Київ, 18 березня 2002 - Перш, ніж фіксувати порушення з боку органів влади, виборчих комісій та різних політичних угруповань у перебігу підготовки до місцевих виборів, варто згадати, що самі ці вибори були під загрозою зриву. Адже президент Леонід Кучма і Верховна Рада ніяк не могли дійти згоди: на яких засадах обирати місцеві ради. Внаслідок цього спершу почалася виборча кампанія до місцевих органів влади, а потім уже ця кампанія набула законодавчого оформлення.
Специфіка цьогорічних виборів до місцевих органів влади в Україні може вразити західного спостерігача, звиклого до усталених норм демократії. Облишимо деталі, хоча і вони красномовні. Найголовніше – що на момент початку виборчої кампанії, на момент висування кандидатів у депутати місцевих рад не було навіть відомо, за яким законом і за якою виборчою системою відбуватимуться ці вибори. Відомо, що Верховна Рада намагалася продублювати щодо місцевих рад (бодай на рівні областей та міст) змішану виборчу систему, тобто таку, де половина депутатів обирається за партійними списками, половина – у мажоритарних округах. Але президент Кучма кількаразово накладав вето на новий закон – в результаті вибори довелося проводити за перелицьованим старим, де політичні партії та блоки грають другорядну роль. Останні зміни до закону Верховна Рада внесла вже 7 лютого 2002 року, тобто тоді, коли повинні були бути сформовані виборчі комісії і повним ходом іти висування кандидатів у депутати місцевих рад та на посади міських, селищних і сільських голів. Іншими словами, уявіть футбольний матч, коли гравці виходять на поле, не знаючи, за якими правилами грати, а на додачу ці правила ще й змінюються під час самої гри. Оце і будуть місцеві вибори в Україні.
Специфіка цьогорічних виборів до місцевих органів влади в Україні може вразити західного спостерігача, звиклого до усталених норм демократії. Облишимо деталі, хоча і вони красномовні. Найголовніше – що на момент початку виборчої кампанії, на момент висування кандидатів у депутати місцевих рад не було навіть відомо, за яким законом і за якою виборчою системою відбуватимуться ці вибори. Відомо, що Верховна Рада намагалася продублювати щодо місцевих рад (бодай на рівні областей та міст) змішану виборчу систему, тобто таку, де половина депутатів обирається за партійними списками, половина – у мажоритарних округах. Але президент Кучма кількаразово накладав вето на новий закон – в результаті вибори довелося проводити за перелицьованим старим, де політичні партії та блоки грають другорядну роль. Останні зміни до закону Верховна Рада внесла вже 7 лютого 2002 року, тобто тоді, коли повинні були бути сформовані виборчі комісії і повним ходом іти висування кандидатів у депутати місцевих рад та на посади міських, селищних і сільських голів. Іншими словами, уявіть футбольний матч, коли гравці виходять на поле, не знаючи, за якими правилами грати, а на додачу ці правила ще й змінюються під час самої гри. Оце і будуть місцеві вибори в Україні.
