Прага, 15 лютого 2002 – Міжнародна правозахисна організація «Гюмен райтс воч» із резиденцією в Нью-Йорку оприлюднила звіт, у якому виступила проти надання військової допомоги США низці країн, які увійшли до антитерористичної коаліції після терористичних актів 11 вересня, проте режими яких не дотримують прав людини і міжнародних демократичних норм.
Серед інших країн, які прилучилися до антитерористичної коаліції після терористичних актів у Нью-Йорку і Вашингтоні і у зв’язку з цим отримують американську військову допомогу, керівники міжнародної правозахисної організації називають Таджикистан, Узбекистан, Пакистан, Індонезію і Філіппіни. Доставки зброї до цих країн, за словами Йоста Гітлрмана - керівника відділення цієї організації, яке займається проблемами озброєнь, у майбутньому не послужить справі зміцнення безпеки Сполучених Штатів. Крім того, ці доставки вчинять США співучасником порушень громадянських прав в інших країнах. У звіті правозахисної організації мовиться, що після терористичних актів у США можна простежити тенденцію послаблення контролю над озброєннями й збільшення військової допомоги у рамках антитерористичної кампанії. При цьому Вашингтон, як підкреслюють керівники групи, що займається проблемами озброєння, не виявляє особливого занепокоєння у зв’язку з можливими побічними негативними наслідками цієї політики.
Низка згаданих країн, що нині отримують ширшу військову допомогу від Сполучених Штатів, мовиться у звіті «Гюмен райтс воч», фігурують у списку режимів, звинувачених у тортурах, політичних убивствах, у безпідставних арештах і релігійних переслідуваннях. Вони відомі, як порушники міжнародних гуманітарних і демократичних норм. У цьому контексті оглядачі наводять візит президента Пакистану Мушарфа до Вашингтона, під час якого в нагороду за участь в антитерористичній коаліції президент США Буш пообіцяв скасувати обмеження не лише на торгівлю, а й на доставки зброї Пакистанові. Хоча Мушараф висловив удоволення у зв’язку з такою перспективою, багато членів пакистанського керівництва вважають ці пільги явно недостатніми і заявляють, що Мушараф повернувся до дому з порожніми руками. Вони вимагають ширшої економічної допомоги і політичної підтримки в конфлікті з Індією, на що Вашингтон погодитися не може. У зв’язку з цим оглядачі передбачають на майбутнє можливі ускладнення двобічних взаємин.
Тим часом військова допомога колишнім радянським середньоазійським республікам і розміщення на їхніх територіях американських військових баз теж закриває Вашингтонові можливості критикувати тамтешні політичні режими за порушення прав людини у цих країнах, зокрема, в Таджикистані та Узбекистані.
Серед інших країн, які прилучилися до антитерористичної коаліції після терористичних актів у Нью-Йорку і Вашингтоні і у зв’язку з цим отримують американську військову допомогу, керівники міжнародної правозахисної організації називають Таджикистан, Узбекистан, Пакистан, Індонезію і Філіппіни. Доставки зброї до цих країн, за словами Йоста Гітлрмана - керівника відділення цієї організації, яке займається проблемами озброєнь, у майбутньому не послужить справі зміцнення безпеки Сполучених Штатів. Крім того, ці доставки вчинять США співучасником порушень громадянських прав в інших країнах. У звіті правозахисної організації мовиться, що після терористичних актів у США можна простежити тенденцію послаблення контролю над озброєннями й збільшення військової допомоги у рамках антитерористичної кампанії. При цьому Вашингтон, як підкреслюють керівники групи, що займається проблемами озброєння, не виявляє особливого занепокоєння у зв’язку з можливими побічними негативними наслідками цієї політики.
Низка згаданих країн, що нині отримують ширшу військову допомогу від Сполучених Штатів, мовиться у звіті «Гюмен райтс воч», фігурують у списку режимів, звинувачених у тортурах, політичних убивствах, у безпідставних арештах і релігійних переслідуваннях. Вони відомі, як порушники міжнародних гуманітарних і демократичних норм. У цьому контексті оглядачі наводять візит президента Пакистану Мушарфа до Вашингтона, під час якого в нагороду за участь в антитерористичній коаліції президент США Буш пообіцяв скасувати обмеження не лише на торгівлю, а й на доставки зброї Пакистанові. Хоча Мушараф висловив удоволення у зв’язку з такою перспективою, багато членів пакистанського керівництва вважають ці пільги явно недостатніми і заявляють, що Мушараф повернувся до дому з порожніми руками. Вони вимагають ширшої економічної допомоги і політичної підтримки в конфлікті з Індією, на що Вашингтон погодитися не може. У зв’язку з цим оглядачі передбачають на майбутнє можливі ускладнення двобічних взаємин.
Тим часом військова допомога колишнім радянським середньоазійським республікам і розміщення на їхніх територіях американських військових баз теж закриває Вашингтонові можливості критикувати тамтешні політичні режими за порушення прав людини у цих країнах, зокрема, в Таджикистані та Узбекистані.
