Доступність посилання

ТОП новини

Дослідження зразків коронавірусу із 75 країн встановило, що мутації не роблять його заразнішим


SARS-CoV-2, також відомий як новий коронавірус, вірус, який викликає COVID-19, виділений із крові пацієнта в США. Момент виходу вірусу із поверхні клітини, культивованої у лабораторії. США
SARS-CoV-2, також відомий як новий коронавірус, вірус, який викликає COVID-19, виділений із крові пацієнта в США. Момент виходу вірусу із поверхні клітини, культивованої у лабораторії. США

Мутації вірусу SARS-CoV-2, що спричиняє COVID-19, не збільшують його здатність передаватися від людини до людини. До такого висновку прийшли британські вчені. Щоправда, вони обережно називаються цей результат своїх досліджень – попереднім, повідомляє Голос Америки.

Мутуючи, коронавірус не стає заразнішим. До такого висновку прийшли дослідники Лондонського Університету-Коледжу, проаналізувавши геном понад 15 тисяч зразків вірусу із 75 країн.

Науковці встановили, що мутації, які акумулюються в РНК вірусу, зменшують або не впливають на його поширення.

Вчені ідентифікували майже 7 тисяч мутацій у зразках вірусу, які вони вивчали.

З них 273 ставалися кілька разів у різних зразках – саме вони важливі для дослідження, бо свідчать, що вони мають якусь вагу для вірусу в його еволюції пристосування до нового носія – людей.

Із цієї кількості 31 мутація ставалася понад 10 разів.

«Ми застосували нову технологію, щоб визначити, чи віруси із новою мутацією більше передаються, і встановили, що жодна з цих мутацій не йде на користь вірусу», – пояснює професор Франсуа Бало, один із авторів дослідження, в інтерв’ю Medical News Today.

Жодна з цих мутацій не йде на користь вірусу

Подальший аналіз встановив, що більшість ідентифікованих мутацій сталися в наслідок взаємодії із імунною системою зараженої людини, що не свідчить, що вірус адаптується до людей в цілому. Дослідження було опубліковано на сервері BioRxiv та наразі не пройшло рецензування та експертну оцінку.

Коротко про нове довкола COVID-19 у світі за тиждень – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:06:20 0:00

Біохомік Олена Данилюк звертає увагу, що особлива увага британських дослідників приділялась мутації в ділянці шпильки вірусу (мутація D614G ), яку також досліджували вчені лабораторії Ендрю Ворда Інституту Скріпса (Scripps Institute) і прийшли до дещо відмінних висновків.

«У вірусному варіанті, найбільш поширеному в Нью-Йорку та Італії, певна мутація D614G допомагає вірусу інфікувати клітини ефективніше. Вчені стверджують, що при перевірці бази даних GenBank у лютому, цієї мутації D614G не спостерігалось. У зразках з березня її можна було виявити в 1 з 4 зразків. У травні ця мутація спостерігалась у 70 відсотках зразків», – пояснює Данилюк, яка раніше працювала в проектах із розробки біомедичних сенсорів США, а нині працює у відділі Патентування і комерціалізації технологій у Вейнському університеті у Детройті штату Мічиган.

«Вірус під тиском природного відбору залишився у формі, яка є більш стабільною для його виживання», – вважає Данилюк і зауважує, що усі ці дані є попередніми, бо для того, щоб точно довести збільшення чи зменшення потужності інфікування вірусу у наслідок цієї мутації потрібно більше даних і детальні дослідження в контрольованих лабораторних умовах.

Обидва дослідження не розглядали, чи впливають мутації вірусу на вираженість симптомів COVID-19 та смертність.

Читайте ще:

Влада Києва вирішила посилити карантин – Кличко

В Україні виявили 664 нові випадки COVID-19 – МОЗ​

Кордони для України відкрили Туреччина, Єгипет, Албанія, Хорватія та Чорногорія – міністр​

  • Зображення 16x9

    Тетяна Ворожко

    Журналіст і редактор «Голосу Америки». Ведуча програми «Студія Вашингтон». Фокусується на висвітленні українських питань у Конгресі, прямих включеннях із місця подій, американській політиці. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» («1+1»). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG