Прага, 9 травня 2003 – Серед інших актуальних тем західні оглядачі продовжують коментувати розслідування заяв адміністрації Буша про наявність в Іраку зброї масового знищення, якої досі не знайдено. Цей аргумент адміністрації став головною причиною і виправданням воєнної акції в Іраку. Західна преса широко відгукнулася також на вчорашній референдум у Польщі про вступ країни до Європейського союзу.
Прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер, який переконував парламент і населення країни про наявність таємних достовірних даних про запаси хімічної й біологічної зброї в Іраку, опинився під значно сильнішим тиском, ніж президент Буш у США. Газета «Нью-Йорк таймс» у редакційній статті в неділю пише: як більшість американців, ми вірили у запевнення уряду США, що зброя масового нищення створює серйозну загрозу для світу. Негайна потреба роззброїти Саддама Гуссейна послужила головною причиною воєнної акції у березні.
Той факт, що досі в Іраку не виявлено зброї масового знищення, як підкреслює газета, породжує запитання: чи розвідувальні служби помилилися, чи вони просто зіграли на руку адміністрації. Це питання газета вважає принциповим. Президент Буш вважає, що Сполучені Штати мають право вжити силу проти будь- якої країни, яка створює загрозу для безпеки США, веде далі «Нью-Йорк таймс». Однак, така загроза повинна бути відповідно оцінена. Помилка розвідувальних служб або навмисне спотворення даних підриває довір”я до політики США, - пише на закінчення газета «Нью-Йорк таймс».
Європейські газети широко коментували результати вчорашнього референдуму в Польщі про вступ до ЄС. Хоча раніше були побоювання, що серед польських селян надто сильні настрої проти ЄС і що до урн не прийде необхідних 50 % громадян із правом голосу, результати перевершили очікування. Близько 80% виборців проголосували за вступ до Європейського союзу.
Британська газета «Дейлі телеґраф» пише з цього приводу, що Польща не мала особливого економічного вибору – лише вступити до ЄС. Після закінчення холодної війни Європейський союз наклав гостріші обмеження на польський експорт, ніж у 70-х роках. Попри всі вигоди вступу до ЄС, як стверджує британська газета, значна частина поляків (бо аж 22% учасників референдуму) висловилися проти вступу. Газета пояснює це радше політичними міркуваннями, а не страхом польських селян перед неспроможністю конкурувати із західними країнами. Поляки більше, ніж інші, усвідомлюють небезпеку іноземного правління. Після здобуття незалежності 18-го року, підкреслює газета, вони пізніше потрапили під нацистську окупацію, а потім під радянську. Нині, закінчує газета, вони неохоче віддають свою суверенність іноземній столиці (тобто Брюсселеві).
Прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер, який переконував парламент і населення країни про наявність таємних достовірних даних про запаси хімічної й біологічної зброї в Іраку, опинився під значно сильнішим тиском, ніж президент Буш у США. Газета «Нью-Йорк таймс» у редакційній статті в неділю пише: як більшість американців, ми вірили у запевнення уряду США, що зброя масового нищення створює серйозну загрозу для світу. Негайна потреба роззброїти Саддама Гуссейна послужила головною причиною воєнної акції у березні.
Той факт, що досі в Іраку не виявлено зброї масового знищення, як підкреслює газета, породжує запитання: чи розвідувальні служби помилилися, чи вони просто зіграли на руку адміністрації. Це питання газета вважає принциповим. Президент Буш вважає, що Сполучені Штати мають право вжити силу проти будь- якої країни, яка створює загрозу для безпеки США, веде далі «Нью-Йорк таймс». Однак, така загроза повинна бути відповідно оцінена. Помилка розвідувальних служб або навмисне спотворення даних підриває довір”я до політики США, - пише на закінчення газета «Нью-Йорк таймс».
Європейські газети широко коментували результати вчорашнього референдуму в Польщі про вступ до ЄС. Хоча раніше були побоювання, що серед польських селян надто сильні настрої проти ЄС і що до урн не прийде необхідних 50 % громадян із правом голосу, результати перевершили очікування. Близько 80% виборців проголосували за вступ до Європейського союзу.
Британська газета «Дейлі телеґраф» пише з цього приводу, що Польща не мала особливого економічного вибору – лише вступити до ЄС. Після закінчення холодної війни Європейський союз наклав гостріші обмеження на польський експорт, ніж у 70-х роках. Попри всі вигоди вступу до ЄС, як стверджує британська газета, значна частина поляків (бо аж 22% учасників референдуму) висловилися проти вступу. Газета пояснює це радше політичними міркуваннями, а не страхом польських селян перед неспроможністю конкурувати із західними країнами. Поляки більше, ніж інші, усвідомлюють небезпеку іноземного правління. Після здобуття незалежності 18-го року, підкреслює газета, вони пізніше потрапили під нацистську окупацію, а потім під радянську. Нині, закінчує газета, вони неохоче віддають свою суверенність іноземній столиці (тобто Брюсселеві).
