Прага, 28 травня 2001 – Серед інших міжнародних проблем західні оглядачі продовжують коментувати два вогнища неспокою – на Балканах і в Чечні. Протягом останнього часу чеченський конфлікт досить рідко з’являється на сторінках західної преси, хоча воєнні дії, зокрема партизанські акції проти російських військ там і далі тривають.
Газета «Інтернешанел геральд трібюн» у редакційній статі пише з цього приводу, що нині чеченський конфлікт ігнорують всі, за винятком невеличкої жменьки правозахисних груп і середньої ланки дипломатів. Російському керівникові Путіну, як вважає газета, вдалося придушити опір проти чеченської війни як в Росії, так і поза її межами, хоча ця війна залишається не менш коштовною і брутальною, як і конфлікти на Балканах. Незалежне насвітлення війни у російських засобах інформації стало сподадичним. Загальмовано також зусилля міжнародних інституцій, зокрема Організації з питань безпеки і співпраці в Європі та Організації Об’єднаних Націй надіслати до Чечні своїх спостерігачів. Західні уряди, підкреслює газета, відсунули чеченську проблему на задній план, за винятком адміністрації президента США Буша, яка вважає, що чеченська проблема повинна залишатися важливим фактором у формування взаємин з Росією. На закінчення газета пропонує знову поставивти чеченський конфлікт на порядку денному самміту лідерів країн великої сімки, який відбудеться цього літа в Італії.
Тим часом коментатор газети «Вашінгтон пост» Джексон Діл аналізує проблеми албанського націоналізму на Балканах і відповідно американську позицію у цій справі. На думку автора, небажання Вашінгтона взяти активнішу участь в розв’язанні конфлікту створює умови для його вимкнення з-під контролю, що може допровадити до ще більшого кровопролиття в регіоні і ще більше ускладнити справу вирішення кризи. Автор критикує адміністрацію президента Буша, яка намагається перекласти вирішення балканського конфлікту на плечі своїх європейських союзників. Він цитує американського генерала Веслі Кларка, який вважає , що зволікання збільшить також ризик і кошти розв’язання цього конфлікту. Автор наводить також заклики європейських лідерів, які вважають, що Сполучені Штати повинні продовжити виконувати свою керівну роль у миротворчій місії на Балканах і знайти політичне вирішення албанської проблеми ще до того, як албанські екстремісти поширять конфлікт на весь регіон і унеможливлять мирну розв’язку кризи.
Низка інших західних газет теж містять редакційні статті й коментарі, в яких оглядачі висловлюють аналогічні думки: Сполучені Штати не повинні виводити своїх миротворчих підрозділів з Боснії і повинні разом з європейськими союзниками докласти активніших зусиль, щоб недопустити до поширення конфлікту в сусідніх балканських країнах, тобто в Македонії і Сербії.
Тим часом коментатор газети «Вашінгтон пост» Джексон Діл аналізує проблеми албанського націоналізму на Балканах і відповідно американську позицію у цій справі. На думку автора, небажання Вашінгтона взяти активнішу участь в розв’язанні конфлікту створює умови для його вимкнення з-під контролю, що може допровадити до ще більшого кровопролиття в регіоні і ще більше ускладнити справу вирішення кризи. Автор критикує адміністрацію президента Буша, яка намагається перекласти вирішення балканського конфлікту на плечі своїх європейських союзників. Він цитує американського генерала Веслі Кларка, який вважає , що зволікання збільшить також ризик і кошти розв’язання цього конфлікту. Автор наводить також заклики європейських лідерів, які вважають, що Сполучені Штати повинні продовжити виконувати свою керівну роль у миротворчій місії на Балканах і знайти політичне вирішення албанської проблеми ще до того, як албанські екстремісти поширять конфлікт на весь регіон і унеможливлять мирну розв’язку кризи.
Низка інших західних газет теж містять редакційні статті й коментарі, в яких оглядачі висловлюють аналогічні думки: Сполучені Штати не повинні виводити своїх миротворчих підрозділів з Боснії і повинні разом з європейськими союзниками докласти активніших зусиль, щоб недопустити до поширення конфлікту в сусідніх балканських країнах, тобто в Македонії і Сербії.
