Будапешт, 19 листопада 2001 – Одразу по тому, як вщух резонансний скандал навколо рішення центральних властей відкрити пункт для прийому втікачів у південно-угорському місті Калочі як додаток до тих, що вже існують в інших областях країни відомий соціологічний центр «Сонда ібсос» провів опитування громадської думки серед тисячі мешканців області Баачкішкун. Виявилося, що жителі здебільшого не схвалюють дій управління у справах міґрації. Більшість з них вважає, що якби йшлося про прийом іноземців угорського походження, то місцеве населення мабуть не протестувало б.
Але позаяк в Калочі розташовуватимуть переважно афганців і вихідців з інших країн Азії, наприклад, арабів, то калочани воліли б, коли б мали можливість, надати статус біженця тільки кожному четвертому нелеґалу. Пов’язуються такі настрої із загрозою терористичних акцій з боку мусульман. Переконані в потребі тримати магометан окремо від інших втікачів, хоча це й заборонено міжнародними нормами. До речі, такі скарги з інших таборів уже надходили до угорської гельсінської спілки. Порушення прав втікачів, таким чином, послужило предметом окремого розслідування, започаткованого недавно цією організацією. Значні розбіжності в поглядах респондентів проявилися щодо потреби прийому втікачів.
90 відсотків не заперечує проти надання притулку закордонним угорцям, і тільки 40 відсотків прийняло б, скажімо, втікачів іншої національності із сусідніх країн. Небагато співчуваючих з-поміж місцевих жителів знайшлося, наприклад, тим втікачам, чиї права не дотримує адміністрація табору. Замовником вищезгаданого соціологічного опитування громадян виступило угорське міністерство внутрішніх справ. Міністерство запропонувало мешканцям міста Калочі грошові компенсації, якщо вони погодяться, аби тут запрацював пункт прийому нелегальних міґрантів. Це дещо зменшило напругу між периферією і центром. Однак, найрадикальніші елементи з середовища опитаних заявляють, що влада хоче таким чином купити лояльне ставлення громадян до рішень столиці.
Інші респонденти не погоджуються з цим твердженням, наголошуючи на тому, у відносинах між місцевими самоврядуваннями і центром набагато важливішим є не меркантильний інтерес, а радше порозуміння, довіра, можливість вислухати альтернативну думку опонента і право останнього втрутитися в хід справи. Якщо справді йдеться про створення засад правової держави.
Але позаяк в Калочі розташовуватимуть переважно афганців і вихідців з інших країн Азії, наприклад, арабів, то калочани воліли б, коли б мали можливість, надати статус біженця тільки кожному четвертому нелеґалу. Пов’язуються такі настрої із загрозою терористичних акцій з боку мусульман. Переконані в потребі тримати магометан окремо від інших втікачів, хоча це й заборонено міжнародними нормами. До речі, такі скарги з інших таборів уже надходили до угорської гельсінської спілки. Порушення прав втікачів, таким чином, послужило предметом окремого розслідування, започаткованого недавно цією організацією. Значні розбіжності в поглядах респондентів проявилися щодо потреби прийому втікачів.
90 відсотків не заперечує проти надання притулку закордонним угорцям, і тільки 40 відсотків прийняло б, скажімо, втікачів іншої національності із сусідніх країн. Небагато співчуваючих з-поміж місцевих жителів знайшлося, наприклад, тим втікачам, чиї права не дотримує адміністрація табору. Замовником вищезгаданого соціологічного опитування громадян виступило угорське міністерство внутрішніх справ. Міністерство запропонувало мешканцям міста Калочі грошові компенсації, якщо вони погодяться, аби тут запрацював пункт прийому нелегальних міґрантів. Це дещо зменшило напругу між периферією і центром. Однак, найрадикальніші елементи з середовища опитаних заявляють, що влада хоче таким чином купити лояльне ставлення громадян до рішень столиці.
Інші респонденти не погоджуються з цим твердженням, наголошуючи на тому, у відносинах між місцевими самоврядуваннями і центром набагато важливішим є не меркантильний інтерес, а радше порозуміння, довіра, можливість вислухати альтернативну думку опонента і право останнього втрутитися в хід справи. Якщо справді йдеться про створення засад правової держави.
