Житомир, 6 серпня 2001 - Цими днями завершилися роботи з ліквідації наслідків урагану, який пройшов Житомирщиною 11 червня. В офіційних звітах твердиться, що всі будівлі, зруйновані стихією, відновлено. Втім, у найбільш постраждалому – Брусилівському районі Житомирської області, який створений спеціально для переселенців із радіаціно забрудненої зони – залишається складною соціальна ситуація. Впродовж усього часу існування переселенського району в ньому не стфорено практично ніякої соціально-побутової інфраструтури.
Офіційні особи цими днями оголосили про завершення відновлювальних робіт на Брусилівщині, яка у червні постражрала від урагану. 15 липня в Брусилові з цієї нагоди провели урочистості. Але під час відвідин високими гостями цього переселенсьокого району ніхто не дав вичерпну відповідь, – яка ж подальша його доля.
Судіть самі. У Брусилові ще за радянських часів у будівництво житла для переселенців із забруднених Чорнобилем районів були вкладені величезні кошти. Проте, про робочі місця для переміщених з Полісся громадян не подбали. Як наслідок, офіційний рівень бузробіття на Брусилівщені становить 25 відсотків. Для порівняння, вцілому по Україні це показник доятгує лише семи відсотків. Про рівень неофіційного безробіття можна лише здогадуватися.
Безперспективність новоствореного району призвела до того, що населення із радіаційно забружнених територій, не бажає переїзджати на нове місце. Сотні зведених будинків на Брусилівщині залишаються без господарів. Ці споруди або продають як незавершене будівництво за символічну ціну, або ж місцеве населення розбирає їх на будівельні матеріали.
Районний центр умовно можна назвати придатним для проживання. Наприклад у селищі продовжує працювати лікарня, яку за приписами санепідемстанції мала б давно закрити. Але, у зв’зку з відсутністю в окрузі будь-якого медичного закладу, на неподобство вимушені дивитися крізь пальці. Втім, після приїзду до Брусилова прем’єр-міністра нову лікарну пообіцяли збудувати до 10 річниці незалежності України.
Найнеобхідніші споживчі товари до Брусилова завозять із Києва. З Брусилова до столиці ближче, аніж власне до обласного центру, якому він підпорядкований – Житомира. Навіть випікання хліба нала¢годити в райцентрі не вдалося, бо з Києва постачають значно дешевший. Під час ліквідації стихійного лиха, представники влади, які відвдували район, обіцяли запустити не працюючу швейну фабрику з подальшим забезпеченням її державними замовленнями з мінооборони. Проте це лише частково розв’яже проблему працеавлаштування в районі, який попри централізовану допомогу в ліквідації стихійного лиха, залишається найбіднішим в області.
Офіційні особи цими днями оголосили про завершення відновлювальних робіт на Брусилівщині, яка у червні постражрала від урагану. 15 липня в Брусилові з цієї нагоди провели урочистості. Але під час відвідин високими гостями цього переселенсьокого району ніхто не дав вичерпну відповідь, – яка ж подальша його доля.
Судіть самі. У Брусилові ще за радянських часів у будівництво житла для переселенців із забруднених Чорнобилем районів були вкладені величезні кошти. Проте, про робочі місця для переміщених з Полісся громадян не подбали. Як наслідок, офіційний рівень бузробіття на Брусилівщені становить 25 відсотків. Для порівняння, вцілому по Україні це показник доятгує лише семи відсотків. Про рівень неофіційного безробіття можна лише здогадуватися.
Безперспективність новоствореного району призвела до того, що населення із радіаційно забружнених територій, не бажає переїзджати на нове місце. Сотні зведених будинків на Брусилівщині залишаються без господарів. Ці споруди або продають як незавершене будівництво за символічну ціну, або ж місцеве населення розбирає їх на будівельні матеріали.
Районний центр умовно можна назвати придатним для проживання. Наприклад у селищі продовжує працювати лікарня, яку за приписами санепідемстанції мала б давно закрити. Але, у зв’зку з відсутністю в окрузі будь-якого медичного закладу, на неподобство вимушені дивитися крізь пальці. Втім, після приїзду до Брусилова прем’єр-міністра нову лікарну пообіцяли збудувати до 10 річниці незалежності України.
Найнеобхідніші споживчі товари до Брусилова завозять із Києва. З Брусилова до столиці ближче, аніж власне до обласного центру, якому він підпорядкований – Житомира. Навіть випікання хліба нала¢годити в райцентрі не вдалося, бо з Києва постачають значно дешевший. Під час ліквідації стихійного лиха, представники влади, які відвдували район, обіцяли запустити не працюючу швейну фабрику з подальшим забезпеченням її державними замовленнями з мінооборони. Проте це лише частково розв’яже проблему працеавлаштування в районі, який попри централізовану допомогу в ліквідації стихійного лиха, залишається найбіднішим в області.
