Учора наша колега Людмила Ваннек розмовляла з Русланом Шамаєвим – журналістом Служби, колишнім прес-секретарем Джохара Дудаєва, коли той був президентом Ічкерії. Пан Шамаєв також керував телекомпанією "Сєда" – "Зірка" і вів програми із Грозного чеченською мовою.
Пане Шамаєв, Ви – чеченський журналіст, служба називається північно-кавказька. Поясніть, будь ласка, що означає "північно-кавказька", які мови, окрім чеченської, будуть ще лунати у Ваших програмах? І в чому полягає різниця між тим, ЩО слухав досіз чеченський слухач своєю мовою від того, що планує мовити Ваша служба?
Шамаєв:
Передусім я хочу сказати, що виходить в ефір сьогодні не тільки програма чеченської редакції. Справа в тім, що Північно-кавказька служба складається із трьох редакцій: це аварська, чеченська і черкеська. Програми триватимуть в ефірі однаковий час кожною мовою і тому, якщо бути відвертим, мені не зовсім зрозуміла та тональність довкола мовлення нашої служби – чомусь завжди виділяють чеченську редакцію і кажуть, що, фактично, починається мовлення тільки чеченською.
Що ж торкається вашого питання – я гадаю, що різниці – як такої – може й не бути, оскільки чеченці, які мешкають на території республіки, міють можливість слухати передачі чеченською мовою (передусім це радіостанція "Чечня вільна", яка мовить теж чеченською із Москви і щогодини випускає новини, які йдуть і російсько, і чеченською мовами – що, власне буде на нашій службі Радіо Свобода.
Ваннек:
А те мовлення, що зараз іде із Москви чеченською – проти нього російська влада не виступає?
Шамаєв:
Звісно ні! Вони й організували те мовлення, там працюють чеченці, вони говорять своєю мовою. Що ж стосується нас – знову ж таки - мені не зрозуміло, чому нас називають "радикалами", представниками радикальних угруповань (як назвав нас один із чільних московських чиновників) – ані я, ані мої товариші - до жодних угруповань не належимо. Так, у мене є біль за свій народ, за ті страждання, що їх зазнають мої співвітчизники. Звичайно, "Свобода" більше часу приділяє правам людини і якщо вони не будуть порушуватися на території Чечні – жодної проблеми, яка не буде, скажімо, подобатися високопосадовим російським чиновникам, не буде.
Ваннек:
Пане Шамаєв, якою є коректна назва – Чечня, Чеченія, Ічкерія? Як Ви буде називати свою республіку у Ваших програмах?
Шамаєв:
Справа в тім, що чеченці свою батьківщину називають Нохчіче. Це назва самих чеченців – НОХЧІ. Є Чечня, Чеченська республіка, республіка Ічкерія (коли мова йде про не давній час між двома війнами), але ми будемо називати свою батьківщину своєю мовою – Ночіче.
Ваннек:
І ще одне питання: повернімося до того, якою є ціль вашої північно-кавказької , адже, як ви сказали це – не тільки чеченська мова – це ще дві інші: аварська і черкеська. Ці мови – вони схожі між собою?
Шамаєв:
Ні. Чеченська мова належить до окремої мовної групи нахської. Є схожа мова - інгушська. Тому ми не розуміємо ані аварської мови, ані черкеської, ані інших мов регіону. Ми спілкуємося у редакції російською, або англійською. Між іншим, слід додати, що чверть нашої програми буде вестись російською.
Ваннек:
Пане Шамаєв, дозвольте мені від імені усієї української служби і від українського слухача привітати Вас і Ваших колег зі стартом, ми сподаваємося, що він буде успішним і що Ваші програми дійсно зможуть стати внеском у справі встановлення миру на Вашій батьківщині.
Шамаєв:
Я на це теж сподіваюся. Дякую.