У тому, що лейбористи переможуть на наступних парламентських виборах сумнівів нині немає, практично, ні в кого, включно з тою часткою електорату, яка має намір голосувати за опозицію. Усі опитування громадської думки свідчать про величезний відрив правлячої партії від опозиційних консерваторів. Незважаючи на очевидність перемоги лейбористів, багато хто в країні не вдоволений їхньою чотирьохрічною діяльностю і вважає, що довго очікувані реформи у сферах охорони здоров’я і освіти були недостатніми, а подекуди, навіть, були фарсом у дусі п’ятирічних планів радянської доби.
Водночас, крайній правий курс, на який в останні роки стала найбільша опозиційна Консервативна партія, скандали, пов’язані з відвертими ксенофобськими висловлюваннями її членів, зробили її неможливою альтернативою для поміркованих мешканців країни.
Третя ж сила – Ліберально-демократична партія, хоча, можливо, і одержить багато відсотків голосів уже давно розглядається, як така, що невзмозі перемогти за британської мажордарної системи.
Тож, на цьогорічних виборах, що їхній результат вже, практично, усім заздалегідь відомий, активність виборців може бути рекордно низькою. Цього побоюється лейбористський уряд, який вважає, що низький відсоток тих, що їх фактично підтримають у день виборів, принизить легітимність наступного чотирьохріччя при владі.
Тож, уряд шукає шляхів збільшення довіри людей до ролі держави у їхньому житті у перебігу офіційної виборчої кампанії після її оголошення, як очікують, на цьому тижні прем’єр-міністром Тоні Блером.
У понеділок у Лондоні відбулося спеціальне засідання кабінету міністрів на якому ратифіковано виборчий маніфест лейбористів і на якому Тоні Блер закликав колег до безкомпромісної жорсткої виборчої боротьби. Якщо явка виборців буде дуже низькою, а опозиційні торі знову зазнають провалу, то це може призвести до розвалу політичної системи країни.
Лейбористські ідеологи відверто попереджають, що крах опозиції був би на зле, як для Британії, так і для самої Лейбористської партії. Цю думку поділяє і багато міністрів уряду. Тож, лейбористи хочуть знайти формулу виборчої кампанії, яка захопила б уяву скептичних виборців.
Виглядає так, що виборці задоволені з послужного списку лейбористів у царині економіки. Тож, Тоні Блер хотів би у перебігу кампанії переконати їх, що ставкою на цих виборах є майбутнє шкільництва, системи здоров’я і громадського транспорту. Можливо, виборців, загалом, переконати вдасться, але це буде тяжче зробити із самими вчителями, лікарями, працівниками транспорту, які зазнали реформи лейбористів на собі.