У переддень саміту ЄС дипломати у Брюсселі все менше впевнені у тому, що лідери 27 країн-членів зможуть ухвалити рішення щодо репараційної позики для України на основі російських заморожених активів. Попри це, більшість співрозмовників Радіо Свобода у дипломатичних колах наголошують: Україну без фінансування не залишать, навіть якщо узгодити основну модель не вдасться.
«Ніхто сьогодні не може гарантувати, що за цим варіантом буде досягнуто угоди», – сказав журналістам у Брюсселі один із дипломатів ЄС, не уповноважений давати офіційні коментарі ЗМІ, пояснюючи ситуацію з репараційною позикою. Така ж думка прозвучала і від інших співрозмовників Радіо Свобода.
Непевність у європейських столицях викликала позиція Бельгії, на території якої зосереджена основна частина заморожених російських активів – близько 185 мільярдів євро в Euroclear.
За словами дипломатів, після того, як бельгійський прем’єр Барт де Вевер висловив свої тверді застереження перед неформальним самітом у Копенгагені у жовтні, Єврокомісія та Рада ЄС чи не на щоденній основі тримали зв’язок з Бельгією, готували різні рішення, досягли чималого прогресу, проте Бельгія досі наполягає, що низка ґрунтовних застережень досі в силі.
Чого хоче Бельгія?
Бельгія, серед іншого, вимагає повного і необмеженого покриття всіх фінансових ризиків – як за сумою, так і в часі, включно з можливими арбітражними рішеннями за межами ЄС.
Тобто отримати гарантії від країн-членів ЄС, що вони покриють не лише саму суму російських активів, які зберігаються у Бельгії, а й майбутні витрати на суди, а також компенсації бельгійським бізнесам не лише в Росії, але й в третіх країнах, де є бельгійські активи, конфіскацію яких Росія може здійснювати через суди.
За словами Бельгії, суми гарантій мають бути необмеженими. Жоден парламент не погодиться на необмежені гарантіїдипломат ЄС
І в той час, як більшість держав-членів ЄС готові взяти на себе гарантії, пропорційні розміру їхньої економіки, про яку саме суму має йти мова – згоди нема.
«За словами Бельгії, суми гарантій мають бути необмеженими. Жоден парламент не погодиться на необмежені гарантії», – розповів Радіо Свобода один із дипломатів, залучений до переговорів.
Варіант Б не обговорюється?
Остання позиція Бельгії – потрібно зосередитися на другому варіанті фінансування України, який поряд з репараційною позикою пропонувала раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, – спільні запозичення на основі бюджету ЄС.
Оголошуючи про ці два варіанти 3 грудня, фон дер Ляєн окреслила, що для репараційної позики потрібна згода більшості, тоді як запозичення потребують одностайності всіх 27 країн-членів ЄС.
Угорщина і Словаччина одразу дали зрозуміти – не погодяться на спільні запозичення. Головна дипломатка ЄС Кая Каллас напередодні саміту в розмові з українськими журналістами зауважила, що варіант Б навіть не обговорювали.
«Зараз уся робота ведеться над планом А, і ми навіть не заходимо в обговорення інших варіантів», – сказала Каллас.
Бельгія ж наполягає на тому, що потрібно все-таки взятися до обговорення варіанту Б, в якому, можливо, можна відійти від одностайності, як це було зроблено під час продовження санкцій щодо заморожених активів на необмежений термін.
Мова про те, що зазвичай рішення щодо санкцій та зовнішньої політики ухвалюються одностайно, але, щоб обійти угорське вето та зняти занепокоєння Бельгії про ймовірність розмороження активів, посли ЄС 11 грудня ухвалили рішення більшістю за допомогою 122 статті Договору про ЄС. Вона дозволяє столицям ЄС погоджувати рішення без одностайності у випадку серйозних криз та коли це в інтересах усього Євросоюзу.
Ще раз стаття 122?
Ідею застосувати статтю 122 і для варіанту Б, тобто спільних запозичень ЄС, запропонувала президентка Європейського центрального банку Крістін Лаґард під час вечері міністрів фінансів минулого тижня.
Проте низка дипломатів з північних країн ЄС наполягають, що знову вдаватися до такої опції не можна, бо це передбачало б зміну багаторічного бюджету ЄС, який ухвалюється одноголосно.
«Це юридично неприйнятно і політично нереалістично, адже зміна бюджету вимагає одностайності», – пояснив дипломат однієї з країн ЄС.
«Я не знаю. Ми тут рухаємося по незвіданій території, тож я не можу вам цього сказати», – не виключив такого рішення інший дипломат, наполягаючи, що це буде залежати від пропозиції Єврокомісії.
Президентка Єврокомісії під час виступу в Європейському парламенті в Страсбурзі напередодні саміту дала зрозуміти – обидві опції досі на столі.
«Я запропонувала два різні варіанти для цієї майбутньої Європейської Ради, один заснований на активах, а інший – на запозиченнях ЄС. І нам доведеться вирішити, яким шляхом ми хочемо піти», – сказала Урсула фон дер Ляєн.
Гроші для України все одно будуть?
Попри всі розбіжності, майже всі дипломати, з якими говорило Радіо Свобода, сходяться в одному: фінансування для України – політичний імператив, і рішення так чи інакше знайдуть.
Технічно рішення про репараційну позику на основі активів можуть ухвалити без згоди Бельгії – кваліфікованою більшістю. Проте, за словами дипломатів, ніхто до такого рішення вдаватися не хоче.
Не виключають, що саміт може затягнутися на кілька днів. Не завершувати засідання, доки фінансування Україні не затвердять, обіцяв і президент Європейської Ради Антоніу Кошта.
В будь-якому разі фінансовий механізм буде, і Україна за жодних обставин не повинна хвилюватисяДипломат ЄС
«Україні потрібні гроші, і всі це розуміють. Час грає проти нас», – підкреслив ще один дипломат.
Фінансова підтримка Києву конче необхідна уже в другому кварталі 2026 року, але поспішають саме зараз, оскільки після політичної домовленості знадобляться тижні або місяці для юридичного оформлення та національних процедур.
Який саме варіант у підсумку «злетить» – репараційна позика у нинішньому вигляді чи проміжне фінансове рішення – наразі невідомо.
«В будь-якому разі фінансовий механізм буде, і Україна за жодних обставин не повинна хвилюватися», – резюмував дипломат з однієї із найбагатших країн-членів Євросоюзу.
Форум