Організації, які представляють німецьких роботодавців та профспілки, спільно виступили проти негайного запровадження на заборони імпорту природного газу з Росії, стверджуючи, що цей крок призведе до закриття підприємств та втрати робочих місць.
Голова Конфедерації німецьких асоціацій роботодавців (BDA) Райнер Дульгер і голова Німецької конфедерації профспілок (DGB) Райнер Гофман оприлюднили спільну заяву 18 квітня, коли лідери Європейського Союзу обговорюють можливі нові енергетичні санкції проти Росії через її вторгнення в Україну.
«Негайне газове ембарго призведе до зниження обсягів виробництва та його зупинок, подальшої деіндустріалізації та довгострокової втрати робочих місць у Німеччині», – заявили Дульгер і Гофман, яких цитує агентство dpa.
Читайте також: Вірменія перейшла на оплату російського газу в рублях – міністр економіки
Дулгер і Хоффманн висловили стурбованість тим, що в нинішній дискусії про ембарго нібито недостатньо уваги приділяється тому, аби будь-які санкції були цілеспрямованими, а економіка країн, які санкції запроваджують, не зазнавала шкоди.
Обидва заявили, що нинішні пропозиції зашкодять економіці Німеччини та рівню зайнятості більше, ніж аналогічним показникам у Росії. Щоб допомогти Україні, стверджують вони, необхідно забезпечити Німеччині стабільні економіку та ринок праці.
Виконавча комісія Європейського Союзу раніше окреслила кроки щодо скорочення споживання російського газу на дві третини до кінця року за рахунок використання більшої кількості трубопровідного газу з Норвегії та Азербайджану, імпорту більшої кількості скрапленого природного газу, прискорення розгортання вітрових та сонячних проектів та посилення зусиль із енергозбереження.
27 країн ЄС отримують близько 40% свого природного газу і близько 25% нафти з Росії. Відмовитися від газу буде найважче, вважають експерти з енергетики, оскільки більша його частина надходить трубопроводами з Росії, а постачання скрапленого газу, який можна доставити морем, обмежене через високий попит у всьому світі.
Німеччина, основний імпортер російського газу та нафти, досі чинила опір негайному ембарго, але заявляє, що планує поступово відмовитися від російської нафти до кінця року і більшої частини російського газу до середини 2024 року.
Українська влада наполягає на ембарго на російський природний газ, заявляючи, що гроші, які європейські країни сплачують за російські енергоносії, фінансують війну Москви проти України. Європа на початку квітня заборонила імпорт російського вугілля, починаючи з серпня.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
