16 грудня Україна наблизиться до отримання компенсації за шкоду, завдану Росією від повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року.
До Гааги прибудуть високопосадовці – ймовірно, президент України Володимир Зеленський та президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн – щоб ухвалити нову конвенцію, яка передбачає створення Міжнародної комісії з розгляду претензій України.
Певною мірою це другий із трьох кроків, які необхідно здійснити Києву, щоб в майбутньому отримати компенсацію. Перший крок зробили у 2023 році, коли Рада Європи створила Реєстр збитків для України (RD4U), який фіксує вимоги про компенсацію за шкоду, втрати або тілесні ушкодження, спричинені російською агресією проти України. Цей реєстр уже працює і на сьогодні отримав понад 60 тисяч заяв від держав, організацій та приватних осіб.
Третім і завершальним кроком має стати створення компенсаційного фонду. Такий фонд, імовірно, адмініструватиме Рада Європи або одна з її держав-членів, а наповнюватиметься він коштами – найімовірніше, з заморожених російських активів, – які будуть спрямовані Україні.
Європейські посадовці повідомили Радіо Свобода, що і реєстр, і комісія з розгляду претензій безумовно відіграватимуть певну роль у майбутніх російських репараціях у той чи інший спосіб, а також, імовірно, стануть частиною будь-якої мирної угоди між двома воюючими країнами.
Що саме робитиме Міжнародна комісія з розгляду претензій України?
Якщо реєстр дотепер збирав і фіксував заяви, а також акумулював докази для компенсації, то майбутня комісія піде далі – вона визначатиме вид і розмір компенсації, якщо така підлягатиме виплаті. Розглядатимуться події, починаючи з моменту початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Претензії стосуються всієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з територіями, які Росія утримує з часу анексії Криму у 2014 році та подальшого початку бойових дій у Донецькій і Луганській областях. Це також охоплює повітряний простір України, внутрішні водні шляхи та територіальне море, а також повітряні судна й морські судна, що перебувають під юрисдикцією Києва.
Після початку роботи буде створено три панелі для оцінки всіх заяв, а держави-учасниці, як очікується, делегуватимуть своїх національних експертів у таких сферах, як
- міжнародне право,
- врегулювання спорів,
- страхування та оцінка збитків.
Конвенція про створення комісії набуде чинності після її ратифікації 25 державами-учасницями. Це має відбутися відносно швидко, з огляду на те, що реєстр підтримали 41 держава, включно з усіма країнами ЄС, окрім Угорщини. Дипломати повідомили Радіо Свобода, що очікується ратифікація приблизно такою ж кількістю держав.
Нідерланди були рушійною силою у питанні компенсації для України, відіграючи ключову роль у підготовці проєкту конвенції та її затвердженні різними органами Ради Європи протягом минулого року.
І хоча і реєстр, і комісія мають виразний європейський характер та створені в межах інституційної рамки Ради Європи, ця ініціатива відкрита для країн з усього світу. Ба більше, саме резолюція Генеральної асамблеї ООН щодо майбутніх репарацій для України, ухвалена ще у 2022 році, дала старт цьому процесу.
Росія також має можливість приєднатися до обох структур – як повноправний член або як «спостерігач», хоча європейські посадовці, з якими спілкувалося Радіо Свобода, вважають це вкрай малоймовірним. Якщо ж Москва у майбутньому стала б членом, їй довелося б повністю фінансувати роботу комісії, тоді як нині її діяльність, імовірно, забезпечуватиметься за рахунок нефінансових внесків держав-учасниць.
Форум