Прага, 18 червня 2002 - У щорічному посланні до Верховної Ради 18 червня президент Кучма проголосив завдання, які мають привести Україну до Європейського Союзу. Однак виглядає, що таким деклараціям ще не скоро повірять на Заході. Мало хто сумнівається, що європейський вибір це правильний шлях для України, але протягом тривалого часу реальні дії влади не співпадали із проголошеними гаслами.
Леонід Кучма каже, що європейський вибір має бути дороговказом для всього українського суспільства: "Європейський вибір означає для нас насамперед побудову громадянського суспільства, соціально-орієнтованого ринкового господарства." І все це немов би на шляху до Європейського Союзу.
Олександр Павлюк, український експерт з питань з європейської інтеграції, який працює у Відні, вважає, що і нинішня промова президента не дала конкретної відповіді на запитання, куди ж прямує Україна:
"Стверджується, що ми повинні визначитися, коли і в якій формі маємо реалізувати європейський вибір. Мені здається, що Україна мали би вже давно визначитися. Таке твердження за великим рахунком залишає простір для певних змін і для можливості корекції зовнішньополітичного курсу. Знову ж таки твердження про необхідність істотного поглиблення співпраці з НАТО залишає невизначеність щодо того, яким ж все-таки Україна бачить майбутнє своїх відносин з НАТО, чи Україна хоче і буде подавати заявку на членство до НАТО, чи ми знову ж таки говоримо про якісь специфічні відносини з НАТО, які навряд чи сьогодні відповідають інтересам України."
Але головне на думку Павлюка, це те, що сьогодні поділ в Україні проходить не між прихильниками і противниками європейської інтеграції, як це було ще кілька років тому, а між тими, хто готовий до реальних змін, і тими, хто приховує своє небажання це робити, проголошуючи "правильні" гасла.
У посланні до Верховної Ради президент дав завдання і українським дипломатам. За словами Кучми, нинішній зовнішній політиці України "поки ще не вистачає рішучого, напористого відстоювання інтересів держави, своїх громадян".
Але проблема в тому, що саме скандали довкола імені Кучми гальмують міжнародний поступ України. Як зазначають британські оглядачі з журналу "Економіст," Україна ще не скоро зможе очистити своє ім‘я на Заході. Це підтверджує і таке повідомлення. 18 червня на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні заплановано показ британського документального фільму про касетний скандал. У фільмі Україна постає як корумпована держава, дуже далека від європейських норм.
Україні непросто на міжнародній арені, і справа тут не лише в керівництві держави. Світ змінився після 11-го вересня. Інтерес Заходу до співпраці з Росією усунув Україну на узбіччя світової політики, особливо після того як міжнародні спостерігачі за березневими виборами до Верховної Ради заговорили про повільні темпи демократичних перетворень у державі над Дніпром.
Як наголошує кореспондент агентства Рейтер, кроки Кучми в бік Заходу є віддзеркаленням таких самих кроків з боку Росії, колишнього імперського господаря, а Україна ж наразі не сповнила сподівань Заходу, не пішла на реформи й не змогла розпрощатися зі своїм комуністичним минулим.
Леонід Кучма каже, що європейський вибір має бути дороговказом для всього українського суспільства: "Європейський вибір означає для нас насамперед побудову громадянського суспільства, соціально-орієнтованого ринкового господарства." І все це немов би на шляху до Європейського Союзу.
Олександр Павлюк, український експерт з питань з європейської інтеграції, який працює у Відні, вважає, що і нинішня промова президента не дала конкретної відповіді на запитання, куди ж прямує Україна:
"Стверджується, що ми повинні визначитися, коли і в якій формі маємо реалізувати європейський вибір. Мені здається, що Україна мали би вже давно визначитися. Таке твердження за великим рахунком залишає простір для певних змін і для можливості корекції зовнішньополітичного курсу. Знову ж таки твердження про необхідність істотного поглиблення співпраці з НАТО залишає невизначеність щодо того, яким ж все-таки Україна бачить майбутнє своїх відносин з НАТО, чи Україна хоче і буде подавати заявку на членство до НАТО, чи ми знову ж таки говоримо про якісь специфічні відносини з НАТО, які навряд чи сьогодні відповідають інтересам України."
Але головне на думку Павлюка, це те, що сьогодні поділ в Україні проходить не між прихильниками і противниками європейської інтеграції, як це було ще кілька років тому, а між тими, хто готовий до реальних змін, і тими, хто приховує своє небажання це робити, проголошуючи "правильні" гасла.
У посланні до Верховної Ради президент дав завдання і українським дипломатам. За словами Кучми, нинішній зовнішній політиці України "поки ще не вистачає рішучого, напористого відстоювання інтересів держави, своїх громадян".
Але проблема в тому, що саме скандали довкола імені Кучми гальмують міжнародний поступ України. Як зазначають британські оглядачі з журналу "Економіст," Україна ще не скоро зможе очистити своє ім‘я на Заході. Це підтверджує і таке повідомлення. 18 червня на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні заплановано показ британського документального фільму про касетний скандал. У фільмі Україна постає як корумпована держава, дуже далека від європейських норм.
Україні непросто на міжнародній арені, і справа тут не лише в керівництві держави. Світ змінився після 11-го вересня. Інтерес Заходу до співпраці з Росією усунув Україну на узбіччя світової політики, особливо після того як міжнародні спостерігачі за березневими виборами до Верховної Ради заговорили про повільні темпи демократичних перетворень у державі над Дніпром.
Як наголошує кореспондент агентства Рейтер, кроки Кучми в бік Заходу є віддзеркаленням таких самих кроків з боку Росії, колишнього імперського господаря, а Україна ж наразі не сповнила сподівань Заходу, не пішла на реформи й не змогла розпрощатися зі своїм комуністичним минулим.
