Доступність посилання

ТОП новини

Молодіжні кредити на житло.


Ірина Біла Чи доступні в Новій Україні молодіжні кредити на житло? Наскільки корумпована ця процедура? Слухати:

Ірина Біла: Понад дві третини українців потребують кращих житлових умов. Чимало з них – це молодь. За даними Держкомстату, 100 тисяч молодих родин хочуть вирішити свої житлові проблеми і сподіваються на бодай часткову допомогу від держави.

Чи є у них шанси?Чи позбавлений хабарництва і корупції доступ до пільгових молодіжних кредитів на житло?

Або власна квартира, або нормальне харчування

(© RadioSvoboda.ua)
Євгенія вважає, що має не такі вже й малі статки. Робота в банку дозволяє почуватися впевнено, але не настільки, щоб наважитися на купівлю власного житла. Навіть у кредит.

Чоловік Андрій також не може її в цьому переконати. Тому вони наймають однокімнатну квартиру на околиці Києва.

Дізнатися, як живеться у такому помешканні молодятам, вирішила моя київська колега Наталка Коваленко.

Наталка Коваленко: Маленька однокімнатна квартира на околиці міста з обдертими шпалерами, з меблями 50-их років у спальній кімнаті і без будь-яких меблів на кухні та несправною сантехнікою. Такий вигляд мала ось ця убога квартира 3 роки тому. Саме тоді Євгенія і Андрій погодилися знімати її за 100 у.о.

Євгенія: Навіть деякі меблі ми завозили самі, тому що на кухні не було їх взагалі. Зі стелі трошки крейда сиплеться на голову. З трубами постійна проблема, тому що це старий будинок, відповідно труби потребують заміни, а власник квартири не готовий, щоб щось там самостійно міняти.

Все, що там робилося, робилося нами самими. Ми все замінювали за власний кошт.

Наталка Коваленко: Власники обіцяли не підвищувати плату, якщо молода пара погодиться зробити ремонт за власний кошт. Однак сума стрімко збільшувалася.

Після першого ж ремонту вони вже платити за неї 150 у.о. Буквально місяць тому власниця збільшила плату до 220 американських доларів.

Євгенія: Вона каже, що квартири дорожчають, а вона не хотіла б цей прибуток втрачати. Навіть попри наші хороші з нею стосунки, що ми завжди вчасно платимо, самі все замінюємо, трішечки щось поліпшуємо.

Наталка Коваленко: А от про купівлю квартири молодята навіть і не мріють.

Євгенія: Якщо брати кредит хоча б на однокімнатну квартиру, то це в середньому не менше, ніж 60 тисяч доларів. Якщо його брати хоча б на 10 років, то виплата буде складати приблизно 800-850 доларів на місяць. Таких грошей я, звичайно, не маю.

Молодіжні кредити в Україні — безперспективно Ірина Біла: Не має власного помешкання і аспірант філософського факультету Київського університету імені Тараса Шевченка Сергій Волковинський. Купити житло вважає нереальним, стояти в черзі за молодіжними кредитами — безперспективним.

Сергій Волковинський: По-перше, дуже багато часу займає саме оформлення, а по-друге, організації не сприяють цьому і не дуже багато пояснюють з приводу нюансів і правил оформлення цього самого кредиту, тому це дуже затягується.

Тим більше, що є ще така проблема, що якщо спочатку цей молодіжний кредит покриває деякі відсотки банківські, то, виявляється, треба спочатку самому платити, а потім ці гроші повертаються.

Цей механізм, мені здається, погано зроблений, і тут треба його дещо вдосконалювати. Ірина Біла: Хоча ідею з молодіжними кредитами Олександр вважає загалом непоганою, проте навряд чи нею скористається. Каже, що за час, витрачений у чиновницьких кабінетах, можна заробити ті ж гроші, які потім обіцяє повернути держава на пільгових умовах.

(© ukrinform)
Сергій Волковинський: Ця ідея не дуже добре реалізується, тому виникає запитання, що краще зробити: витрачати зусилля для того, щоб погасити ці 9% за допомогою держави, щоб, як кажуть у народі, вибігати ці всі речі, щоб підписати; або ж ті самі зусилля і час витратити на те, щоб просто заробити ці 9%.

Ірина Біла: А якщо не складеться із зароблянням грошей на житло, і ціни на нерухомість у столиці продовжуватимуть “зашкалювати”, то реальніше буде придбати помешкання десь за межами України. Скажімо, в Німеччині.

Сергій Волковинський: У Берліні зараз квадратний метр житла коштує 900 доларів, а в Києві 1600. Ось різниця. Тому виникає бажання краще вивчити німецьку мову і там отримати собі житло.

Кредити на житло в Україні – вигідно

Ірина Біла: А ось заввідділу одного зі столичних банків Олексій Семенюк, навпаки, вважає, що купувати житло в кредит в Україні нині вигідно. І цим уже користуються деякі підприємливі особи.

Олексій Семенюк: На сьогоднішній день в Україні, як ні в одній іншій країні, брати житло в кредит є вигідно, тому що саме житло зростає в ціні, навіть набагато швидше, ніж відсоткові ставки і переплата по ньому. У мене є дуже багато знайомих, які беруть житло в кредит, а потім його перепродують.

Хто відповідальний за житло для молоді?

Ірина Біла: В Україні робота над програмою забезпечення молоді житлом розпочалася ще з 1992 року. За її реалізацію взялася Асоціація молодіжних житлових комплексів України, яка створила Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву.

Від червня 2000 року постановою Кабміну фонд реорганізували у Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву при Кабінеті Міністрів України. Відтоді саме він є головним захисником молоді, що прагне купити власне житло.

Познайомитися докладніше з роботою Фонду вирішив мій київський колега Олекса Починок.

Олекса Починок: Безкоштовний сир, як-то кажуть, буває лише у мишоловці. Будь-яка чудова ідея подібного роду часто перестає працювати в умовах суворої української дійсності. А тому і виникає закономірне питання про корупційну складову, а особливо коли йдеться про державні кошти.

Ось що говорить з цього приводу Валерій Омельчук, голова правління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, філіали якого є в усіх областях України.

Валерій Омельчук: Ця інформація є на відкритому веб-сайті фонду. Ви можете зараз зайти і подивитися, яка сім’я яке місце займає. Таким чином системно унеможливлені прояви якоїсь корупції. Тобто, не може бути такого, що хтось прийшов, дав директорові регіонального управління якийсь подарунок, а йому за це дали кредит.

Існує два види молодіжних кредитів: пільговий і не дуже

Олекса Починок: Раніше таких чітких критеріїв не було. Був варіант радянський: хто перший встав – того і чоботи. Тому фахівці фонду і придумали таку систему стимулювання для молодих сімей, щоб вони народжували дітей і отримувати медалі на Олімпійських іграх.

Додаткова інформація для мешканців сільської місцевості
Громадяни, які проживають в індивідуальному будинку, збудованому за рахунок кредиту, у сільській місцевості мають право на додаткові пільги. Якщо позичальник постійно працює у сільськогосподарському виробництві, у соціальній сфері села та органах місцевого самоврядування на селі, йому погашається 25% суми наданого кредиту додатково до вищевказаних пільг.
Нині ж існує дві програми. Перша – це пільгові довготермінові кредити за рахунок державного бюджету. Великі пільги надаються сім’ям з дітьми: є одна дитина, то і кредит стає безвідсотковим, двоє дітей - 25% кредиту списується, троє і більше дітей — списується вже половина кредиту, який потрібно повернути аж за 30 років.

Існують спеціальні методики обрахунку платоспроможності. Сім’я повинна мати можливість сплатити 300-700 гривень щомісячно. Дохід має перевищувати платіж у два рази.

Якщо ж ви не вписуєтесь у критерії пільгового кредитування, приміром, ви бездітні, то є інша програма за участі банків. Вони розраховують платоспроможність за своїми методиками. І йдеться вже про дохід від тисячі доларів і вище.

Стимул для народження дітей – житло зі скидкою

І що б ви думали?! Все це працює. Кількість дітей у сім’ях, які одержали кредит, в середньому у три рази більша, аніж в Україні. А це 25,5 тисяч сімей, які одержали кредит протягом останніх шести років із приблизно 100 тисяч, які перебувають на квартобліку. Тобто, таки видно світло у тунелі.

Але чи можливо забезпечити усіх? Ясно, що ні. Хто б подумав, але головна проблема – це гроші. Для вирішення її потрібно аж 25 мільярдів. Через це фонд лобіює рішення ВР, яке б дозволило йому заробляти гроші і спрямовувати їх на житлові кредити.

Загалом же вирішення проблеми житла для молоді лежить у площині загальної економічної ситуації в країні. Зараз її повністю вирішити зусиллями держави просто неможливо.

Хоча це і не позбавляє молодих людей необхідності напружуватись, якщо не на фронті заробляння пристойних грошей, то хоча б у благородній справі народження дітей, які так потрібні молодій українській державі.

Ірина Біла: Задумалася про народження другої дитини і родина Пакульманів із Феодосії.

Саме завдяки Державному фонду сприяння молодіжному житловому будівництву вони в березні в’їдуть у нову трикімнатну квартиру на березі моря.

Жодних хабарів! Так стверджує Олена Пакульман. Просто 10 років терпіння. Головне, як каже 33-річна жінка, не втрачати надії.

Олена Пакульман: Ми тинялися по квартирах. З родичами ми не могли жити, бо 10 осіб у 3-кімнатній квартирі – це нереально. Тому ми звернулися в цей молодіжний фонд у нас у місті Феодосії.

Ми не втрачали надії і чекали. На даний момент нам уже дали посвідчення, що ми є власниками квартири.

Ми зверталися не в один банк. Ми ходили і запитували, як можна взяти кредит, як можна придбати квартиру, але там дуже великі відсотки.

(© RadioSvoboda.ua)
У нас є донька, котрій 8 років. Коли ми звернулися у цей фонд, то нам сказали, що якщо у нас буде друге дитя, то 25% від вартості житла оплачує держава. І зараз ми з чоловіком задумуємося народити ще одну дитину. Вважаємо, що буде дуже гарно, коли ми дружною сім’єю будемо жити у своїй квартирі.

Ірина Біла: А ось киянці Наталі Криворучко пощастило менше. Хоча й жила вона в не менш комфортних умовах, ніж Олена Пакульман.

Щоправда, тепер у неї також є власне житло, але оплачене з кишені батьків.

Менш оптимістична історія про отримання молодіжного кредиту від Наталі Криворучко.

Наталія Криворучко: Вирішили ми взяти цей кредит, тому що ми жили з батьками, а ще у нас повинна була народитися друга донечка. Ми жили на 15 метрах у квартирі. Тобто, умови для дітей... Навіть гратися їм не було де.

Ми почули про кредит молодіжний і вирішили його взяти. Нам розповіли, як це треба робити, які треба довідки. Ми все це здали, висиджували у чергах.

Нам сказали: “Чекайте”. Ніхто хабара не вимагав, у той же час ніхто не хотів нічого робити. Ми раз приїхали і запитали, другий раз приїхали, третій раз приїхали...

Час виходить – ми махнули рукою і купили квартиру. Нам батьки допомогли, і ми купили собі півхатинки маленької і там живемо.

Ірина Біла: Понад рік тому на Харківщині «заморозили» молодіжну програму житлового кредитування. Скористатися нею міг кожен, хто бажав, тільки б мав менше ніж 35 років.

Треба було принести документи про купівлю квартири, і держава зобов’язувалася частково компенсувати банківські відсотки.

Несподівана зупинка програми зробила кілька сотень харків’ян заручниками держави.

Більше про це знає харківська кореспондентка Радіо Свобода Олена Солодовнікова.

Олена Солодовнікова: Ольга Скоробагач разом із чоловіком та двома синами раніше мешкала у тісній кімнаті в гуртожитку. Спочатку думали просто знімати більшу за площею квартиру. Але вирішили, що вигідніше скористатися молодіжним кредитом.

“Витрати майже ті самі, але все ж таки платиш уже за власні стіни,” — розмірковувала Ольга Скоробагач.

Ольга Скоробагач: Швиденько зібрали пакет документів і побігли до молодіжного фонду. Але на дверях висіла табличка, що з 14 грудня 2005 року документи вже не приймають.

За компенсацією держави звернутись уже не встигли

Олена Солодовнікова: За компенсацією родина Скоробагач запізнилася на тиждень. Але на той час вони вже оформили купівлю-продаж квартири, отже, мають відповідати перед банком.

Тепер на своїх шістдесяти квадратних метрах родина Скоробагач мешкає, сильно затягнувши паски.

Уся зарплата чоловіка-менеджера, а це 350 доларів, іде на щомісячний розрахунок із боргом. А сподівалися, що за допомогою державних компенсацій будуть віддавати втричі менше.

Заробітку вчительки-математики у профтехучилищі вистачає лише на те, щоб погодувати близьких скромною вечерею та заплатити за дитсадок для одного з синів.

Проблеми від популярності

Голова фонду «Укрмолодьжитло» Олександр Вензель упевнений: негаразди з бюджетними компенсаціями почалися через їхню завелику популярність. За три роки ними скористалися 2,5 тисячі сімей. Потім попит став настільки великий, що грошей, передбачених посадовцями, вже не могло вистачити. Розповідає Олександр Вензель.

Олександр Вензель: Ось тут і почалась буча. Фахівці розуміють, як побудований бюджетний процес. А чому набрали стільки договорів? А чому не заклали стільки грошей? І це все питання зовсім іншого рівня.

(© RadioSvoboda.ua)
Олена Солодовнікова: Заручники ситуації, за попередніми підрахунками, це близько 200 харків’ян, до суду поки що не подають. Мабуть, це зайвий клопіт, адже банки справедливо вимагають грошей, і на бійки з «державними вітряками» не вистачає сил.

Ольга Скоробагач сподівається, що до посадовців повернеться здоровий глузд.

Ольга Скоробогач: Я всією душею сподіваюсь, що вони там отямляться. Кому ж тоді допомагати, як не молодій родині з дітьми? Як прорватися в цьому житті взагалі?

Олена Солодовнікова: Зараз ходять чутки про відновленням програми молодіжного кредитування з частковою компенсацією, але вже на інших засадах. Вірогідно, що компенсацію отримуватимуть тільки особи, що стоять у черзі на житло, а надавати її будуть лише на 5 років. При тому, що кредит найчастіше погашають упродовж 20-25.

Ірина Біла: “Ніщо так не псує людину, як квартирне питання,” — казав російський класик. І вже напевне ніщо так не псує імідж держави, як нехтування потребами майбутніх поколінь. Для Адама домом був власний рай. Для більшості ж його нащадків раєм є дім. Власний дім.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG