Прага, 24 березня – Наказ президента України підготуватися до транспортування іракської нафти українським нафтогоном Одеса-Броди експерти вважають несвоєчасним та неетичним. Український нафтопровід і раніше мало цікавив інвесторів, тож зараз під час війни він навряд чи викличе більше інтересу, вважає Майкл Лелівельд, експерт Радіо Свобода з енергетичних питань. Тему продовжує Марія Щур.
Якщо війна була розв’язана минулого тижня, то відбудова Іраку розпочинається цього тижня. В усякому разі, так, на думку кореспондента американського часопису Herald Tribune, виглядає поведінка американських чиновників, які роздаватимуть державні замовлення на повоєнну відбудову Іраку. За оцінками експертів, вона сягне від 25 до 100 мільярдів доларів і буде найбільшим планом з часів Плану Маршалла, періоду Другої Світової Війни. Контракти фінансуватимуться за рахунок американських платників податків, але адміністрація президента Буша натякнула на те, що гроші від продажу іракської нафти також підуть на відбудову країни.
Чи включиться Україна до цього процесу? П’ятничний указ президента Леоніда Кучми, який наказує урядові підготуватися до транспортування іракської нафти нафтогоном Одеса-Броди, свідчить: український президент вірить, що так. Але чи знайдеться для України місце там, де навіть найближчі партнери та союзники Сполучених Штатів не можуть вибороти місце? Експерти, західні та українські, вважають, що ні. «Після війни необхідно буде відбудовувати нафтову інфраструктуру Іраку і значний вплив на нафтовий сектор будуть мати США, які навряд чи будуть з ким-небудь ділитися», - сказав у інтерв’ю агентству УНІАН енергетичний експерт центру імені Разумкова Володимир Саприкін.
Аналітик Радіо Свобода Майкл Лелівельд говорить, що після того, як український нафтогін нікого не цікавив у мирний час, просування його зараз, коли іде війна, є дещо недоречним. «Точиться війна, іракський експорт нафти, практично, припинився, люди гинуть, і мені здається, це просто нетактовно зараз намагатися просувати схеми використання нафтогонів. Я побоююсь, що президент Кучма полюбляє вбачати Україну, чи скоріше себе, впливовим міжнародним гравцем і шукає можливості це показати. Зараз найголовніша подія у світі – війна в Іраку, і він намагається показати, що не стоїть осторонь і захищає інтереси України», - говорить Майкл Лелівельд.
Ще одна причина, чому говорити про іракську нафту сьогодні недоречно, полягає у тому, що Сполучені Штати намагаються показати, що ця війна ведеться не заради нафти. А тому наголошувати саме на цьому аспекті, на думку експерта, не є найкращим способом здобути бізнес. «Президент Кучма може вважати, що це війна за нафту, і можливо, головна аудиторія для таких заяв – внутрішня, а не зовнішня», - вважає Майкл Лелівельд.
Якщо війна була розв’язана минулого тижня, то відбудова Іраку розпочинається цього тижня. В усякому разі, так, на думку кореспондента американського часопису Herald Tribune, виглядає поведінка американських чиновників, які роздаватимуть державні замовлення на повоєнну відбудову Іраку. За оцінками експертів, вона сягне від 25 до 100 мільярдів доларів і буде найбільшим планом з часів Плану Маршалла, періоду Другої Світової Війни. Контракти фінансуватимуться за рахунок американських платників податків, але адміністрація президента Буша натякнула на те, що гроші від продажу іракської нафти також підуть на відбудову країни.
Чи включиться Україна до цього процесу? П’ятничний указ президента Леоніда Кучми, який наказує урядові підготуватися до транспортування іракської нафти нафтогоном Одеса-Броди, свідчить: український президент вірить, що так. Але чи знайдеться для України місце там, де навіть найближчі партнери та союзники Сполучених Штатів не можуть вибороти місце? Експерти, західні та українські, вважають, що ні. «Після війни необхідно буде відбудовувати нафтову інфраструктуру Іраку і значний вплив на нафтовий сектор будуть мати США, які навряд чи будуть з ким-небудь ділитися», - сказав у інтерв’ю агентству УНІАН енергетичний експерт центру імені Разумкова Володимир Саприкін.
Аналітик Радіо Свобода Майкл Лелівельд говорить, що після того, як український нафтогін нікого не цікавив у мирний час, просування його зараз, коли іде війна, є дещо недоречним. «Точиться війна, іракський експорт нафти, практично, припинився, люди гинуть, і мені здається, це просто нетактовно зараз намагатися просувати схеми використання нафтогонів. Я побоююсь, що президент Кучма полюбляє вбачати Україну, чи скоріше себе, впливовим міжнародним гравцем і шукає можливості це показати. Зараз найголовніша подія у світі – війна в Іраку, і він намагається показати, що не стоїть осторонь і захищає інтереси України», - говорить Майкл Лелівельд.
Ще одна причина, чому говорити про іракську нафту сьогодні недоречно, полягає у тому, що Сполучені Штати намагаються показати, що ця війна ведеться не заради нафти. А тому наголошувати саме на цьому аспекті, на думку експерта, не є найкращим способом здобути бізнес. «Президент Кучма може вважати, що це війна за нафту, і можливо, головна аудиторія для таких заяв – внутрішня, а не зовнішня», - вважає Майкл Лелівельд.
