Київ, 22 листопада 2001 - Восени 1921 року уряд Української Народної Республіки, перебуваючи на захоплених Польщею західноукраїнських землях, вдався до спроби підтримати повстанців на окупованих більшовиками Центральній та Східній Україні. З інтернованих у польських таборах українських вояків було набрано півтори тисячі добровольців, які склали Українську Повстанську Армію під командуванням генерала Тютюнника. На початку листопада вона перейшла кордон по Збручу і трьома групами розпочала наступ у Бесарабському, Подільському і Волинському напрямках.
Перша група з трьохсот бійців за кілька днів відступила до Румунії. Друга група чисельністю чотириста вояків розбила загін червоної кінноти, заволоділа кіньми і з боями пройшла аж до містечка Бородянки неподалік від Києва. Проте вона була змушена відступити і 29 листопада повернулася за Збруч.
Група Тютюнника у складі восьмисот вояків 7 листопада захопила Коростень, однак невдовзі залишила місто і 17 листопада була розбита бригадою Котовського біля села Малі Міньки. 23 листопада біля містечка Базар більшовики розстріляли 359 полонених українських вояків, які відмовилися перейти на службу до Червоної армії. Лише 150 вояків зі штабом 20 листопада прорвалися до кордону.
Перша група з трьохсот бійців за кілька днів відступила до Румунії. Друга група чисельністю чотириста вояків розбила загін червоної кінноти, заволоділа кіньми і з боями пройшла аж до містечка Бородянки неподалік від Києва. Проте вона була змушена відступити і 29 листопада повернулася за Збруч.
Група Тютюнника у складі восьмисот вояків 7 листопада захопила Коростень, однак невдовзі залишила місто і 17 листопада була розбита бригадою Котовського біля села Малі Міньки. 23 листопада біля містечка Базар більшовики розстріляли 359 полонених українських вояків, які відмовилися перейти на службу до Червоної армії. Лише 150 вояків зі штабом 20 листопада прорвалися до кордону.
