Експертиза СБУ показала, що ракетний обстріл залізничного вокзалу у Краматорську здійснили з окупованої частини Донеччини. Про це повідомив 21 травня речник відомства Артем Дехтяренко.
«Служба безпеки отримала беззаперечні докази причетності російських окупантів до обстрілу залізничного вокзалу у Краматорську 8 квітня, в результаті якого загинула 61 особа, а 121 – отримала поранення. Завдяки низці досліджень траєкторії польоту ракети та аналізу інших аспектів вдалося встановити, що удар було здійснено з території Донецької області, яка ще з 2014 року перебуває під тимчасовою окупацією РФ», – йдеться в повідомленні.
Експерти підтвердили, що для обстрілу застосували керовану одноступінчасту твердопаливну ракету 9М79-1 із зарядом касет – на широкий загал вона відома як «Точка У», пояснили в СБУ.
За даними відомства, декілька комплексів із «Точкою У» розміщені на окупованих територіях Донбасу та використовуються вже протягом 8 років.
Слідчі СБУ «продовжують свою роботу і поповнюють доказову базу у межах кримінального провадження за ст. 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України».
10 квітня, як повідомив голова Донецької обласної військової адміністрації Павло Кириленко, слідча група, яка завершила роботу на місці обстрілу в Краматорську, на той момент встановила, що внаслідок ракетного удару загинули 57 людей, ще 109 зазнали поранень.
8 квітня високопоставлений чиновник Міністерства оборони США на закритому брифінгу для журналістів повідомив, що ракетний удар із комплексу «Точка У» був здійснений саме російськими військовими, попри намагання російського командування зняти з себе відповідальність за це.
8 квітня російські військові завдали ракетного удару по залізничному вокзалу у Краматорську на Донеччині, звідки здійснювалася евакуація і де перебували близько чотирьох тисяч цивільних.
При цьому одразу після обстрілу низка російських телеграм-каналів повідомила, що ціллю обстрілу були українські військові та техніка, але згодом відредагували ці повідомлення. Згодом у Кремлі почали заявляти, що Росія непричетна до цього.
Наразі Управління верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити 8189 випадків загибелі чи поранення цивільних людей в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії: 3838 загиблих і 4351 поранений. Це дані від 24 лютого до півночі 19 травня, повідомили в УВКПЛ ООН.
При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
