Такі, як обмеження швидкості на празьких вулицях п’ятдесятьма кілометрами. До речі, саме це нововведення ігнорує абсолютна більшість автомобілістів. Скептично ставляться до нього і дорожні інспектори. Одне тільки, що старими вулицями швидше, ніж п’ятдесяткою ніхто і сам не поїде, а друге – на міських магістралях потік просто не дозволить вам їхати правильно. Отже, суворість заради суворости!
Чимало дискусій точилося й точиться навколо так званих башмаків. Це стопорний пристрій. За кілька секунд його монтують на колесо автомобіля, який поставлено не там, де треба. Поліція зніме башмак лише тоді, коли водій заплатить штраф. Дехто називає це поліційною сваволею, дехто говорить про порушення людських прав... А поліція вважає: нема ради – інспекторів не до порівняння менше, ніж недисциплінованих водіїв. Так чи так, а башмак прижився і, гадаємо, ще довго лякатиме недбалих автомобілістів. Ще більше лякаються вони, не побачивши свого автомобіля там, де його покинули. Це не злодії. Це знов-таки поліція. Авто відтягли на майданчик перевізної служби. Є випадки, коли власник позивався з цією службою. Де-юре вигравав. А де-факто?
Послухаймо, що думає з цього приводу представник профспілки празьких автомобілістів Петр Йеха: “Прийшли ви по своє авто – вимагають від вас тисячу триста крон, а не хочете платити – не повернуть, чим, власне, порушують закон. Перебере справу ваш адвокат – виграєте, але принаймні місяць ходитимете пішки. Плюс судові витрати, плюс згаяний час. А врешті-решт з вас все одно стягнуть штраф за порушення правил стоянки”.
Іноземні фахівці, які вивчали ситуацію на дорогах Чеської республіки, дійшли висновку, що чеські водії самовпевнені, нахабні, необережні... Дивна річ! Ті самі фахівці, простеживши поведінку тих самих водіїв на дорогах Австрії, Німеччини, Франції, дійшли протилежних висновків. Як здається, нічого дивного. Той самий постсоціалістичний синдром: вдома мені й чорт не брат, а на цивілізованому Заході кожного поліцая шаную як брата.