Брюссель, 19 квітня 2002 – Створення європейських сил швидкого реагування знову стає на хиткий ґрунт у зв’язку з позицією Греції. Офіційні Афіни не бажають продовжувати процес розбудови європейських сил швидкого реагування, доки не буде досягнуто остаточних територіальних домовленостей із Туреччиною. Аби уникнути подальшої ескалації з цього приводу, Верховний представник ЄС у справах зовнішньої політики і оборони Хав’єр Солана два дні вів переговори з грецьким керівництвом – але без особливого успіху.
18 квітня після бліц-візиту на Балкани Верховний представник ЄС Хав’єр Солана відбув із дводенним візитом до Греції. Приводом для цього вояжу стали нові погрози грецьких парламентарів та деяких урядовців накласти вето на організацію європейських сил швидкого реагування. Така позиція криється в занадто тривалій суперечці між Грецією та Туреччиною стосовно приналежності деяких невеличких островів в Егейському морі, а також розподілу острову Кіпр на турецьку та грецьку частини. В цьому випадку ані греки, ані турки не погоджуються, щоб до Євросоюзу в 2004 році приєдналася лише “грецька” частина Кіпру. Туреччина продовжує також уперто наполягати на своєму вступі до Європейського Союзу.
Стривоженість керівництва Європейського Союзу щодо грецького вето на створення європейських сил швидкого реагування пояснюється ще й тим, що в разі невчасного формування шістдесятитисячного європейського війська це зірве плани офіційного Брюсселя долучитися восени нинішнього року до миротворчих операцій НАТО на Балканах – першого іспиту ЄС на боєздатність – що, звісно, не додасть доброї репутації Європейському Союзові.
Після дводенних переговорів із провідними грецькими політиками Хав’єр Солана ні з чим повернувся до Брюсселя. Питання про створення сил швидкого реагування знову постане під час наступної сесії військових міністрів та шефів дипломатичних відомств країн ЄС наступного місяця.
18 квітня після бліц-візиту на Балкани Верховний представник ЄС Хав’єр Солана відбув із дводенним візитом до Греції. Приводом для цього вояжу стали нові погрози грецьких парламентарів та деяких урядовців накласти вето на організацію європейських сил швидкого реагування. Така позиція криється в занадто тривалій суперечці між Грецією та Туреччиною стосовно приналежності деяких невеличких островів в Егейському морі, а також розподілу острову Кіпр на турецьку та грецьку частини. В цьому випадку ані греки, ані турки не погоджуються, щоб до Євросоюзу в 2004 році приєдналася лише “грецька” частина Кіпру. Туреччина продовжує також уперто наполягати на своєму вступі до Європейського Союзу.
Стривоженість керівництва Європейського Союзу щодо грецького вето на створення європейських сил швидкого реагування пояснюється ще й тим, що в разі невчасного формування шістдесятитисячного європейського війська це зірве плани офіційного Брюсселя долучитися восени нинішнього року до миротворчих операцій НАТО на Балканах – першого іспиту ЄС на боєздатність – що, звісно, не додасть доброї репутації Європейському Союзові.
Після дводенних переговорів із провідними грецькими політиками Хав’єр Солана ні з чим повернувся до Брюсселя. Питання про створення сил швидкого реагування знову постане під час наступної сесії військових міністрів та шефів дипломатичних відомств країн ЄС наступного місяця.
