Белград, 29 липня 2002 – Президенти двох країн у телефонній розмові висловили впевненість, що інцидент, який завершився без жертв, не вплине на стосунки між Белградом і Загребом.
Інцидент, який югославський міністр закордонних справ назвав прикрою подією, стався у неділю 28 липня о чотирнадцятій годині, коли кілька човнів, в яких були делегації хорватських міст Вуковар і Ілок та сербського Бачка Паланка та члени їхніх сімей, наблизилися до острова на Дунаї на якому від часу війни 1991 року розташовано підрозділ югославських прикордонників. Військові без будь-якої перевірки й попередження стріляли в повітря й у воду, зазначається у повідомленнях, а відтак заарештували двадцять осіб. Між ними був і вуковарський жупан, тобто начальник округу, та мери згаданих міст, які після спільного обіду мали намір продовжити розмови про співробітництво. Після кількагодинної перевірки у казармі усіх звільнено.
Белградські мас-медіа пояснюють, що йшлося про непорозуміння, оскільки відділ прикордонників не мав офіційної інформації про дружню зустріч колишніх ворогів. Іншими словами, Збройні сили, які підпорядковані президентові Югославії Воїславу Коштуніці, не контактують із місцевими органами влади.
Президенти Стіпе Месич і Воїслав Коштуніца у телефонній розмові висловили впевненість, що інцидент не вплине на стосунки між Хорватією і Югославією. Так, принаймні, зазначають белградські джерела. Прем’єр-міністр Хорватії Івіца Рачан після телефонної розмови з головою сербського уряду Зораном Джінджичем вертольотом подався на місце інциденту, де на нього уже чекав міністр закордонних справ Югославії Ґоран Свіланович. Югославський міністр висловив жаль із приводу інциденту й пообіцяв, що державні органи проведуть докладне розслідування. Він висловив сподівання, що уряди двох країн зроблять усе для уникнення небажаних наслідків.
Проте, прем’єр Рачан після повернення до Загреба ствердив, що Хорватія вимагає офіційного вибачення. Хорватську сторону ймовірно обурив факт, що югославський посол у Загребі відмовився прийняти протестну ноту Міністерства закордонних справ.
Хоча усе завершилося без жертв, не важко припустити, що інцидент негативно вплине на процес нормалізації стосунків між сусідами. Зрештою, і у Югославії і в Хорватії є чимало тих, хто виступає проти співробітництва та таких, хто постійно тримає зброю в руках. Вони напевно задоволені стріляниною на Дунаї.
Інцидент, який югославський міністр закордонних справ назвав прикрою подією, стався у неділю 28 липня о чотирнадцятій годині, коли кілька човнів, в яких були делегації хорватських міст Вуковар і Ілок та сербського Бачка Паланка та члени їхніх сімей, наблизилися до острова на Дунаї на якому від часу війни 1991 року розташовано підрозділ югославських прикордонників. Військові без будь-якої перевірки й попередження стріляли в повітря й у воду, зазначається у повідомленнях, а відтак заарештували двадцять осіб. Між ними був і вуковарський жупан, тобто начальник округу, та мери згаданих міст, які після спільного обіду мали намір продовжити розмови про співробітництво. Після кількагодинної перевірки у казармі усіх звільнено.
Белградські мас-медіа пояснюють, що йшлося про непорозуміння, оскільки відділ прикордонників не мав офіційної інформації про дружню зустріч колишніх ворогів. Іншими словами, Збройні сили, які підпорядковані президентові Югославії Воїславу Коштуніці, не контактують із місцевими органами влади.
Президенти Стіпе Месич і Воїслав Коштуніца у телефонній розмові висловили впевненість, що інцидент не вплине на стосунки між Хорватією і Югославією. Так, принаймні, зазначають белградські джерела. Прем’єр-міністр Хорватії Івіца Рачан після телефонної розмови з головою сербського уряду Зораном Джінджичем вертольотом подався на місце інциденту, де на нього уже чекав міністр закордонних справ Югославії Ґоран Свіланович. Югославський міністр висловив жаль із приводу інциденту й пообіцяв, що державні органи проведуть докладне розслідування. Він висловив сподівання, що уряди двох країн зроблять усе для уникнення небажаних наслідків.
Проте, прем’єр Рачан після повернення до Загреба ствердив, що Хорватія вимагає офіційного вибачення. Хорватську сторону ймовірно обурив факт, що югославський посол у Загребі відмовився прийняти протестну ноту Міністерства закордонних справ.
Хоча усе завершилося без жертв, не важко припустити, що інцидент негативно вплине на процес нормалізації стосунків між сусідами. Зрештою, і у Югославії і в Хорватії є чимало тих, хто виступає проти співробітництва та таких, хто постійно тримає зброю в руках. Вони напевно задоволені стріляниною на Дунаї.
