Прага, 11 вересня 2001 — У палестинців вівторок став днем найбільшого щастя в житті. Ще б пак — адже страшної катастрофи зазнав їхній найбільший після Ізраїлю ворог, Сполучені Штати Америки!
Радісні помахи прапорцями, постріли в повітря, вигуки на кшталт «Так їм і треба!», «Тепер будуть знати, як підтримувати Ізраїль!», «Яке щастя — нарешті настала справедливість! Хай американці відчують, як живеться палестинцям!» — такі повідомлення передають із палестинських територій і таборів палестинських біженців у Лівані західні агентства.
І в інших мусульманських країнах подекуди панує щастя — і там дехто вважає, що Америка заслуговувала на відплату за стражданння палестинців.
Але в світі панує смуток. Державні чинники всіх країн єдині в співчутті й відразі до тероризму, що завдав шкоди в першу чергу не Сполученим Штатам — а невинним людям.
Не бракувало серед них і голосу палестинського керівника Ясира Арафата: «Ми цілковито шоковані. Це неймовірно».
Канцлер Німеччини Ґергард Шредер називає вівторкові події у США «оголошенням війни всьому цивілізованому світові».
Ба й чільний представник владного в Афганістані режиму Талебан, міністр закордонних справ уряду талібів Вакіль Ахмад Мутавакіль уважає: «Те, що сталося, з гуманітарного погляду є велика катастрофа для світу».
Талебан згадано не випадково: адже саме на контрольованих ним теренах Афганістану знайшов собі притулок найголовніший для американців терорист — Осама бин Лядин. Саме він головний підозрюваний і сьогодні, як і в низці попередніх гучних антиамериканських акцій — адже мало в кого є достатньо коштів і можливостей, щоби бути в змозі організувати й здійснити одночасне викрадення чотирьох літаків, три з яких сягнули своєї мети.
Як повідомив видавець лондонської арабської газети «Аль-Кодс аль-Арабі» Абдель-Барі Атван, іще три тижні тому «надійні джерела» повідомили його, що афганський вигнанець готує «великий напад» проти Америки.
Але таліби стверджують, що Осама бин Лядин, їхній мирний гість, на це таки не здатен. Та й узагалі, каже Вакіль Ахмад Мутавакіль, «Ми завжди засуджували всі прояви тероризму, і наша політика щодо цього цілком чітка».
Та постраждали не тільки люди в Сполучених Штатах — можливо, тисячі й тисячі людей: тільки в двох вежах цілком знищеного «прямими влучаннями» двох пасажирських літаків Світового торговельного центру, дотепер найвищої в Н’ю Йорку 110-поверхової будівлі, працювало зазвичай понад сорок тисяч осіб водночас. Не просто зруйновано чи пошкоджено символічні для США будівлі.
Постраждала й світова економіка. Відразу по терористичних актах в усьому світі різко впали ціни на акції, натомість різко зросли ціни на нафту й золото. А в Москві в деяких обмінних пунктах раптом перестали приймати американські долари…
А поки весь світ разом зі США взявся терміново нарощувати заходи безпеки, президент Джордж Буш, поставши перед національною трагедією, заявив: «Сполучені Штати знайдуть і покарають відповідальних за ці боягузливі акти».
«Рішучість нашої великої держави постає перед випробуванням. Але не сумнівайтеся, – додав президент США. – Ми доведемо світові, що витримаємо це випробування. Хай благословить Господь».
Радісні помахи прапорцями, постріли в повітря, вигуки на кшталт «Так їм і треба!», «Тепер будуть знати, як підтримувати Ізраїль!», «Яке щастя — нарешті настала справедливість! Хай американці відчують, як живеться палестинцям!» — такі повідомлення передають із палестинських територій і таборів палестинських біженців у Лівані західні агентства.
І в інших мусульманських країнах подекуди панує щастя — і там дехто вважає, що Америка заслуговувала на відплату за стражданння палестинців.
Але в світі панує смуток. Державні чинники всіх країн єдині в співчутті й відразі до тероризму, що завдав шкоди в першу чергу не Сполученим Штатам — а невинним людям.
Не бракувало серед них і голосу палестинського керівника Ясира Арафата: «Ми цілковито шоковані. Це неймовірно».
Канцлер Німеччини Ґергард Шредер називає вівторкові події у США «оголошенням війни всьому цивілізованому світові».
Ба й чільний представник владного в Афганістані режиму Талебан, міністр закордонних справ уряду талібів Вакіль Ахмад Мутавакіль уважає: «Те, що сталося, з гуманітарного погляду є велика катастрофа для світу».
Талебан згадано не випадково: адже саме на контрольованих ним теренах Афганістану знайшов собі притулок найголовніший для американців терорист — Осама бин Лядин. Саме він головний підозрюваний і сьогодні, як і в низці попередніх гучних антиамериканських акцій — адже мало в кого є достатньо коштів і можливостей, щоби бути в змозі організувати й здійснити одночасне викрадення чотирьох літаків, три з яких сягнули своєї мети.
Як повідомив видавець лондонської арабської газети «Аль-Кодс аль-Арабі» Абдель-Барі Атван, іще три тижні тому «надійні джерела» повідомили його, що афганський вигнанець готує «великий напад» проти Америки.
Але таліби стверджують, що Осама бин Лядин, їхній мирний гість, на це таки не здатен. Та й узагалі, каже Вакіль Ахмад Мутавакіль, «Ми завжди засуджували всі прояви тероризму, і наша політика щодо цього цілком чітка».
Та постраждали не тільки люди в Сполучених Штатах — можливо, тисячі й тисячі людей: тільки в двох вежах цілком знищеного «прямими влучаннями» двох пасажирських літаків Світового торговельного центру, дотепер найвищої в Н’ю Йорку 110-поверхової будівлі, працювало зазвичай понад сорок тисяч осіб водночас. Не просто зруйновано чи пошкоджено символічні для США будівлі.
Постраждала й світова економіка. Відразу по терористичних актах в усьому світі різко впали ціни на акції, натомість різко зросли ціни на нафту й золото. А в Москві в деяких обмінних пунктах раптом перестали приймати американські долари…
А поки весь світ разом зі США взявся терміново нарощувати заходи безпеки, президент Джордж Буш, поставши перед національною трагедією, заявив: «Сполучені Штати знайдуть і покарають відповідальних за ці боягузливі акти».
«Рішучість нашої великої держави постає перед випробуванням. Але не сумнівайтеся, – додав президент США. – Ми доведемо світові, що витримаємо це випробування. Хай благословить Господь».
