Доступність посилання

ТОП новини
25 Червень 2019, Київ 06:44

Указ Зеленського і парламент: КСУ розглянув відкриту частину провадження


11 червня КСУ розглянув відкриту частину провадження щодо указу президента про розпуск Верховної Ради

Київ – Конституційний суд України розглянув відкриту частину провадження щодо указу президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради через відсутність у ній коаліції. Це тривало з перервами близько восьми годин. Тепер судді досліджуватимуть надані матеріали, радитимуться і ухвалюватимуть рішення, але це відбуватиметься непублічно. І як зазначають окремі експерти, на дату парламентських виборів та легітимність їхніх результатів висновки суддів не мали б вплинути.

На засідання Великої палати Конституційного суду прийшов і сам президент Володимир Зеленський. Щоправда, ненадовго. Він висловив сподівання на справедливе рішення і пішов, зазначивши, що не хоче, аби присутність глави держави трактували як тиск на суд.

«Не мені розповідати вам, що таке дух і буква закону. Я впевнений, що рішення про розпуск Верховної Ради відповідає обом цим критеріям… Зараз суспільство дуже уважно слідкує за цією справою, ви точно всі про це знаєте. І, думаю, приймете рішення, справедливе рішення, за яке нам всім не буде соромно», – заявив Зеленський.

Далі на засіданні його представляв Федір Веніславський. Пояснюючи позицію президента, він зазначив, що коаліція у Верховній Раді перестала існувати, відколи з неї вийшла фракція «Радикальної партії Ляшка», бо відтоді у ній стало замало депутатів – менш ніж 226.

«Визнаність юридичного факту відсутності коаліції підтверджується офіційними документами, які є на офіційному сайті Верховної Ради України, а саме: стенограмою планарних засідань Верховної Ради України, зокрема, від 29 березня 2016 року. Мова йде про що? Що системою «Рада» зафіксовано, що сукупний склад двох фракцій (БПП та «Народний фронт» – ред.) станом на 29 березня становив 216 народних депутатів», – сказав Веніславський.

Це заперечували автори подання до Конституційного суду. 62 депутатів, що під ним підписалися, представляли троє – Андрій Тетерук та Ігор Алексєєв із «Народного фронту», а також Олег Купрієнко із «Радикальної партії». За їхніми словами, представник президента не враховує позафракційних депутатів, які вийшли зі своїх фракцій, але залишилися в коаліції, коли ті її покинули.

«У фракцію БПП заходили народні депутати. Пам’ятаємо, що із «Самопомочі» шість народних депутатів було виключено, вони пересіли в інший сектор до БПП, і коаліція була», – зауважив Купрієнко.

Водночас, як зазначили самі судді Конституційного суді, якихось списків складу коаліції станом на 2016-й, на основі яких можна судити про кількість депутатів парламентської більшості, жодна зі сторін їм не надавала.

Як зазначив Ігор Алексєєв, коаліція таки перестала існувати, але дещо пізніше, 17 травня 2019 – коли з неї вийшов «Народний фронт».

«І фактично станом на даний момент вона ще має місячний термін на формування нової коаліції. Тому ми вважаємо, що цей указ не відповідає низці статей Конституції України», – сказав він.

Виступав також і представник Верховної Ради у Конституційному суді Анатолій Селіванов. На його переконання, указ президента про розпуск Ради дійсно має невідповідності українській Конституції, але він вважається конституційним, поки інакше не вирішить суд.

«Сама імперативна воля, політична воля президента, вона обов’язково має бути присутня, але в межах тих повноважень, які передбачені Конституцією. Статті Конституції мають бути дотримані до крапельки, до коми», – зазначив правник.

Водночас, як пояснив Селіванов у коментарі Радіо Свобода під час однієї з перерв у засіданні, будь-яке рішення суддів не може скасувати позачергові вибори, і новий склад парламенту буде легітимним.

«Указ не зупинено цим провадженням у Конституційному суді, і процес іде. Тривають з’їзди політичних партій, визначаються списки, процес іде. ЦВК сприймає цей процес як початок виборчого процесу», – сказав він.

Перед початком засідання під стінами Конституційного суду тривав невеликий мітинг на підтримку визнання указу Володимира Зеленського неконституційним, але до завершення засідання демонстранти не чекали.

Під час акції біля будівлі Конституційного суду України, який розглядає питання, чи відповідає Конституції указ президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради. Київ, 11 червня 2019 року
Під час акції біля будівлі Конституційного суду України, який розглядає питання, чи відповідає Конституції указ президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради. Київ, 11 червня 2019 року

Окрім того, поліція Києва повідомляла про нібито мінування будівлі суду. Нікого звідти, однак, не евакуювали, і засідання через це не переривалося.

Коли має бути рішення?

Раніше один із авторів конституційного подання, народний депутат Максим Бурбак, показав на сторінці у Facebook листа від судді Конституційного суду Віктора Кривенка, де зазначено, що провадження у справі відкрили 29 травня.

У зв’язку з цим останнім днем, коли Конституційний суд може винести рішення про конституційність указу Володимира Зеленського, є 29 червня 2019 року.

23 травня набрав чинності указ президента України Володимира Зеленського, який достроково припинив повноваження парламенту восьмого скликання та призначив вибори на 21 липня.

Вже 24 травня в Україні розпочалася виборча кампанія до Верховної Ради.

Радіо Свобода вело пряму трансляцію з відкритої частини пленарного засідання КСУ.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Політична карикатура художника Олексія Кустовського
Політична карикатура художника Олексія Кустовського

Питання не в даті виборів, а в оцінці КСУ указу Зеленського про розпуск Ради – Ємець

Парубій: у складі коаліції було 227 народних депутатів

«Народний фронт» заявляє, що надав Конституційному суду докази існування коаліції в Раді​

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG