Україна отримає 7 самохідних гаубиць Panzerhaubitze 2000 з Німеччини приблизно 22 червня. Про це в коментарі виданню «НВ» повідомив посол України в Німеччині Андрій Мельник.
«Тому ситуація така: у нас є оголошення, які або зовсім не виконуються, або... Мова йдеться про дві обіцянки: 7 самохідних гаубиць, які будуть передані нам – ми ці системи отримаємо десь 22 червня; і самохідні зенітні системи, так звані «Гепарди». Це теж стара зброя – 30 одиниць: 15 «Гепардів» – до кінця липня, ще 15 – до кінця серпня. Тобто лише 2 рішення зі всіх оголошених німецьким урядом до сьогодні, які перебувають в стадії реалізації», – сказав Мельник.
Раніше інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини, повідомляло, що у липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак.
Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки.
Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.
1 червня канцлер Німеччини Олаф Шольц, крім того, заявив, що його країна найближчим часом надасть Україні сучасні системи протиповітряної оборони. Втім, офіційно наразі невідомо, які саме системи, скільки їх буде надано Україні і коли.
29 травня стало відомо, що уряд Німеччини надасть Україні грантову допомогу у розмірі 1 мільярд євро. Про це за підсумками переговорів з українським міністром фінансів Сергієм Марченком повідомила посол ФРН у Києві Анка Фельдхузен.
Німеччина і раніше після початку вторгнення надавала Україні фінансову підтримку. Водночас на адресу Берліна лунали звинувачення щодо небажання активно надавати Києву військову допомогу.
За даними видання «Українська правда», з 30 березня по 26 травня в Україну надійшли лише дві поставки зброї від федерального уряду Німеччини. Зокрема, у травні Німеччина надіслала 3000 протитанкових мін та ще 1600 спеціальних кумулятивних протитанкових мін. Обіцяні постачання важких озброєнь так і не розпочиналися.
У зв’язку з російським вторгненням армії України допомагають багато західних країн на чолі зі США та Великою Британією.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
