Вашингтон, 14 січня 2004 - Відомий американський фінансист та філантроп Джордж Сорос пообіцяв забезпечити фінансування будь-кого, хто стане головним противником президента Буша на майбутніх виборах восени цього року. Про це він заявив днями у Вашингтонському Фонді Карнегі під час презентації своєї нової книги із промовистою назвою “Бульбашка американського вищості”. У ній він пояснює, що адміністарція Буша використала теракти 11 вересня лише як привід для того, щоб здобути вищість США у світі. Це, на думку Сороса, призводить до обмеження громадянських свобод у США та небезпечних військових авантюр.
Народжений в Угорщині ще до початку війну, маленький Дьорть, призвіще якого тоді було Шорош, був змушений переховуватися разом зі своєю єврейською родиною під час німецької окупації. Коли по закінченню війни його держава була окупована вже Радянським Союзом, Сорос емігрував на Захід. Саме тоді, як він каже, він усвідомив важливість свободи для розвитку людини. Останнє десятиліття Сорос намагався підтримувати формування відкритих суспільств у посткомуністичних державах. Тепер, на його думку, надійшов час захистити вільне суспільствао у самих Сполучених Штатах. Адже, за його словами, адміністрація Буша поводить себе так, ніби володіє монополією на абсолютну істину, яку хоче нав”язати решті світу. Тому, зовнішньополітична доктрина Буша, за твердженням Сороса, складається з двох головних елментів:
“По-перше, США не визнають жодного суперника як на глобальному так і на регіональному рівнях. По-друге, ми маємо право вдаватися до упереджувальних воєнних дій. Це створює у світі два типи суверенітетів – суверенітет США, який не піддається обмеженням міжнародним правом, та суверенітет усіх інших держав, які можуть стати об”єктом упереджувальних дій з боку США. Це нагадує відому книгу Джорджа Оруела, в якій усі тварини були рівними в правах, однак деякі тварини мали цих прав більше, ніж інші”.
Сорос переконаний, що силові дії можуть бути виправданими за певних обставин, однак вдаватися до них можна лише за умов міжнародної згоди. Тому він виступає жорстким критиком того, як, зневажаючи світову думку, Буш розпочав війну в Іраку. Президентські вибори цього року Сорос закликає сприймати як референдум щодо зовнішньої політики чинного глави держави і вважає усунення Буша з посади президента своїм головним проектом на майбутній рік. Адже наслідки від переобрання Джорджа Буша на другий строк, за словами Сороса, можуть стати катастрофічними для США:
“До нас будуть вороже ставитися у світі, а терористи здобудуть нових симпатиків у багатьох країнах. Нас затягнуть у коло страшного безперервного насилля, яке ми вже бачимо в Іраку. Однак, якщо ми позбудемося Буша, то зможемо забути про його доктрину як про тимчасове збочення і повернемо собі у світі належне нам місце водночас сильної і миролюбної держави”.
У виступі фінансист Сорос не назвав політика, якого він готовий підтримати для передвибочої боротьби із Бушем. Однак, цитуючи слова генерала Веслі Кларка, який є одним з кандидатів у президенти від демократчної партії, він, можливо, непрямо засвідчив свої політичні симпатії. Водночас, у деяких американських газетах розпочалася кампанія дискредитації Сороса, політичну боротьбу якого із Бушем дехто порівнює із протистоянням іншого бізнесмена Бориса Березовського із російським президентом Путіним. Однак, на відміну від Березовського, Соросу не потрібно виїжджати до Лондона, щоб продовжувати свою лінію. Його виступ у провідному вашингтонському фонді зустріли овацією.
Народжений в Угорщині ще до початку війну, маленький Дьорть, призвіще якого тоді було Шорош, був змушений переховуватися разом зі своєю єврейською родиною під час німецької окупації. Коли по закінченню війни його держава була окупована вже Радянським Союзом, Сорос емігрував на Захід. Саме тоді, як він каже, він усвідомив важливість свободи для розвитку людини. Останнє десятиліття Сорос намагався підтримувати формування відкритих суспільств у посткомуністичних державах. Тепер, на його думку, надійшов час захистити вільне суспільствао у самих Сполучених Штатах. Адже, за його словами, адміністрація Буша поводить себе так, ніби володіє монополією на абсолютну істину, яку хоче нав”язати решті світу. Тому, зовнішньополітична доктрина Буша, за твердженням Сороса, складається з двох головних елментів:
“По-перше, США не визнають жодного суперника як на глобальному так і на регіональному рівнях. По-друге, ми маємо право вдаватися до упереджувальних воєнних дій. Це створює у світі два типи суверенітетів – суверенітет США, який не піддається обмеженням міжнародним правом, та суверенітет усіх інших держав, які можуть стати об”єктом упереджувальних дій з боку США. Це нагадує відому книгу Джорджа Оруела, в якій усі тварини були рівними в правах, однак деякі тварини мали цих прав більше, ніж інші”.
Сорос переконаний, що силові дії можуть бути виправданими за певних обставин, однак вдаватися до них можна лише за умов міжнародної згоди. Тому він виступає жорстким критиком того, як, зневажаючи світову думку, Буш розпочав війну в Іраку. Президентські вибори цього року Сорос закликає сприймати як референдум щодо зовнішньої політики чинного глави держави і вважає усунення Буша з посади президента своїм головним проектом на майбутній рік. Адже наслідки від переобрання Джорджа Буша на другий строк, за словами Сороса, можуть стати катастрофічними для США:
“До нас будуть вороже ставитися у світі, а терористи здобудуть нових симпатиків у багатьох країнах. Нас затягнуть у коло страшного безперервного насилля, яке ми вже бачимо в Іраку. Однак, якщо ми позбудемося Буша, то зможемо забути про його доктрину як про тимчасове збочення і повернемо собі у світі належне нам місце водночас сильної і миролюбної держави”.
У виступі фінансист Сорос не назвав політика, якого він готовий підтримати для передвибочої боротьби із Бушем. Однак, цитуючи слова генерала Веслі Кларка, який є одним з кандидатів у президенти від демократчної партії, він, можливо, непрямо засвідчив свої політичні симпатії. Водночас, у деяких американських газетах розпочалася кампанія дискредитації Сороса, політичну боротьбу якого із Бушем дехто порівнює із протистоянням іншого бізнесмена Бориса Березовського із російським президентом Путіним. Однак, на відміну від Березовського, Соросу не потрібно виїжджати до Лондона, щоб продовжувати свою лінію. Його виступ у провідному вашингтонському фонді зустріли овацією.
