня основна мета – повернення всіх українських земель, які зараз перебувають під контролем Росії.
Перемога для українців полягає у звільненні всієї їхньої території, включно з КримомДевід Сілбі
«Перемога для українців полягає у звільненні всієї їхньої території, включно з Кримом, – сказав Девід Сілбі, військовий історик з Корнельського університету, в інтерв’ю Радіо Свобода. – Враховуючи риторику Зеленського, йому буде важко погодитися на інший результат».
Наразі мало хто вважає це реалістичним. І якщо Україна не зможе досягти значних територіальних здобутків або завдати нищівних втрат російським військам, західні лідери, ймовірно, підштовхнуть президента Володимира Зеленського до переговорів з Москвою, кажуть експерти.
«Україні потрібен мир, не війна на виснаження проти більш густонаселеного супротивника, чий лідер не дуже думає про те, скільки життів буде принесено в жертву», – написав Стівен Волт, професор міжнародних відносин Гарвардського університету, на початку цього місяця.
Майбутні наступальні операції повинні ще раз показати західним країнам, що Україну не тільки варто підтримувати, але що вона цю підтримку використає для перемогти над РосієюМік Раян
Перспектива йти на поступки в умовах, коли велика частина територій все ще під російською окупацією, посилює тиск на Україну, , щоб вона змогла провести успішний контрнаступ.
«Мало того, що українці повинні продемонструвати перемоги над росіянами, вони повинні показати, що є ефективними користувачами всієї військової допомоги, наданої за останні шість місяців», – написав Мік Раян.
«Нестабільна політика і громадськість західних країн стали менш залученими в хід війни, – написав він. – Українці розуміють, що майбутні наступальні операції повинні ще раз показати західним країнам, що Україну не тільки варто підтримувати, але що вона цю підтримку використає для перемогти над Росією».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
