Слідом за німцями й поляками і чехи поставили запитання: хто ж наступний у Європі стане жертвою російського бажання чи небажання постачати газ? Такою жертвою стала, наприклад, Молдова, котра, як пише чеський аналітик Любош Палата, прагне позбутися російського війська.
Автор зазначає, що було б наївним думати, що ситуація, викликана ставленням Росії до постачання газу Україні, є справою економіки. Адже «Ґазпром» не є концерном, що керується правилами ринкової економіки. Це державна фірма, контрольована Кремлем, посередництвом якої Росія прагне повернутись у першу політичну лігу в Європі. Так, наприклад, Німеччина вже отримала дарунок у вигляді труби через Балтійське море, а колишній канцлер Німеччини Шредер дістав посаду, що забезпечить йому життя успішного євромільйонера. Білоруський диктатор Лукашенка отримує газ за набагато нижчу ціну, ніж її мала би платити Україна. І тут сталось те, чого Росія собі не уявляла: Україна сказала «Ні», – читаємо далі в газети «Лідове новіни».
Чеський аналітик переконаний: насправді Росії йдеться про політику. Росія перекрила газовий кран у мить, коли Україна з президентської стала парламентською державою. Тобто, якщо у березневих виборах переможуть промосковські політичні партії, від Помаранчевої революції не залишиться ні сліду. А що кращого можуть отримати від Москви лідери цих партій, як не крах української економіки?
Україна дуже потрібна Росії, настільки, що заради цього варто й ризикувати, вважає Любош Палата. Російський «Ґазпром» вирішив недодати газ Європі, а європейці у свою чергу почали шукати альтернативних постачальників.
Росія вирішила покарати Україну за її європейський вибір, за те, що та прагне стати партнером і чехів. А Чеська Республіка мовчить, так як у 1938 році мовчала Європа, коли Гітлер окупував Чехословаччину за те, що та стала демократичною країною. За короткозорість автор називає мовчазну позицію чехів, Європейського Союзу, зокрема, нині головуючої в ньому Австрії, скандальною. Адже «люди в Києві мерзнуть і за тих, що в Празі».
Автор зазначає, що було б наївним думати, що ситуація, викликана ставленням Росії до постачання газу Україні, є справою економіки. Адже «Ґазпром» не є концерном, що керується правилами ринкової економіки. Це державна фірма, контрольована Кремлем, посередництвом якої Росія прагне повернутись у першу політичну лігу в Європі. Так, наприклад, Німеччина вже отримала дарунок у вигляді труби через Балтійське море, а колишній канцлер Німеччини Шредер дістав посаду, що забезпечить йому життя успішного євромільйонера. Білоруський диктатор Лукашенка отримує газ за набагато нижчу ціну, ніж її мала би платити Україна. І тут сталось те, чого Росія собі не уявляла: Україна сказала «Ні», – читаємо далі в газети «Лідове новіни».
Чеський аналітик переконаний: насправді Росії йдеться про політику. Росія перекрила газовий кран у мить, коли Україна з президентської стала парламентською державою. Тобто, якщо у березневих виборах переможуть промосковські політичні партії, від Помаранчевої революції не залишиться ні сліду. А що кращого можуть отримати від Москви лідери цих партій, як не крах української економіки?
Україна дуже потрібна Росії, настільки, що заради цього варто й ризикувати, вважає Любош Палата. Російський «Ґазпром» вирішив недодати газ Європі, а європейці у свою чергу почали шукати альтернативних постачальників.
Росія вирішила покарати Україну за її європейський вибір, за те, що та прагне стати партнером і чехів. А Чеська Республіка мовчить, так як у 1938 році мовчала Європа, коли Гітлер окупував Чехословаччину за те, що та стала демократичною країною. За короткозорість автор називає мовчазну позицію чехів, Європейського Союзу, зокрема, нині головуючої в ньому Австрії, скандальною. Адже «люди в Києві мерзнуть і за тих, що в Празі».
