Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
За словами радника, з середини минулого року кладовище, на якому було зачинене для відвідування і охоронялося окупаційною армією
Супутникові знімки Google Maps, що напередодні були опубліковані у мережі, можуть фіксувати кладовища, на котрих поховані російські військові. Таку думку висловив радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко в ефірі «Свобода.Ранок» – проєкту Радіо Свобода. Посадовець розповів, що знімки поховань ще потрібно опрацювати, аби встановити кількість захоронень та час, коли вони були зроблені.
«Це точно не співпадає по часу з періодом ексгумації. Це точно не співпадає з періодом, коли окупанти збирали трупи по вулицях. Це набагато раніше. Можливо, в нас є і така гіпотеза, це можуть бути могили не маріупольців. Тому що росіяни мали десь ховати своїх вбитих окупантів. І цілком можливо, що це воно. Тому треба з’ясувати певні деталі, нам для цього знадобиться щонайменше тиждень», – заявив Андрющенко.
За словами радника, з середини минулого року кладовище, на якому виявили нові поховання, було зачинене для відвідування і охоронялося окупаційною армією. Однак час, коли були зроблені супутникові знімки, не співпадає з періодами, які дали би можливість ідентифікувати поховання як кладовища із загиблими маріупольцями.
«В Мангуші поховано в подібних похованнях приблизно, 4 тисячі людей. А це поховання принаймні візуально більше. На сьогодні ми не можемо сказати точно, коли з’явилося це поховання. Точно знаємо, що це поховання не робили наші комунальники, не робила українська влада. Це поховання з’явилося вже за період контролю російською стороною, за період контролю окупантами. Хто похований, скільки поховано – на сьогоднішній день ми сказати не можемо», – сказав Андрющенко.
Руйнування, зафіксовані на супутникових знімках Google Maps, дають змогу встановити, що фото зроблено в різні дати після середини березня 2022 року.
Український фотограф отримав нагороду World Press Photo за світлину удару РФ по Маріуполю
1/17Ірину Калініну, поранену вагітну жінку, вивозять із пологового будинку, який постраждав під час російського авіаудару в Маріуполі, Україна, 9 березня 2022 року. Її дитину назвали Мироном (від слова «мир»), яка народилася мертвою, а через пів години померла й сама Ірина.
Премія World Press Photo of the Year – фото року:Авіаудар по пологовому будинку Маріуполя, Євген Малолєтка, AP
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
2/1715-річний Халіл Ахмад позує в Гераті, Афганістан, 19 січня 2022 року після того, як його батьки продали його нирку за 3500 доларів, щоб сім’я мала змогу харчуватися. Відсутність робочих місць і загроза голоду призвели до різкого зростання незаконної торгівлі органами в Афганістані.
Історія року World Press Photo: Ціна миру в Афганістані, Мадс Ніссен, Politiken/Panos Pictures
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
3/17Жінки та діти просять хліб біля пекарні в центрі Кабулу, 14 січня 2022 року.
Історія року World Press Photo: Ціна миру в Афганістані, Мадс Ніссен, Politiken/Panos Pictures
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
4/17Ісламська декларація віри: «Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммад — Його посланник» покриває стіну колишнього посольства США в Кабулі.
Історія року World Press Photo: Ціна миру в Афганістані, Мадс Ніссен, Politiken/Panos Pictures
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
5/17Джайнагул Брджієва та її родина насолоджуються купанням в гарячому джерелі в Каджі-Сай, Киргизстан, 9 березня 2021 року. Деякі люди вважають, що вода цього джерела має цілющі властивості.
Нагороду World Press Photo за довгостроковий проєкт отримала Ануш Бабаджанян VII Photo/National Geographic Society for Battered Waters за її висвітлення керування водними ресурсами та його впливу на Центральну Азію
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
6/17Жителька села Істіклол в Таджикистані відпочиває біля своєї теплиці на річці Вахш, притоці Амудар'ї, 23 березня 2022 року. Вона використовує річкову воду для поливу своїх огірків.
Нагороду World Press Photo за довгостроковий проєкт отримала Ануш Бабаджанян VII Photo/National Geographic Society for Battered Waters за її висвітлення керування водними ресурсами та його впливу на Центральну Азію
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
7/17Сонунбек Кадиров керує своїм водним таксі, яке обслуговує село Кизил-Бейіт, Киргизстан, 16 березня 2021 року. Місцевий доступ до головної дороги був заблокований повінню під час будівництва Токтогульської дамби в 1960-х роках.
Нагороду World Press Photo за довгостроковий проєкт отримала Ануш Бабаджанян VII Photo/National Geographic Society for Battered Waters за її висвітлення керування водними ресурсами та його впливу на Центральну Азію
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
8/17Мул в річці Амудар'я в Узбекистані надає воді темно-червоний колір, позаяк рівень води продовжує знижуватися, фото від 18 жовтня 2019 року.
Нагороду World Press Photo за довгостроковий проєкт отримала Ануш Бабаджанян VII Photo/National Geographic Society for Battered Waters за її висвітлення керування водними ресурсами та його впливу на Центральну Азію
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
9/17Цей відеопроєкт, заснований на фотографіях, розповідає про одну хаотичну ніч із життя іранської медсестри, яка рятує життя молодому протестувальнику на ім’я Реза. Кадри дають можливість поглянути на небезпеки, з якими сьогодні стикаються протестувальники на вулицях Ірану. Протести почалися у вересні 2022 року після того, як Махса Аміні, 22-річна курдка, померла після того, як її заарештувала поліція моралі Ірану за нібито порушення суворих правил країни, які обмежують одяг і поведінку жінок.
У конкурсі також було нагороджено фотовідео з Ірану під назвою «Жінка, життя, свобода», створене 10 анонімними фотографами Middle East Images/Iranwire
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
10/17Журналісти та фотографи, які намагаються зробити репортаж про протести, стикаються з репресіями з боку іранського режиму, починаючи від залякувань до арештів і насильства. Фотографи, які зробили ці знімки, залишаються анонімними з міркувань безпеки.
У конкурсі також було нагороджено фотовідео з Ірану під назвою «Жінка, життя, свобода», створене 10 анонімними фотографами Middle East Images/Iranwire
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
11/17Ще одне фото з протестів в Ірані.
У конкурсі також було нагороджено фотовідео з Ірану під назвою «Жінка, життя, свобода», створене 10 анонімними фотографами Middle East Images/Iranwire
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
12/17Яна Бачек, яку намагаються заспокоїти її партнер Євген Власенко і мати Любов, плаче над тілом свого батька Віктора Губарєва, який загинув, коли купував хліб під час обстрілу Харкова, Україна, 18 квітня 2022 року.
World Press Photo Contest, Європа, одиночні фото: Яна та Віктор, Алкіс Константінідіс, Reuters
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
13/17Танки російської армії рухаються вулицею на околиці Маріуполя, Україна, 11 березня 2022 року.
World Press Photo, Європа, Історії: Облога Маріуполя, Євген Малолєтка, AP
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
14/17Жанна Гома (праворуч) та її сусіди у бомбосховищі в Маріуполі, 6 березня 2022 року.
World Press Photo, Європа, Історії: Облога Маріуполя, Євген Малолєтка, AP
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
15/17Постраждалий під час обстрілу російськими військами цивільний Сергій Краля після операції в лікарні Маріуполя, 11 березня 2022 року.
World Press Photo, Європа, Оповідання: Облога Маріуполя Євген Малолєтка, AP
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
16/17Віктор несе свою дружину Оксану Баландіну, яка втратила ноги на війні, в лікарню у Львові, Україна, 14 травня 2022 року. Пара одружилася, коли Оксана була в лікарні, і Віктор ніс її так, ніби це був перший танець.
World Press Photo Почесна грамота Європи: Еміліо Моренатті, AP
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
17/17Іранка сидить на стільці перед жвавою площею в Тегерані, порушуючи закон про обов’язкове носіння хіджабу, 27 грудня 2022 року. «Через кілька днів після смерті Махси я проходила повз бульвар Кешаварзі, коли побачила величезний натовп чоловіків і жінок, молоді й літніх людей, які скандували гасло, якого я ніколи раніше не чула: «Жінка, життя, свобода». Це мене просвітило; дало поштовх», – сказала вона.
World Press Photo Почесна відзнака Азії: Ахмад Халабісаз
Українець Євген Малолєтка, фотограф Associated Press (AP), отримав нагороду World Press Photo of the Year за фотографію, яка відображає біль і страждання, спричинені вторгненням Росії в Україну.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Назад
Вперед
Російські війська окупували Маріуполь у травні 2022 року після кровопролитних боїв і тривалої блокади. Перші повідомлення про братські поховання маріупольців почали з’являтися під час блокади міста навесні 2022 року.
У ході військового вторгнення Росії в Україну Маріуполь майже повністю зруйнований обстрілами. За оцінками ООН, у місті знищено або пошкоджено близько 90% багатоповерхових житлових будинків та близько 60% приватних будинків.
Російські війська підозрюють у скоєнні у Маріуполі численних воєнних злочинів. Москва це заперечує.
