Доступність посилання

«Розкидало людей вибуховою хвилею». Історії переселенців з окупованої частини півдня, які нині живуть у Львові

Дитячі іграшки у модульному містечку для переселенців у Львові
Дитячі іграшки у модульному містечку для переселенців у Львові

Про життя у Львові та покинуті домівки – переселенці з нині окупованих територій півдня України розказали свої історії проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я». Кореспонденти проєкту побували в одному з модульних містечок для переселенців, облаштованих у місті.

Пес, який живе в модульному містечку для переселенців у Львові
Пес, який живе в модульному містечку для переселенців у Львові

Світлана, 34 роки, родом з Маріуполя:

– Ми ще у 2014 році виїхали з Маріуполя у Харківську область до знайомих, там і залишилися. Батьки кликали назад, а ми чи то відчували, чи що… Ми там звикли вже. У гості кожного року їздили до батьків. Маріуполь став таким гарним за цей час, зробили парки, фонтани… Коли все почалося 24 лютого, ми увімкнули новини, оголосили, що війна, і почали одразу батькам телефонувати. Додзвонитися до них ми не змогли, зв’язок зник. І потім самі вони 6 березня зателефонували з «Феніксу» (оператор мобільного зв’язку на підконтрольній угрупованню «ДНР» території – ред.).

Харківщина: українські військові на оборонних позиціях на передовій (фоторепортаж)

Дитячі малюнки на одній з позицій Збройних Сил України. Харківська область, 20 квітня 2022 року
1/12 Дитячі малюнки на одній з позицій Збройних Сил України. Харківська область, 20 квітня 2022 року
Як тримає оборону 93 бригада «Холодний Яр» – очима кореспондента Радіо Свобода
Український військовий. Харківська область, 20 квітня 2022 року
2/12 Український військовий. Харківська область, 20 квітня 2022 року
Як тримає оборону 93 бригада «Холодний Яр» – очима кореспондента Радіо Свобода
Сніданок у польових умовах на передовій. Харківська область, 20 квітня 2022 року
3/12 Сніданок у польових умовах на передовій. Харківська область, 20 квітня 2022 року
Як тримає оборону 93 бригада «Холодний Яр» – очима кореспондента Радіо Свобода
Боєць ЗСУ «слухає небо», намагаючись почути звуки можливого наближення ворожих гелікоптерів. Харківщина, 20 квітня 2022 року
4/12 Боєць ЗСУ «слухає небо», намагаючись почути звуки можливого наближення ворожих гелікоптерів. Харківщина, 20 квітня 2022 року
Як тримає оборону 93 бригада «Холодний Яр» – очима кореспондента Радіо Свобода
Військовий ЗСУ Олександр на передових позиціях. Харківська область 20 квітня 2022 року
5/12 Військовий ЗСУ Олександр на передових позиціях. Харківська область 20 квітня 2022 року
Як тримає оборону 93 бригада «Холодний Яр» – очима кореспондента Радіо Свобода
На посту серед верб, що вже розпустилися. Позиції ЗСУ на Харківщині.<br />
Російські військові зосередили для ведення бойових дій на Ізюмському напрямку до 25 батальйонних тактичних груп зі складу 1-ї танкової армії, 20-ї та 35-ї загальновійськових армій і 68-го армійського корпусу Східного військового округу, повітряно-десантних військ збройних сил РФ, повідомляє Генштаб ЗСУ
6/12 На посту серед верб, що вже розпустилися. Позиції ЗСУ на Харківщині.
Російські військові зосередили для ведення бойових дій на Ізюмському напрямку до 25 батальйонних тактичних груп зі складу 1-ї танкової армії, 20-ї та 35-ї загальновійськових армій і 68-го армійського корпусу Східного військового округу, повітряно-десантних військ збройних сил РФ, повідомляє Генштаб ЗСУ
Як тримає оборону 93 бригада «Холодний Яр» – очима кореспондента Радіо Свобода
Український воїн спить у бойовій машині піхоти. Передові позиції на&nbsp; Харківщині. Україна, 20 квітня 2022 року
7/12 Український воїн спить у бойовій машині піхоти. Передові позиції на  Харківщині. Україна, 20 квітня 2022 року
Як тримає оборону 93 бригада «Холодний Яр» – очима кореспондента Радіо Свобода
Військові відпочивають на позиції у Харківській області, 20 квітня 2022 року
8/12 Військові відпочивають на позиції у Харківській області, 20 квітня 2022 року
Як тримає оборону 93 бригада «Холодний Яр» – очима кореспондента Радіо Свобода
Фронтова кава у хвилини відпочинку на передовій. Харківщина, 20 квітня 2022 року
9/12 Фронтова кава у хвилини відпочинку на передовій. Харківщина, 20 квітня 2022 року
Як тримає оборону 93 бригада «Холодний Яр» – очима кореспондента Радіо Свобода
Посмішка і впевненість. Українські бійці кажуть, що готові відбивати атаки російських загарбників на цьому напрямку. Харківщина, 20 квітня 2022 року
10/12 Посмішка і впевненість. Українські бійці кажуть, що готові відбивати атаки російських загарбників на цьому напрямку. Харківщина, 20 квітня 2022 року
Як тримає оборону 93 бригада «Холодний Яр» – очима кореспондента Радіо Свобода
Український військовий на передових позиціях. Харківщина, 20 квітня 2022 року
11/12 Український військовий на передових позиціях. Харківщина, 20 квітня 2022 року
Як тримає оборону 93 бригада «Холодний Яр» – очима кореспондента Радіо Свобода
Українська земля чекає зерна, а не куль та снарядів. Оборонець України іде полем Харківщини. 20 квітня 2022 року
12/12 Українська земля чекає зерна, а не куль та снарядів. Оборонець України іде полем Харківщини. 20 квітня 2022 року
Як тримає оборону 93 бригада «Холодний Яр» – очима кореспондента Радіо Свобода
Назад
Вперед
Можливо, мама подумала, що буде, як у 2014 році, постріляють і все
Світлана

Мама чоловіка розповіла, що квартира згоріла, що вони в цей час були у підвалі цього будинку. Було потрапляння у другий або третій поверх. І за ніч усе стліло, згорів весь будинок. Дуже рідко виходять на зв’язок. Моя мама досі на зв’язок не вийшла. Ми з нею спілкувалися ще 2 березня... Попросили рідних піти до неї… Я так зрозуміла, що, можливо, мама подумала, що буде, як у 2014 році, постріляють і все. Запитали батьків чоловіка, щоб вони їхали сюди. Я чула, що вивозять людей на Бердянськ, з Бердянська на Запоріжжя і потім сюди. Вони кажуть: «Кому ми потрібні?». Нібито вони там комусь потрібні. У них була, як я зрозуміла, «комісія» «ДНР» щодо квартири. Я їм кажу, що їм там ніхто нічого не відбудує…

Маріуполь: до та після вторгнення Росії в Україну (фотогалерея)

Головний вокзал Маріуполя, сфотографований у 2013-му році
1/18 Головний вокзал Маріуполя, сфотографований у 2013-му році
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Залізничний вокзал Маріуполя у квітні 2022 року.<br />
<br />
Станція знаходиться всього за кілометр від заводу &laquo;Азовсталь&raquo;, який під постійними обстрілами і бомбардуваннями досі утримують українські військові
2/18 Залізничний вокзал Маріуполя у квітні 2022 року.

Станція знаходиться всього за кілометр від заводу «Азовсталь», який під постійними обстрілами і бомбардуваннями досі утримують українські військові
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Донецький обласний драматичний театр у центрі Маріуполя, сфотографований у травні 2021 року
3/18 Донецький обласний драматичний театр у центрі Маріуполя, сфотографований у травні 2021 року
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Маріупольський театр у квітні 2022 року після двох російських бомбових авіаударів, які зруйнували історичну будівлю та вбили людей, які ховалися всередині
4/18 Маріупольський театр у квітні 2022 року після двох російських бомбових авіаударів, які зруйнували історичну будівлю та вбили людей, які ховалися всередині
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Недатована фотографія торгового центру на заході Маріуполя
5/18 Недатована фотографія торгового центру на заході Маріуполя
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Торговий центр, сфотографований у квітні 2022 року&nbsp;
6/18 Торговий центр, сфотографований у квітні 2022 року 
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Маріупольська мечеть Султана Сулеймана та Ісламський культурний центр, сфотографовані в 2009 році
7/18 Маріупольська мечеть Султана Сулеймана та Ісламський культурний центр, сфотографовані в 2009 році
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Проросійський бойовик проходить повз пошкоджену під час боїв мечеть у квітні 2022 року
8/18 Проросійський бойовик проходить повз пошкоджену під час боїв мечеть у квітні 2022 року
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Український патрульний катер причалює у порту Маріуполя. До початку широкомасштабного вторгнення залишилося два тижні
9/18 Український патрульний катер причалює у порту Маріуполя. До початку широкомасштабного вторгнення залишилося два тижні
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Знищене українське судно в порту Маріуполя у квітні 2022 року
10/18 Знищене українське судно в порту Маріуполя у квітні 2022 року
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Маріупольці гуляють перед Донецьким обласним драматичним театром під час фестивалю у рамках Днів Франції в Україні у 2019 році
11/18 Маріупольці гуляють перед Донецьким обласним драматичним театром під час фестивалю у рамках Днів Франції в Україні у 2019 році
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Літня жінка проходить повз зруйнований театр і бронеавтомобіль російських окупаційних сил у квітні 2022 року
12/18 Літня жінка проходить повз зруйнований театр і бронеавтомобіль російських окупаційних сил у квітні 2022 року
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Жінка виходить із підземного переходу на перехресті в центрі Маріуполя. Фото було зроблено в 2019 році
13/18 Жінка виходить із підземного переходу на перехресті в центрі Маріуполя. Фото було зроблено в 2019 році
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Вид з повітря на перехрестя доріг й ту саму вежу в квітні 2022 року
14/18 Вид з повітря на перехрестя доріг й ту саму вежу в квітні 2022 року
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Потяги на коліях, які курсують уздовж узбережжя біля станції Маріуполь до вторгнення.<br />
<br />
На задньому плані &ndash; завод &laquo;Азовсталь&raquo;
15/18 Потяги на коліях, які курсують уздовж узбережжя біля станції Маріуполь до вторгнення.

На задньому плані – завод «Азовсталь»
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Згорілі потяги на тій самій прибережній колії, сфотографовані після початку широкомасштабного вторгнення Росії в 2022 році.<br />
<br />
&nbsp;
16/18 Згорілі потяги на тій самій прибережній колії, сфотографовані після початку широкомасштабного вторгнення Росії в 2022 році.

 
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Один із двох історичних &laquo;шпилеподібних будинків&raquo; у центрі Маріуполя, сфотографований у травні 2021 року
17/18 Один із двох історичних «шпилеподібних будинків» у центрі Маріуполя, сфотографований у травні 2021 року
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Російські війська розвантажують бронетехніку неподалік шпилеподібної вежі у квітні 2022 року
18/18 Російські війська розвантажують бронетехніку неподалік шпилеподібної вежі у квітні 2022 року
Фотографії одних і тих самих місць у Маріуполі до та під час російського вторгнення в Україну.
Назад
Вперед

Поряд з нами недалеко Ізюм, Краматорськ, Слов’янськ, Лозова. Над нами літали ракети. Ми коли сюди їхали, потрапили у Лозовій під обстріл. Ми бачили, як розкидало людей вибуховою хвилею. Ми ніби у пекло потрапили.

У містечку для переселенців ми вже два тижні. До цього жили у школі. Кішку з собою привезли, бо донька без неї не може. Як нам тут? У школі ні покупатися, ні випратися. А тут, як то кажуть, сам собі хазяїн.

Дарина, 26 років, Херсон:

Переселенці з окупованих територій України розсіляються у модульному містечку у Львові
Переселенці з окупованих територій України розсіляються у модульному містечку у Львові
Навіть якщо у тебе зарплата 20 тисяч гривень, там жити нереально
Дарина

– Зараз там важко. Кажуть, що намагаються рублі вводити. В перші дні ми сиділи у підвалі. Лютий, холодно. У підвалі в нас стілець стояв, діти голодні, декілька днів сиділи на воді та печиві. Там ціни дуже високі. Навіть якщо у тебе зарплата у 20 тисяч гривень, там жити нереально, дуже дорого. Мене дуже дратувало, коли почала з’являтися російська продукція.

Завозять ковбасу, цигарки та горілку. Яйця – з Криму
Дарина

Ліки – це окрема тема. Знаю, що ті, у кого хвора щитоподібна залоза, спробували купити російську подобу «Тироксину», один раз приймали і казали, що це пресована крейда, російські ліки ні від чого не допомагають. Завозять ковбасу, цигарки та горілку. Яйця – з Криму. З самого початку люди скооперувалися, почали роздавати, у кого що є. Я теж віддавала, що у мене є – наприклад, дитячі речі, тому що розумію, що цього хтось потребує. Є тварюки, по-іншому не скажеш, які лізли у чужі будинки, намагалися зламати.

Заплатила 15 тисяч гривень, щоб виїхати на Миколаїв
Дарина

Виїхати мені допоміг знайомий, заплатила 15 тисяч гривень, щоб виїхати на Миколаїв. Їхало п’ятеро дорослих і двоє дітей. На блокпостах нам пощастило: двоє дітей репетували, тож нас не сильно дивилися, не «шмонали», тільки документи. А з Миколаєва пощастило, волонтери сюди безкоштовно довезли. Тут ми з 21 квітня, а у містечку для переселенців – тиждень. До цього від роботи допомагали з житлом.

У містечку для переселенців живеться чудово, чесно. Люди допомагають, з навколишніх будинків приносять і їжу літнім людям, і іграшки дітям. Місцеві діти граються та розмовляють з моїми, в мене вони російською говорять, і мені жодного разу ніхто не виказав претензій.

Попрані речі сушаться у модульному містечку для переселенців у Львові
Попрані речі сушаться у модульному містечку для переселенців у Львові

Наталя, 50 років, Бердянський район:

– Війна почалася у нас одразу. 26-го лютого по нашій вулиці (села – ред.) – танки, БТРи… Місяць промучилися, ні коштів не було, ні роботи, і вирішили виїхати. Виїхали спочатку з волонтерами до Запоріжжя. Там нас дуже гарно зустріли. Переночували у дитячому садку, потім сіли на евакуаційний потяг і приїхали у Львів. У мене тут син навчається, я навіть не розглядала ніяких інших варіантів. Спочатку ми жили у їдальні гуртожитку, потім стали на чергу і тут опинилися.

Містечко для переселенців у Львові
Містечко для переселенців у Львові
Ми проїхали 26 блокпостів
Наталя

Люди там зараз, в окупації, без роботи, виживають, ціни дуже високі. Хто як – хто з города, зі свого господарства живуть…
Ми виїхали 14 квітня. Я дуже довго шукала, як виїхати, через «зелені коридори» часто не пускали. Ми проїхали 26 блокпостів, з них, здається, 20 російських.

Завозять російські товари, все російське
Наталя

Бердянськ – повна окупація, російські рублі намагаються вводити, у Мелітополі спочатку навіть – йдеш на ринок, написана ціна у гривні і поряд – рублі. Запаси ліків, які були, то добре, пробували передавати з Запоріжжя – не пускали, не було коридору. З їжею так само, всі запаси, що були, виїли, а потім черги у магазинах, скандали. Зараз вже кажуть, коли телефоную туди, що завозять російські товари. Все російське.

Ні роботи, ні грошей, ні їжі, і діти боялися дуже
Наталя

Ми як побачили, що повз нас проїжджали танки з міткою «Z», я телефоную сину, кажу: може, то наші? Я спочатку не вірила (що це російські – ред.). А зараз там літають винищувачі, розвідники, вони в нас зранку і ввечері, зв'язок зникає одразу, як починається переміщення їхньої техніки. Інтернету немає, люди в такому інформаційному вакуумі там, це дуже важко… Ні роботи, ні грошей, ні їжі, і діти боялися дуже.

Нам тут подобається. Волонтери допомагають, підказують, сімейні лікарі були, приїжджали й спеціалісти з центру зайнятості, консультували. Планую шукати тимчасову роботу. Бо, мабуть, до вересня, може, і закінчиться все, а якщо ні? То не знаю. Але додому планую. Вдома є вдома. Додому будемо повертатися, якщо там буде Україна, інші варіанти я навіть не розглядаю.

Переселенці з окупованих територій облаштовуються у Львові
Переселенці з окупованих територій облаштовуються у Львові

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України редакція не може отримати офіційного підтвердження викладених свідчень чи незалежно їх перевірити.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномасштабної війни від 24 лютого 2022 року по лютий 2026, за оцінками загинуло понад 15 тисяч цивільних і понад 41 тисяча зазнали поранень.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Лише під час російської блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.


Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

XS
SM
MD
LG